09.09.09 в "Егоїсті" читатиме і гратиме Фоззі з "Танку на майдані Конго"

Сьогодні у чернівецькому клубі "Egoist palace" відбудеться перфоменс усім відомого представника українського шоу-бізнесу - Фоззі з гурту "Танок на майдані Конго". Він завітає до нашого міста із презентацією свого першого літературного доробку. Це збірка життєвих оповідань під назвою "Пили воду з-під крана". Після авторських читань прогримить запальна дискотека в стилі 90-х у виконанні того ж Фоззі.

У харківському видавництві «Треант» вийшла перша книжка Олександра «Фоззі» Сидоренка, музиканта гурту «Танок на Майдані Конго» (вокал, тексти). Ця збірка оповідань — своєрідне продовження його сольного проекту «MetaMoreFozzey». Хоча співає Фоззі українською, книжка написана російською, точніше, як каже автор, «харківською» мовою. Бо вона генетично повязана з Харковом 90-х років минулого сторіччя, хоча ви не знайдете там слова «Харків».

Фраза «Їли воду з-під крана», якою учасник«ТНМК» охарактеризував перші роки проживання гурту в столиці в однокімнатній квартирі, нагадує про наші порожні холодильники і вечері з «голими» макаронами, коли ми самі, наші батьки і родичі почергово моталися за кордон на заробітки і «за товаром». Як і «Гімн демократичної молоді» Жадана, присвячений тим же буремним часам, книжка Фоззі Сидоренка викликає посмішку і скупу сльозу за втраченими у війні з реальністю друзями.

На думку самого Фоззі, пострадянські часи — не що інше, як повторення історії кривавих гангстерських перипетій, і маленькій людині вижити серед «малинових піджаків» було у Харкові 90-х не легше, аніж в Чикаго 20-х. Тому і вигадав він своїм героям романтичні і драматичні фінали: когось забрали до кращого життя і відповідальної роботи інопланетяни, когось переїхав невмолимий трамвай. Не дожили до виходу книги Олександра його сестра — бойовий товариш по ризикованому бізнесу молодості — і його друг, журналіст і ведучий Ігор Пелих, який допомагав створювати одного з персонажів.

Звісно, Фоззі знав, що його витвір будуть нещадно порівнювати з попередниками. Вся наша сучасна література потроху виповзла з 90-х. Той же Кузьма зображував темне десятиліття і свої пригоди навколо старої машини «Побєди», причому робив це у позитивному ключі, по-доброму, книги Карпи рясніли дурнуватими дівчатками і «Рабинею Ізаурою» — першим пострадянським телекультом, а Жадан змушував кохатися і убивати один одного похмурих янголів того часу. Олександр Сидоренко, в свою чергу, заселив свою книжку парадоксальними, безглуздими, наївними і від того такими теплими персонажами, серед яких знаходиш себе, навіть якщо тобі дуже цього не хочеться. Дівчина, яка продає квартиру, щоб замовити на честь власного самогубства гурт «Мумий Тролль», численні лицарі під’їздів у «півниках» і турецьких кросівках, віруючі наркомани і надзвичайно романтичні алкоголіки — всі вони заразом очікували на диво, яке обов’язково мало статися після закінчення цього нового середньовіччя. Хтось із них дійсно «круто піднявся» і досяг омріяного статусу. Хтось загубився, хтось залишився тільки у пам’яті нечисленних напівживих друзів. Але епоха назавжди закарбується у власній історії кожного, хто народився у 80-ті, — така примхлива і різнобарвна. І це не погано, що пишуть про неї різні люди, пишуть по-різному.

- Більша частина цих історій проявилася взимку, коли я вигулював свого пса,
- каже Фоззі. - Адже в інші пори року значно тепліше і можна читати в телефоні за посередництва інтернету спортивні новини. А взимку ж руки мерзнуть! Історії потроху збиралися у сценарні плани в телефоні і потім я змусив себе написати таку книжку.


Ігор КРАВЦІВ, "БукІнфо" (с)

 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації