Владислав Ващук: «Сподіваюся, що зміни у «Динамо» будуть позитивними»

Інтерв'ю
9 листопада 2012 року
3482
0

ОСОБИСТІСТЬ /

Продовження розмови з відомим гравцем "Динамо" і збірної України

Ми поспілкувалися з відомим гравцем Владиславом Ващуком, який нещодавно грав на Буковині у складі ветеранів київського «Динамо». У другій частині нашої розмови Владислав пригадав виступи національної збірної України на чемпіонаті світу – 2006. Наш співрозмовник також поділився враженнями від гри у лавах ФК «Львів» і луцької «Волині», а також розповів про плани на майбутнє.

«Після матчу з Іспанією у нас ніхто не вірив»

- Владиславе, Ви встигли зіграти за національну збірну України у відбірковому циклі до чемпіонату світу – 2006. За рахунок чого нашій збірній вдалося достроково здобути путівку у Німеччину ?

- Олег Блохін зміг «зарядити» гравців метою виходу фінальну частину чемпіонату світу. До речі, ніхто не вірив в успіх нашої збірної. І все ж, Олег Володимирович довів те, що збірна України може виступати доволі непогано. Результату було досягнуто. Це, насамперед, стало можливим завдяки роботі тренерського штабу під орудою Олега Блохіна.

- На жаль, у стартовому матчі на полях Німеччини підопічні Олега Блохіна поступилися іспанцям – 0:4, а Вас на 48 хвилині матчу несправедливо вилучив з поля швейцарський арбітр Массімо Бузакка...

- Коли стається така несправедливість, то прикро до сліз. А що відчуваєш у такі моменти ? Звісно, що розчарування.

- І все ж, нашій збірній вдалося потрапити у чвертьфінал чемпіонату світу – 2006...

- Після матчу з Іспанією у нас знову ніхто не вірив. І все ж, ми це подолали. Зокрема, зуміли обійти швейцарців. Ми могли перемогти також італійську збірну, однак, можливо, ми емоційно виклалися у матчі зі Швейцарією. Нам не вистачило емоцій.

«Кварцяний тричі хотів розірвати зі мною контракт»

- У 2008 році Ви залишили київське «Динамо». Як опинилися у лавах дебютанта елітного дивізіону ФК «Львів» ?

- Я спочатку побував у «Чорноморці». Нібито вони хотіли мене запросити, однак у той же час конкретної пропозиції не було. А ФК «Львів» звернувся до мене з пропозицією виступати за них. Я дав згоду на це. Мене запросив президент львівського клубу Юрій Кіндзерський. Ми поспілкувалися і я поїхав грати у Львів.

- У першому ж турі чемпіонату України – 2008/2009 ФК «Львів» зумів перемогти грізний донецький «Шахтар» - 2:0...

- Чесно кажучи, я навіть не знав те, як звуть моїх нових партнерів. Зрозуміло, що було везіння. І все ж, не можна не відмітити самовіддачу хлопців.

- З яких причин Ви залишили ФК «Львів». Була інформація, що це сталося через фінансовий бік справи...

- Так, це фінансова складова. Президент прийшов та чесно сказав про те, що грошей немає та буде відповідна зарплата. Пан Кіндзерський сказав, що хто хоче піти, то може залишити команду. Ми поговорили, потиснули руки та припинили співпрацю за обопільною згодою.

- Ви вирішили повернутися в Одесу. Чому обрали одеський варіант продовження кар'єри гравця ?

- Мені змінювати команди не хотілося. А «Чорноморець» звернувся до мене з пропозицією пограти в Одесі. Я прийняв цю пропозицію.

- З яких причин «Чорноморець» залишив Прем'єр-лігу?

- На жаль, одеський клуб не придбав тих гравців, які гідні виступати в елітному дивізіоні та вирішувати серйозні завдання. Чому вилетіли ? Важко сказати. Це гра. Було також задіяно багато політичних моментів.

- Ваш прихід у луцьку «Волинь» повязаний з бажанням пограти у елітному дивізіоні ?

- Так, я хотів продовжувати грати. Я наважився на такий крок, насамперед, для того, щоби просто грати. Я приїхав у волинську команду. Спочатку багато чого не виходило, однак колектив залишився у Прем'єр-лізі та доволі непогано виступав. Зокрема, нас ледве обіграв донецький «Шахтар» (1:0). Це сталося, насамперед, через помилку воротаря.

- Як у Вас складалися стосунки з Віталієм Кварцяним ?

- Кварцяний тричі хотів розірвати зі мною контракт. Зрештою, я до цього ставився з посмішкою. Кожного разу одне і теж. Чесно кажучи, це вже приїдалося.

- Кварцяний у Вас і капітанську пов'язку забирав...

- Коли він вже забрав пов'язку, то пропонував знову стати капітаном «Волині». Я вже цього не хотів. Навіщо ці ігри ?

- У «Волині» Ви зіграли один сезон. З яких причин не затрималися у Луцьку ?

- За контрактом ми попрацювали рік. Все нормально. Мені сказали : «Дякую». Вони не розуміли те, що у них буде далі. Потім у «Волині» з'явився основний спонсор. Я ж поїхав. У мене завершився контракт, який не продовжили.

«Зараз навчаюся на тренера»

- Після «Волині» Ви не виступали у жодній професійній команді. Чому ?

- Мене не влаштували пропозиції пограти закордоном. Зараз я навчаюся на тренера.

- Я зрозумів, що Ви завершили кар'єру гравця ...

- Так. Мені вже не треба щось комусь доводити. Зараз буду вчитися на тренера та займатися іншими речами. Хочеться присвятити більше уваги родині, дітям.

- Владиславе, була інформація про те, що Ви стали радником президента запорізького «Металурга»...

- У цій команді я не залишився, бо там відбулися зміни. Однак, все може бути. Я можу повернутися будь – якого моменту.

- Як Ви оцінюєте гру рідного «Динамо» сучасного зразка ?

- У «Динамо» повинні статися зміни. Сподіваюся, що вони будуть позитивними. Це станеться не так швидко, як хотілося. На жаль, повністю включитися в роботу Олегу Блохіну заважає стан здоров'я.

- Розкажіть про свою родину...

- Розвівся. У мене двоє дітей – син Віталій (10 років) і донька Василиса (4 роки). Вони чекають того, коли приїде тато. Усе добре.

- Якими будуть Ваші побажання прихильникам буковинського футболу ?

- Насамперед, я хочу побажати здоров'я . Щоби на Ваших обличчях завжди була посмішка, а у родині – достаток.

Довідка БукІнфо

Владислав ВАЩУК народився 2 січня 1975 року в Києві. Вихованець ДЮСШ СКА та ДЮСШ «Динамо» (Київ). Виступав у командах ЦСК ЗСУ (Київ), «Динамо» (Київ), «Спартак» (Москва, Росія), «Чорноморець» (Одеса), ФК «Львів», «Волинь» (Луцьк). За національну збірну України зіграв 63 гри (1 гол).

Досягнення:

Чемпіон України: 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001 та 2007

Кубок України: 1996, 1998, 1999, 2000, 2006 і 2007

Суперкубок України: 2006, 2007

Кубок Росії: 2003

Півфіналіст Ліги чемпіонів УЄФА: 1999

Четвертьфіналіст чемпіонату світу: 2006

Орден «За мужність» III ступеня.

Олексій МАМЧУК, БукІнфо (с)