Сьогодні свято - Яблуневий Спас

Сьогодні православні і греко-католики відзначають свято Преображення Господнього або Яблуневий Спас. Триває Успенський піст (завершиться 28 серпня святом Успіння Пресвятої Богородиці), але цього дня можна їсти рибу. Сьогодні традиційно святять виноград, яблука та все, що відноситься до першого врожаю. Із трьох спасів Яблуневий Спас є найголовнішим. До настання цього дня не дозволялося їсти ніяких плодів. Після освячення частину плодів віддавали убогим. "На другий Спас і убогий яблучко з'їсть", - говорили у народі.

Згідно із християнською традицією, Преображення Господнє - це свято, встановлене на згадку про велику подію з життя Ісуса Христа, коли він, здійснивши половину свого земного служіння і достатньо довівши свою божественність вченнями та чудесами, вирішив ще особливим чином показати учням славу свого Божества.

Ще його називають Преображення Господнє. Преображення показало наявність в Ісусі подвійної природи - божественної та людської. При Преображенні було явлення Сина при свідченні Батька і Святого Духа, тобто, явлення усіх ликів Святої Трійці. Під час цього не сталося зміни божественної природи Христа, - навпаки, його божественність була виявлена у його людській природі. За словами Іоанна Златоуста, Преображення сталося, "аби показати нам майбутнє перетворення єства нашого і майбутнього Свого пришестя на хмарах у славі з ангелами".
Другий Спас одне з найбільших хліборобських свят. Його ще називали святом урожаю. Кожен селянин вважав за святий обов'язок віднести до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед у стільниках, обжинкові вінки чи жмут колосся жита й пшениці, хліб — щедрі дарунки природи.

Повернувшися з церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл і розговлялася: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином, — «щоб садовина родила».

Перед Спасом є два тижні посту — «спасівка». Існує легенда, що спасівка — це є продовження Великого посту. Бог призначив для Великого посту дев'ять тижнів, а святі отці почали просити Бога, щоб щось із тим зробив, бо для людей затяжко витримати такий довгий піст. Тоді Бог розділив той піст на дві частини: сім тижнів весною перед Великоднем і два тижні в кінці літа перед Спасом. Ось чому за народнім віруванням у спасівку треба так само постити, як і у Великий піст.

Селяни до Спаса намагалися зібрати всі зернові. Знахарки востаннє заготовляли лікарські трави. "Діва Марія, — казали з цього приводу, — це зілля сіяла, а Спас поливав — нам на поміч давав". Гуцули остерігалися запалювати й виносити на вулицю вогонь, а закарпатці — навіть позичати його.

Спаса — це день поминання мертвих родичів; за народньою міфологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: мерці з'являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.


Підготував Степан КАРАЧКО, краєзнавець
Для БукІнфо (с)