Чернівці для світової спільноти вважаються моделлю полікультурної Європи

«Єрусалим над Прутом» так називали Чернівці в минулому столітті. Толерантність та добросусідські відносини людей різних націй були завжди пріоритетом на Буковині. І зараз на теренах регіону проживає понад 700 різних народностей , які живуть в мирі та злагоді. Єдиний бунт, що зазнала столиця Буковини – це був «Кавовий бунт», коли за часів Австро-Угорщини було видано наказ про заборону кави, «яка відволікає ченців від молитви, а доброчесних громадян схиляє до непотрібних і небезпечних дискусій».

 

«Кавовий бунт», єдиний в історії, привів до майданових протистоянь, де громадяни скандувли: «Ка-ви! Ка-ви!». І заборону було відмінено. Що виявилося кроком мудрим і далекоглядним – сьогодні чернівчани, які п‘ють каву в чисельних міських кав‘ярнях, як ніколи далекі від будь-якої політики.

Чернівці здавна пропонують світові свої ексклюзивні рецепти гарного настрою. Історично це склалося тоді, коли місцевий бургомістр Петро Заратумба видав наказ, в якому, зокрема, говорилося: «Усі чернівчани мають завжди перебувати в доброму гуморі і посміхатися один одному. Особливо захоплювався ідеєю бургомістра Заратумби філософ Фрідріх Ніцше, коли перебував у наших краях. Свій філософський твір він так і назвав: «Так казав Заратумба. Рецепт гарного настрою». Однак, у пізніших редакціях підзаголовок про «рецепт» кудись зник, а Заратумба перетворився на Заратустру.

Під час першої світової війни відбувся похорон авіаторів на місцевому цвинтарі, а похоронну процесію супроводжували в повітрі літаки, з яких скидали пелюстки троянд.

Чернівці вважалися культурною столицею східної Європи, «де ранок починався музикою Шуберта...». Карузо, Шаляпін, Ліст та багато інших митців мали за честь виступати в Чернівецьких театрах, тут в чернівецькій друкарні побачили світ твори видатної Лесі Українки. Чернівці це місто, яке дало світові видатних митців: П.Целана, Р. Аустендер, Й.Шмідта, М.Емінеску, І.Миколайчука, В.Івасюка, М.Мозгового, С.Ротару, А.Лорак, та багото іншіх славетних імен, серед яких і генерал-губернатор Канади Гнатишин і засновник одного з сучасних напрямків економіки Людвиг фон Мізес.

 

Архітетурний ансамбль Чернівців створено у стилях необароко, модерн, сецессион, арт-деко, функціоналізм та ін… видатними архітекторами чиї шедеври прикрашають багато міст Європи: Й.Главка, бюро Вагнера, Ф. Фельнер і Г. Гельмер, А. Микулич, Ф. Релі та ін…

Наші батьки ще памя'тають цей дух високої культури, і ще живі в нашіх споминах «променади» на вул.Кобилянській. В цих традиціях ми виховуємо наших дітей.

Гості нашого міста завжди помічають, що Чернівці - це більше частка Європи в Україні, ніж України в Європи. Тим більше обурення викликають події 24 січня в ОДА, коли були знищені сокирами двері архітектурної споруди архітектора Й.Главки, що пережили першу і другу світові війни. Не можливо повірити, що це скоїли наші діти. Хочеться вірити, що Чернівці і надалі будуть подавати приклад високої культури та толерантного відношення для всієї України. Якщо ми хочемо буди достойними європейської спільноти, то треба діяти достойними методами. Кожному громадянину треба громадянином бути, треба робити так, щоб наші нащадки хотіли би наслідувати наші приклади.