“Мы к вам, профессор, и вот по какому делу”:

ПРЕС-ОГЛЯД / Науково-дослідний Центр Буковинознавства при Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича чекають організаційні зміни. У біля науково-мистецьких колах переконані: ініціатива переорієнтувати діяльність відомої у багатьох країнах світу дослідницької установи походить з високого чиновницького кабінету в “будинку з левами”. Як зазначено на офіційній Інтернет-сторінці закладу, Центр Буковинознавства підтримує контакти з установами-партнерами та організаціями у всій Європі та активно працює над втіленням європейської ідеї. Що саме у діяльності Центру, який з моменту його заснування у 1992 р. займається дослідженням історії та культури Буковини, могло не влаштувати новітніх швондерів кореспондент “BukNews” запитав наразі вже колишнього директора, професора Олега ПАНЧУКА.

- Чутки про можливе закриття Центру сильно перебільшені?

- Наші наукові теми, які виконує Центр Буковинознавства, вже 18 років фінансує обласна адміністрація. Це наше єдине постійне джерело фінансування. Особливо на цьому ніколи не заробляли, бо фактично все йшло на заробітну плату. Я особисто ці 18 років взагалі працював на громадських засадах. Жодної копійки ніколи не отримував. Але науковці, яких ми наймали для дослідження тієї чи іншої теми, якісь кошти одержували. Часто з запізненням. Фінансування програми, яка була розрахована на 2009-2010 роки, наприклад, відкрили лише у липні 2009 року. І потім не встигли вибрати всі гроші, бо заднім числом виплачувати їх не можна. Наші науковці мали з цим постійні проблеми. Бюджет країни приймався з запізненням, потім бюджет області, все те затягувалося. Тому було дуже скрутно працювати. Але якось працювалося. Це було ще за старої влади. Тепер все змінилося. Очевидно те, чим усі ці роки займався Центр Буковинознавства, для влади теперішньої втратило актуальність. Тому постало питання переорієнтувати все в інші напрямки. Побачимо, як воно буде. Досі фінансували, а далі час покаже.

- Вимога усунути від керівництва Центром професора Панчука лунала?

- Прямих таких вказівок не було. Було сказано, що нам треба переорієнтувати діяльність. Ми нібито надто багато займалися австрійським періодом. Який, до речі, є найтривалішим в історії Буковини. До того ж саме австрійський період найбільше замовчувався і фальсифікувався. Тому ми вважали, що всі ті періоди, які складають час австрійської влади на Буковині, потрібно дослідити. Ми це зробили. Перевидали автентичні документи, а також у перекладі на українську мову. Багато було зроблено за ці роки. Але тепер орієнтири інші. Ви бачите, що в Україні також зовсім інші орієнтири. Будемо сподіватися, що це зміниться.

- Чому влада переймається тим, чим мали би займатися винятково науковці?

- Це мають люди оцінювати.

- Ваші політичні переконання могли стати причиною чиновницького невдоволення?

- Можливо, що й це було прийнято до уваги. Я ж не допитувався у тих людей, які приймали відповідне рішення, писали листи про те, що потрібно провести організаційні зміни в структурі Центру Буковинознавства. Які у них були мотиви – це мені невідомо.

- Вас особисто не ображає така дяка влади за 18 років роботи у Центрі?

- Скажу вам прямо: за винятком перших років, а ми працюємо з 1992 року, коли нам, не зважаючи на кризу, виділяли фінансування без всяких проблем, ці гроші для Центру постійно треба було вигризати, добиватися, ходити просити. Навіть у період помаранчевої влади. Хоча це мала би робити сама влада, яка розуміє: треба працювати на культуру, історію, врешті на правду про наше минуле. Тепер я ці функції директора не виконую. Хоча залишився працювати в Центрі, де відповідаю за культурний напрямок співпраці переважно з іншими країнами. Таким чином, це навіть якесь полегшення. Тепер вже хтось інший повинен буде все це робити. Я проти того, щоб був негативний результат для університету. Як би там не було, нехай навіть у трохи іншому напрямку, але дослідження потрібно продовжувати. А так університет взагалі могли позбавити можливості проводити ці роботи. Те, що я думаю, я вам сказав. Побачимо, як буде. Час покаже.

 

Запитував Юрій ЧОРНЕЙ, сайт "Букньюс"