Петро Кобевко про "глухий кут" Чернівців, Або що нас всіх чекає...

Я вперше вжив слово «клани». Раніше уникав таких оцінок та порівнянь дійових осіб у міській раді Чернівців. Бо кожного разу, коли вони вели війну між собою, а страждали Чернівці та містяни, старався підбирати слова, аби напоумити їх. Просив не раз і не два зупинитися, подумати і дійти консенсусу, взаєморозуміння. Адже війна депутатів з міським головою нічого доброго нікому не несла. Місто занепадало, руйнувалося, ставало депресивним. І це тоді, коли воно – на перших місцях туристичної привабливості в Україні. Туристи їдуть сюди з усіх усюд. Але коли бачать наші розбиті дороги, облуплені будинки, сміття, бруд, – розчаровуються. І хтозна, чи після побаченого ще захочуть навідатися до Чернівців.

Замість того, щоб займатися господаркою у місті, ведуться бої між міським головою Каспруком і секретарем Проданом. У цю війну вже втягнуті чернівчани, депутати, партії, громадські організації, воїни АТО, волонтери, дорослі, діти, собаки, кішки… А останнім часом і кабани!..

Більше року минуло з того часу, як депутати позбавили голову посади. Увесь цей час тривала судова тяганина. Вже відбувалися суди у Чернівцях і Вінниці. Крім адвокатів та юристів на судові засідання їздили громадські та партійні діячі, активісти, журналісти, депутати. Замість роботи і голова, і секретар, і депутати, і виконком були зайняті судами. Нікому не було діла до міських проблем. І була причина для того, аби ними не перейматися.

Коли мер не хотів працювати, казав, що то депутати йому не дають, що Продан йому заважає.

Коли не хотів працювати секретар, казав, що йому міський голова заважає, Каспрук не дає робити.

Так і футболять вони містом ось уже шостий рік.

Люди спочатку терпляче ставилися до тієї ситуації, у яку їх і Чернівці ввергли голова та депутати. Якийсь час вони навіть жаліли Каспрука. Бо чернівчани завжди стають на сторону тих, кого б’ють. А Каспрук зумів у якийсь момент зробити з себе жертву. І добився співчуття від людей.

Потім Продан через підконтрольні ЗМІ нав’язав чернівчанам думку, що жертва не Каспрук, а депутати і секретар, яким не дає працювати міський голова і його політична сила «Народний Фронт». Для цього навіть вживалися прізвища Яценюка і Бурбака.

За таких умов уже симпатії чернівчан переходили на бік Продана і депутатів. Люди сподівалися, що у міській раді запанує мир і дружба – і всі разом будуть працювати на благо міста та містян.

Не так сталося, як гадалося. Війна велася з перемінним успіхом. Але попри зовнішню агресію одних до інших і депутати, і Продан, і Каспрук з «Народним Фронтом» та Бурбаком не забували про власні інтереси. Коли починали вирішувати питання землі, майна, нерухомості то чомусь вони швидко знаходили спільну мову. І, напевне, не обділяли один одного. Проблеми ставали лише тоді, коли земля чи нерухомість одного клану заходила на територію іншого.

Пам’ятаєте, як на вулиці 28 Червня стіни готелю, побудованого Чесановим та іншими депутатами, на 30 см влізли на територію колишнього адмінкорпусу «Роси Буковини», який прибрали для себе прибічники Бурбака?

За ці сантиметри ледь кров не пролилася. Билися між собою і депутати, і «слони». А депутатка Бешлей (сестра Володимира Бешлея) лила воду між забіяк.

Якось вдалося залагодити цей конфлікт. І на вулиці 28 Червня запанував мир. Готель перетворили на комфортний багатоповерховий житловий будинок. А «Роси Буковини» стали гарним рестораном «Elefant» з офісними приміщеннями для партії «НФ», партійних ЗМІ, громадських організацій та активістів.

Отож для себе, як видно, вони вміють знайти компроміси і вживаються мирно. А для міста і містян у них нема толерантності.

А, може, – це вони так майстерно створюють подобу зовнішньої непримиренності? Аби збовтати воду і коли вона стане каламутною, тоді легко ловити в ній для себе золоту рибку.

