Нові штрафи, заборона нічних «гулянок», обмеження для шкіл та вишів. Що відомо про посилення карантину в Україні

КЛЯТИЙ ВІРУС... / 

Карантин в Україні посилюють: після різкого сплеску захворюваності на COVID-19 Кабмін та Офіс президента узгодили низку «антикоронавірусних» заходів, зокрема і нових обмежень. Більшість цих заходів днями має затвердити уряд, ініціативу нових штрафів — Верховна Рада, а частину кроків вже прийнято (у т.ч. додаткове фінансування для боротьби з пандемією).

НВ розповідає все, що відомо на цей час про посилення карантинних заходів та про перспективу нового локдауну в Україні

Статистика захворюваності б'є рекорди — як реагує влада?

Наприкінці минулого робочого тижня добова кількість нових випадків COVID-19 зросла майже до 6 тис. за день (5,8 тис. — антирекорд 9 жовтня), а число смертей за добу вперше перевищило сотню (108 померлих за даними 10 жовтня). У ЗМІ з’явилися репортажі про критичну ситуацію в лікарнях найпроблемніших регіонів — Харкова, Одеси, Києва.

На цьому тлі у п’ятницю, 9 жовтня, прем'єр-міністр Денис Шмигаль провів позачергове засідання Кабміну, а також селекторну нараду за участю голів обласних державних адміністрацій та секретаря Ради національної безпеки та оборони. Після цього відбулося засідання Держкомісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Зрештою Кабмін виділив додаткові кошти на збільшення обсягів тестування, забезпечення лікарняних ліжок подачею кисню та нові доплати медикам в залежності від завантаженості їхніх лікарень.

Крім того, Шмигаль закликав владу Києва, Харкова та Сум самостійно посилити карантинні заходи, щоб стримати спалах захворюваності в цих містах. Прем'єр заявив, що для цього місцева влада має достатньо повноважень. «Прошу брати ініціативу у свої руки та наводити порядок. Це наша спільна відповідальність», — заявив Денис Шмигаль.

Аналогічну нараду за участю Володимира Зеленського провели 10 жовтня і в Офісі президента. Було погоджено 10 заходів для зниження темпів захворюваності на COVID-19 в Україні (докладніше читайте нижче). Про них розповів голова комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації Михайло Радуцький.

Які нові обмеження і заборони запроваджують?

1. Виші переведуть на дистанційне навчання. «Тимчасово переводимо виші на дистанційне навчання. Це рішення повністю підтримує керівництво навчальних закладів. На жаль, вже є кілька спалахів зараження співробітників і студентів, а також смертельні випадки. Минулого тижня загинув декан географічного факультету КНУ ім. Шевченка», — розповів про таке рішення Радуцький. Він також заявив, що потрібно провести інформаційну кампанію серед студентів: «Молодь має розуміти, що сьогодні краще обмежити кількість контактів і мінімізувати перебування в людних місцях. Життя їхніх батьків, бабусь і дідусів — це також і їхня відповідальність», — додав депутат.

Точні терміни переходу на дистанційне навчання поки не озвучено, проте в.о. міністра освіти Сергій Шкарлет заявив, що його відомство рекомендуватиме вишам працювати в такому режимі з 15 жовтня до 15 листопада, бажано з виїздом всіх студентів з гуртожитків. При цьому Шкарлет заявив, що таким студентам мають повернути кошти, сплачені за проживання в гуртожитках на цей період. Пізніше він уточнив, що примусово студентів виселяти не будуть, а у випадку від'їзду за ними мають зберегти місце в гуртожитку.

2. Школярів відправлять на канікули достроково. «Осінні канікули в школах мають розпочатися раніше. Дату початку канікул визначає місцева влада, але оптимально, якщо канікули стартують вже наступного тижня, до 15 жовтня», — пояснив Михайло Радуцький. Шкарлет підтвердив, що всім закладам загальної середньої освіти (незалежно від кольору карантинної території) буде рекомендовано організувати канікули з 15 по 30 жовтня включно.

3. Дитсадки поки продовжать роботу в звичайному режимі, проте з дотриманням всіх приписів МОЗ та головного державного санітарного лікаря. Таке роз’яснення додатково озвучив в.о. міністра освіти Сергій Шкарлет, коментуючи обмеження в школах та вишах.

4. Запроваджується заборона на роботу ресторанів, клубів, закладів громадського харчування після 22:00, а також на будь-які масові заходи у цей час — обмеження діє для регіонів червоної та помаранчевої карантинних зон. «Масові „гулянки“ в клубах завершилися. Це стосується і всіх масових заходів. Дивитися на порушення заборони „крізь пальці“ влада більше не збирається», — прокоментував таке рішення Радуцький. Дату набуття чинності такої заборони, вочевидь, має затвердити Кабмін.

5. Можуть запровадити додатковий штраф за ігнорування маскового режиму. На нараді у Зеленського вирішили запропонувати Верховній Раді розглянути зміни до закону Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. «Зміни передбачають штраф 3400−5100 грн для підприємств, підприємців, установ, організацій, які пропустили в громадське приміщення чи громадський транспорт людей без вдягнутих респіраторів або захисних масок», — пояснив Радуцький.

Яких ще заходів буде вжито, щоб уповільнити поширення COVID-19?

У Кабміні та Офісі президента узгодили низку інших екстрених заходів в надії зупинити сплеск захворюваності в Україні. Серед іншого, це такі кроки:

1. Для обробки безкоштовних ПЛР-тестів залучать потужності приватних лабораторій.
Як пояснив міністр охорони здоров’я Максим Степанов, приватні лабораторії робитимуть аналіз переданих їм зразків на своєму обладнанні. Мова не йде про безкоштовний прийом пацієнтів у приватних центрах — Кабмін виділив 100 млн грн як «додаткові кошти лабораторним центрам на тестування», щоб скоротити «черги» на обробку безкоштовних ПЛР-тестів.

«Тобто наша мобільна бригада або лікарня, яка здійснює забір у людини [безкоштовно], передаватиме в приватні лабораторії, де будуть проводити саме тестування на відповідному лабораторному устаткуванні», — пояснив Степанов. Ще 160 млн грн виділено на закупівлю додаткового обладнання та реагентів для відповідних лабораторій, щоб наростити потужності тестування за держрахунок. Загалом МОЗ має збільшити кількість ПЛР-тестів з 30−35 тис. до 50 тис. на добу.

2. Кабмін сподівається забезпечити киснем 80% ліжкомісць, відведених для пацієнтів з COVID-19. В Офісі президента розраховують, що цього вдасться досягти до кінця жовтня, заявив Радуцький. «Це наша мета і ця задача вже поставлена регіонам», — зазначив Денис Шмигаль. Для цього уряд виділив 572 млн грн.

3. Запроваджується ще один рівень зарплатних надбавок для медиків, які протистоять пандемії коронавірусу. «Вводяться додаткові коригувальні коефіцієнти до пакету медичних послуг, які дозволять враховувати завантаженість лікарень і, відповідно, впливають на збільшення оплати лікарям», — пояснив Шмигаль.
 
За його словами, це має дозволити медустановам створювати додаткові команди медиків та залучати до них лікарів-анестезіологів. При цьому Кабмін зберігає доплати в 300% для лікарів, які борються з COVID-19, уточнив прем'єр. (В реальності ці надбавки медики отримують далеко не завжди, розповідають лікарі. «Швидко зрозуміли, що гроші ці отримають не всі. І не відразу», — пише у своєму щоденнику на УП анестезіолог Іван Черненко з Одеської області).

4. Міністерству охорони здоров’я доручено збільшити запаси засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) та медпрепаратів, що застосовуються при лікуванні ускладнень коронавірусної хвороби. В Офісі президента вимагають створити «незнижуваний запас ЗІЗ та препаратів, якого вистачить на тривалий час».

5. У Києві, Одесі, Маріуполі та інших проблемних містах готуються розгорнути «екстрені» інфекційні госпіталі на випадок перевантаження медичних установ першої та другої хвилі. «Закупається все необхідне обладнання для того, щоб нові госпіталі змогли почати роботу за лічені дні, — запевнив Радуцький. — Госпіталі плануємо розміщувати в існуючих великих приміщеннях — в Києві це може бути Палац Спорту. Поки що такої необхідності немає, але ми повинні бути повністю готові».

6. Для прийняття хворих на СOVID-19 підготують відомчі лікарні та установи Медичної академії наук.

7. Студентів-медиків старших курсів та інтернів залучать до роботи в інфекційних відділеннях, щоб компенсувати дефіцит лікарів. «Відповідні законодавчі зміни набули чинності ще влітку. Є чіткі протоколи лікування пацієнтів з СOVID-19, і я впевнений, що під наглядом досвідчених лікарів наші молоді фахівці зможуть надавати кваліфіковану допомогу», — нагадав Радуцький.

Чи загрожує Україні новий локдаун?

Скоріше за все ні. Тотальний карантин, аналогічний весняному, в Україні запроваджувати не планують. Про це і в останні тижні, і раніше неодноразово заявляли як представники Кабміну, так і експерти-економісти — з урахуванням нездатності української економіки витримати довгострокову паузу.

Зовсім недавно це підтвердив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов. «Все йде за планом, ми спираємося на власний прогноз. Зараз мова про локдаун не йде», — заявив він в інтерв'ю РБК-Україна, яке було опубліковано 8 жовтня.

Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко наприкінці вересня також підтверджував, що в уряді поки не планують запроваджувати жорсткі заходи, хоча і не виключив ймовірність локдауну повністю. Так в інтерв'ю Радіо НВ він прокоментував чутки, що «після виборів 25 жовтня все стане червоним, і нас закриють».

«Повторюся: ніхто не буде нікого закривати, якщо ми дотримуватимемося санітарних норм, і епідемію можна буде контролювати, — заявив Ляшко. — З приводу національного локдауну, то я б не прив’язувався до жодної дати. На локдаун можна піти і раніше 25 жовтня, і пізніше. Залежить тільки від зростання кількості випадків інфікування коронавірусом. Інші країни показують приклад. Ізраїль вже пішов. Тут мало сподіватися на те, що ми не повторимо цей досвід, хоча потрібно все для цього робити».

Віктор Ляшко про ймовірність локдауну в Україні
 


Очільник профільного парламентського комітету Михайло Радуцький, нардеп від Слуги народу, варіант локдаунаувиключає. Водночас він озвучив варіанти посилення карантину для населення найближчим часом.

«Жорсткий карантин ми не можемо запровадити, ми це розуміємо. Але ми можемо запровадити карантин вихідного дня. Коли сім'я на вихідний день залишається в себе в родині, нікуди не їздить — ні на концерти, ні в ресторани. Це можна витримати, це не закриття підприємств, це не зупинка», — пояснив Радуцький.

Петро Чернишов, екс-президент компанії Київстар та засновник освітнього проекту Контора Пі, переконаний, що в Україні не зупинятимуть економічну активність. «Локдаун є сумнівним навіть у багатих країнах (там, де уряди можуть платити гроші компаніям, які втратили бізнес, і людям, які втратили роботу). У бідних країнах локдаун завдає вочевидь більше шкоди. Не варто більше навіть говорити про нього», — написав він у колонці для НВ.

Нагадаємо, зараз в Україні діє адаптивний карантин — попередньо він продовжений до 31 жовтня. Це означає, що в найближчі тижні Кабмін має прийняти рішення про те, в якому форматі карантин діятиме далі - з урахуванням різко негативної динаміки захворюваності в Україні. 

 

Заголовне фото: REUTERS/Valentyn Ogirenko


 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації