Підполковник поліції Іван Тичина: «У мене своє бачення ролі народного депутата. Йду в Раду, щоб скласти політичним мажорам здорову конкуренцію» (ФОТО)

ІЗ ЛЮДЬМИ ДО ПЕРЕМОГИ / 

Колись він зарікся, що як стане офіцером, то, незважаючи на кар’єру і зірки на погонах, братиме на себе всю відповідальність, якою б ризикованою вона не була. В АТО, у 2015- му дав собі слово, що усьому, чого сам навчився у бойових побратимів, навчить молодих. Одного з них, 18-літнього бійця, який на війну пішов після школи, не вберегли у Пісках.
 
Хлопця ховали у закритій труні, плач мами ріже душу й понині… Щоб навчити пацанів захищатись на війні, Іван Тичина проводив вишколи бійців, які відтак воювали в батальйоні «Свята Марія», де він також служив. Офіцер Тичина каже, що бійці не заслуговують смерті лише через те, що дуже люблять свою країну. І втрати хлопців ніколи нікому не пробачить.

Козацький кодекс честі «Душу- Богові, життя - Вітчизні, а честь – нікому» для Івана Тичини не просто та сама офіцерська честь. Це щось дуже глибинне, особисте, як він любить казати. Це коли під твоїм управлінням бунтує народ, бо ти перекрив «кисень» на митниці, примушуючи усіх проходити митний контроль, а ти - непохитний, коли тобі, як керівнику управління з економічними злочинами, пропонують хабар - 10 тисяч доларів щомісячно, а ти береш хабарника за руку і порушуєш кримінальне провадження.
 
Це коли ти, як кандидат у народні депутати, приходиш на округ, а там дитячий садок плаває у воді, бо забудовник «забув» прокласти дренажну систему, і ти не просто записуєш у блокнот проблему і щось обіцяєш, а берешся за справу і примушуєш того діяча виправляти будівельні недоробки, і він це робить...

Всюди, де б не працював керівник управління захисту економіки у Чернівецькій області, підполковник поліції Іван Тичина, він пам’ятав про кодекс честі і дане самому собі слово офіцера. Нині він балотується до Верховної ради України по 202 виборчому одномандатному округу. У цьому інтерв’ю – відповіді на запитання: що треба змінити у Раді, з чим йде до Парламенту, як подолати корупцію в Україні, яким бачить її майбутнє

- Іване Георгійовичу, у Вас престижна робота, поважна посада, є перспектива росту по службі. Чому вирішили йти у політику?

- У мене й справді є все для успішної реалізації себе як особистості: висока посада в правоохоронній системі, престижна робота, яка мені цікава, колектив професіоналів, результатами діяльності якої я, як керівник, задоволений. Але я щодня зіштовхуюсь з тим, що Україну роз’їдає корупція, що в ній процвітає хабарництво, що її обплутує злочинно-олігархічний спрут і це змушує постійно думати: а що далі? Нетерпимість до того, що нині відбувається в державі, і розуміння, що навіть на своїй посаді я не можу вирішити щось системно при нинішніх законах, й спонукало прийняти рішення, що їх потрібно міняти. Відчуваю, що у Парламенті міг би зробити більше, ніж роблю зараз, бо зміни в країні розпочинаються з ефективних законів. Остаточне рішення балотуватись у народні депутати прийняв коли у приватній бесіді з деякими депутатами наслухався про те, як дерибанять всередині партій, скільки що коштує, скільки грошей треба кинути на вибори, щоб потім їх назад відбити. Я зрозумів, що вибори для таких людей – бізнес. І що коли слуга народу йде у Раду, щоб нажитися на мандаті, то це точно не мій шлях. У мене інше бачення ролі народного депутата. Ось я й подумав, що таким політичним мажорам потрібно скласти здорову конкуренцію. Насамперед з тих людей, які перш за все думають про державу, а не про власний зиск. Коли українці бачать повний правовий нігілізм серед народних депутатів, коли по телевізору показують як затримують депутата-хабарника, а він сміється на камеру і навіть не заперечує сам факт хабара, а каже, що його «затримано незаконно і ці докази неможливо буде використані в суді», то це деморалізує суспільство, люди перестають вірити у справедливість. Тому у найвищому законодавчому органі повинні бути високоморальні депутати, з державницькими поглядами на життя.