З іншого боку почалася зачистка політичних партій у міській раді. У період війни фракції різних партій ставали то на один, то на інший бік. Не знаю, що більше впливало на вибір: інтерес особистий, чи партійна необхідність заробляти на голосуваннях. Фракції і депутати перетворилися на дешевих політичних повій. Вони хитрували, як їм було вигідно. І незчулися, коли перейшли межу політичної дозволеності. Після чого втратили не тільки політичне обличчя, віру та довіру людей, а й себе і свої фракції.

Таким чином зникла у міській раді фракція ВО «Свобода» і її члени. Дійшло до того, що колись нібито запеклого націоналіста-свободівця зараз бачать на вулицях міста з кульками українофоба Шарія, чи з бубнами за полковника КГБ.

Другою фракцією, яка накрилася «мідним тазом» через війни у міській раді, стала «Самопоміч». Спочатку вона розкололося надвоє. Кілька депутатів тоді притулилися до Продана і його «Рідного міста». А інші, що залишилися, притулилися до Каспрука і Бурбака з «Народним Фронтом». Сама фракція у міській раді „наказала довго жити”.

Подібна доля невдовзі чекає й на фракцію «Народний контроль». Там також починають втрачати депутатів.

Далі фракція ВО «Батьківщина» крутить своєю позицією, як циган сонцем. Тому втрачає підтримку виборців.

Серед цього безладу у міській раді тільки «Солідарність» зуміла не втратити лице і не зійти на пси у цих умовах. Хоча це до пори, до часу. Там також уже дає тріщину між ЄС та НФ.

Але це ще не кінець. Минулого вівторка відбулося засідання апеляційного суду у Вінниці. З’ясовується, що позов до нього подавали дві сторони: сторона мера Каспрука і сторона секретаря Продана.

Продан просив апеляційний суд відмінити рішення Чернівецького адміністративного суду, який поновив Каспрука на посаді міського голови. Нагадаємо, що влітку минулого року 29 депутатів міської ради проголосували за відставку мера Чернівців.

А Каспрук також подав апеляційну скаргу на те, що Продан мав конфлікт інтересів під час голосування за відставку мера.

Апеляційний суд виніс єдине правильне рішення у цій справі: відмовив і одному, й іншому. І все повернулося на круги своя…

Ніби й нічого не відбувалося за всі ці роки. Війна триває.

 

 

Кожен з них тепер тішиться, нібито він виграв суд у Вінниці. Але місто і містяни знову програли. Бо протистояння у раді на цьому не закінчилося. Воно знову почалося з тієї точки, де було призупинено.

Швидше за все, секретар знову шукатиме 29 голосів, аби усунути мера, а мер буде воювати з депутатами і не займатися міською господаркою.

Більше того, навіть якщо не зуміють дострокові вибори у Чернівцях провести найближчим часом, то наприкінці весни чи восени будуть чергові. Тому вже найближчим часом і депутати, і мер займуться самопідготовкою до виборів.

З іншого боку, не все вони собі взяли. Остання сесія, яку проводив Продан. це підтвердила, коли десять соток «золотої» для Чернівців землі передали для ведення садового господарства. І це у місті, а не у садових товариствах. Депутати комусь зі своїх цю землю передали. Прийде мер і накладе вето. І почнеться все заново (мер таки поклав вето – П.К.).

З приходом до влади Зеленського та «Слуг народу» мої колеги почали швидко перевзуватися у «зелене». Вони роблять все можливе, аби догодити президентові. Це було добре помітно, коли багато разів не приймали звернення щодо «формули Штайнмаєра». Секретар знову організував свою фракцію та сателітів з інших партій – і проголосували проти «звернення», яке прийняли майже всі ради західної та центральної України. Навіть наша обласна рада спромоглася проголосувати «за».

Під час баталій за звернення склалася думка, що й мер якось прохолодно ставився до цього. Він не активно наполягав на переголосуванні, мляво переконував депутатів голосувати «за». Чи, бува, сам він уже не перевзувся у «зелене»?..

А здоровим силам і порядним депутатам Чернівецької міської ради за цих умов варто гуртуватися, аби не дозволити ні одній, ні іншій стороні розікрасти і зруйнувати Чернівці. Треба зупинити руйнацію міста через амбіції та захланність окремих осіб при владі.

Будемо просити чернівчан, активістів і порядних партійців підставляти плече тим, хто хоче добра і процвітання Чернівцям.

Не ми їх будували і не за нас вони зруйнуються. Ми мусимо зберегти і передати дітям, наступним поколінням все найкраще, що залишилося від наших предків.