Чернівці - історично-архітектурна перлина України?

ГОВОРИЛИ - БАЛАКАЛИ / 

Чи справді це так, намагалися з’ясувати буковинські науковці на засіданні круглого столу, присвяченого проблемам збереження історико-культурної спадщини міста Чернівців. Засідали у Блакитній залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича історики, архітектори та навіть один фізик. А організаторами заходу стали факультет історії, політології та міжнародних відносин, кафедра будівництва і архітектури ЧНУ ім. Юрія Федьковича та громадська організація «Фонд «Буковина інноваційна».

Трохи більше двох годин вони обговорювали, точніше сказати перелічували проблеми міста в архітектурному плані: погано викладена бруківка, вікна, котрі переробили на двері, і навпаки, обдерті фасади. А через балкон, що на другому поверсі будівлі КНТУ ледь не пересварилися на початку засідання. Просто не могли дійти згоди, чи реконструювали його таким яким він був, чи ні.

Ректор університету Степан Мельничук згадав, що зала, в якій проводився круглий стіл, колись була спортзалом, і він там грав у баскетбол. Зараз це просторе приміщення, де часто проводяться конференції та ще багато різноманітних заходів. Так само як в Мармуровій залі, котра колись була більше схожа на пустелю. Можемо зрозуміти, що будівничі нашого міста не сиділи склавши руки, а невтомно працювали і як сказав пан Мельничук: «Вуйки в постолах зробили титанічну працю. Ми маємо гордитися цими людьми».

Як же зараз відновили зіпсовані фасади під час ремонтів до 600-ліття науковці мізкували дуже довго. Кожен отримав близько п’яти хвилин на висловлення своєї думки щодо історично-архітектурної спадщини Чернівців та її стану на сьогоднішній день. Тут був присутній навіть головний архітектор міста Сергій Гомонович. Весь час крутив в руках ручку, ніби нервувався, а можливо просто так хотів розігріти пальці, бо в залі було так холодно, що жоден собака на ланцюгу не втримався б.

Врешті, намерзшись, дійшли висновку, що тепер, коли резиденція Буковинських митрополитів входить до світової спадщини ЮНЕСКО, ми повинні привчити мешканців міста обережніше ставитись до його вулиць і будівель, тому що багато пам’яток архітектури входить у так звану буферну зону, за нищення якої вже можуть дуже «боляче» спитати у тому ж ЮНЕСКО.

Для БукІнфо (с)