- Над якими питаннями, на Ваш погляд, Рада повинна працювати в першу чергу?

- Як людина, яка пройшла АТО і побачила все зсередини, вважаю, що найголовніше – це закінчити війну, не поступившись при цьому територією і своїми інтересами. У державі, яка перебуває в стані війни, економіка не може працювати нормально. Ми свій ВВП витрачаємо на армію і це правильно. Разом з тим інші напрямки галузі економіки в країні не працюють. Тому нам потрібно закінчити війну і повернути Донбас. Наступна нагальна проблема – це зміна основного закону – Конституції. Можна назвати багато статей, які є декларативними і практично не працюють. Стаття 48. Кожен має право на достатній життєвий рівень. Вона не працює, тому що 20% населення України зубожіє, живе за межами бідності. Стаття 49, яка обіцяє безплатне медичне лікування. Цього теж немає. І так можна пройтися по інших статтях Конституції України, які мають декларативний характер. Тому нам потрібна конституційна реформа, у якій слід замінити ряд статей, які б реально запрацювали на благо людей. Далі. Необхідно також прийняти новий кримінально-процесуальний кодекс. Прийняти закон про заборону представникам великого бізнесу обіймати державні посади, який міститиме жорсткі санкції і відповідальність за його невиконання. У моїй програмі є чимало інших засад, спрямованих на покращення життя в Україні та її громадян, з якими я знайомлю виборців на своєму окрузі. Люди підтримують моє бачення змінити країну.

- Ви учасник АТО, захищали нашу державу на сході. Розкажіть про це.

- Я ще в дитинстві вирішив, що вивчусь і піду працювати у силові структури, тому після школи подав документи до Національної академії СБУ. Отримавши диплом, працював на оперативних посадах та начальником сектору у спецпідрозділі по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Житомирській області, потім займався правозахисною діяльністю, здобув ще один диплом історика. Коли у 2013-2014 роках розпочалася Революція Гідності, я був абсолютним прихильником Майдану, повністю підтримував його.

Коли у 2014 році розпочалася війна, пішов до військкомату, щоб мене мобілізували у Збройні Сили України і відправили в зону АТО. Однак отримав відмову, бо мав вже трьох неповнолітніх дітей та перебував на військовому обліку СБУ, а не Збройних сил. У лютому 2015 року я таки поїхав добровольцем на схід і потрапив у добровольчий батальйон «Свята Марія».
 
Наші хлопці несли службу в Сартані, Маріуполі, Артемівську Донецької області. Добровольці мали форму, зброю, але не мали посвідчень. Частина з них відтак поїхала в с. Піски, приєдналася до інших добровольчих батальйонів, хтось подався до ЗСУ, деякі пішли служити у правоохоронні органи. Маючи досвід роботи в СБУ, я теж прийняв рішення вступити до добровольчого підрозділу системи МВС, який згодом реформували в поліцію.

В зоні АТО ми базувались в Бахмуті (Артемівську), жили у переобладнаних зі старих складів казармах і це були ще досить непогані умови.

Згодом мене призначили командиром взводу полку поліції особливого призначення «Київ». У 2016 році мене перевели - спочатку на оперативну, потім на керівну роботу в Управління захисту економіки у Луганській області. Моя родина мешкала зі мною у 2016-17 роках у м. Сєвєродонецьку Луганської області. Через деякий час запропонували інше місце роботи й посаду – очолити Управління захисту економіки у Чернівецькій області. Я з радістю погодився і ось вже два з половиною роки живу і працюю на Буковині.

- Кримінальний світ раніше називав Чернівці «містом ментів», бо тут були найвищі показники з розкриття злочинів, тому не особливо сунувся в ці краї. Як оцінюєте нинішній професійний рівень буковинської поліції? Чи є в управлінні люди, з яких хочеться брати приклад?

- Безумовно. Тут є чимало професіоналів, які мають досвід оперативної, слідчої роботи, сумлінно і вірно служать інтересам українського народу на керівних посадах, я у кожного стараюсь навчитись чогось. Як кажуть, чужий досвід - дешевий, свій – дорогий, тому відточую свій професіоналізм в авторитетних людей. Перед цим я пройшов добру школу у працівників прокуратури, правоохоронців та СБУ на Луганщині, де мене, наймолодшого в Україні за званням офіцера, а був я ще тоді капітаном, - призначили начальником управління захисту економіки. Роботу я знав, а ось адміністративного досвіду було обмаль.
 
У питаннях керівної роботи мені багато допоміг прокурор Луганської області, родом з Івано-Франківщини, - Володимир Михайлович … Колишній афганець, розвідник, надзвичайно позитивна людина з великим життєвим і професійним досвідом, він надзвичай багато чого навчив мене. В Управлінні захисту економіки в Чернівецькій області, який я очолюю, теж працюють надзвичайно розумні і працьовиті хлопці, тому я зберіг кістяк колективу, деякі працівники переїхали услід за мною з Луганська. Після постійної напруги у роботі в зоні військових дій, на Буковині працювати було значно легше. Чернівці дуже красиве місто, тут живуть толерантні, доброзичливі люди, та й взагалі цей край я вважаю благословенним..

- Ви очолюєте вагому і відповідальну структуру у правоохоронних органах області і за короткий час роботи зарекомендували себе як принциповий і безкомпромісний керівник, про це свідчать ряд гучних кримінальних проваджень, фігурантами яких є високо посадовці краю. Прізвище підполковника поліції Тичини примушує тремтіти місцевих корупціонерів, хабарників та контрабандистів...

- Почну, напевно, зі сухої статистики. За 2,5 роки перебування на Буковині працівники Управління захисту економіки, яке я очолюю, виявили 1000 злочинів, 700 кримінальних справ скеровано до суду. Збитки по цих правопорушеннях становлять понад 50 мільйонів гривень. За цей час ми затримали біля 30 хабарників на гарячому, склали понад 700 протоколів про корупцію, з яких накладено штрафів на понад 600 тисяч гривень. Тільки за 6 місяців цього року мої підлеглі виявили три злочинні угрупування, по яких вже закінчено досудові розслідування і справи скеровано до суду. Це доволі резонансні злочини. В першому випадку розкрадались бюджетні кошти, в тому числі й з будівництва мосту у селі Розтоки Путильського району, який ніяк не збудують з 2010 року, бо чиновники служби автомобільних доріг та приватні підприємці заволоділи державними коштами. Сума збитків сягає понад 2 мільйони гривень, це лише по тих епізодах, які вже доведено. Окремі кримінальні справи порушено й стосовно інших посадовців.

Друге провадження – це організоване злочинне угрупування комунальної сфери ОДА, які вимагали хабарів за видачу посвідчень. Однак наш гуманний суд засудив їх до санкцій, які не пов’язані з позбавленням волі.

Ще одна проблематика, з якою я зіштовхнувся, прийшовши в область, - ігровий бізнес, який процвітав у Чернівцях. Я поставив перед собою завдання ліквідувати це явище. За два роки ми закрили практично всі незаконні заклади грального бізнесу. Упродовж цього часу в рамках кримінального провадження ми ліквідували понад 60 ігрових закладів.

Маємо й інші кримінальні провадження, пов’язані з хабарництвом, у яких замішані посадовці. Це справа, пов’язана з депутатом Чернівецької міської ради, який за 1200 доларів вирішував питання надання підприємцю оренди комунального майна. Це кримінальне провадження стосовно заступника керівника Чернівецького обласного прикордонного загону, який засуджений за вимагання 20 тисяч гривень. Це справи, пов’язані зі схемами на кордоні, де прикордонники вимагали кошти за пропуск євроблях. Минулого року правоохоронці задокументували 4 таких випадки. Місяць тому аналогічний факт з вимаганням хабара за пропуск євроблях без розмитнення також мав місце на пункті пропуску Мамалига, де були замішані навіть правоохоронці республіки Молдова. Всі вони затримані, декому вже оголошено підозру, декого це чекає найближчим часом. Тобто свої зусилля ми скеровуємо переважно на ліквідацію організованих злочинних угрупувань. Особливо тих, куди входять або колишні працівники правоохоронних органів, або діючі, які надають допомогу і знають як уникнути відповідальності, прикриваючи злочинну діяльність всієї групи.

- Корупціонери настільки знахабніли, що вже пропонують хабарі правоохоронцям. Пригадується, Вас теж намагались підкупити посадовці однієї галузі…

- Був такий випадок. Керівник обласного управління лісового та мисливського господарства вирішив запропонувати мені хабар. Переконував, що буде платити по 10 тисяч доларів США щомісяця взамін на те, аби я не звертав увагу на незаконні рубки лісу. Це нонсенс! Досить того, що керівник пропонує хабар правоохоронцю, і не просто правоохоронцю, а керівнику відомства, яке бореться з корупцією і хабарництвом, він це робить одночасно для того, аби ми закривали очі на незаконні рубки лісу на Буковині. Уявляєте, яка впевненість у своїй безкарності і що роблять з людьми гроші? Цей керівник зараз чекає рішення суду.

- Чи можливо за нинішньої економічної та політичної нестабільності подолати корупцію в Україні?


- Корупційні метастази правоохоронні органи обрубують, це наша робота і обов’язок. Але знищити передумови виникнення цього зла в Україні важко. Побороти це явище допоможуть зміни на законодавчому рівні. Має бути жорстке і нетерпиме ставлення до корупціонерів, посилення відповідальності для судів. Люди бачать несправедливе рішення судів. Правоохоронці теж постійно стикаються з цим. Особливо коли це стосується фігурантів, за якими, як кажуть, плаче тюрма. Ми їх вистежуємо, затримуємо, відкриваємо справи, і коли їх в суді відпускають під домашній арешт, бо вони вносять застави, а за ними – хабар в півмільйона доларів, - то наші працівники аж зубами скрегочуть. Потрібно ввести максимальне покарання для суддів-хабарників – від 10 і більше років позбавлення волі.

Вважаю, що саме корупція є найбільшою проблемою, яка б’є по економіці України. На мою думку, і я це кажу у своїй передвиборчій програмі, корупція зумовлює все негативні тенденції, в тому числі і масовий виїзд українців за кордон. Хтось може запитати: а який зв’язок між цим явищем і корупцією? Відповідаю: прямий! Виїжджають, бо у нас, крім іншого, - низькі зарплати.

Для того, щоб вимагати ефективної роботи, скажімо, від самих працівників правоохоронних органів, потрібно їх насамперед забезпечити належною заробітною платою, матеріально-технічною базою. Не можна побудувати антикорупційну систему, коли ті, хто з нею борються, отримують низьку платню. Людина, яка не може забезпечити фінансово себе і свою сім’ю, зваблюється на гроші, які пропонують. Вважаю, що потрібно значно скоротити штати, які у нашій системі дуже роздуті, забрати у деяких правоохоронних органів нетипові функції, натомість створити службу фінансових розслідувань. Одночасно слід ввести жорстке покарання за корупційні дії, щоб кожен працівник поліції знав: якщо тебе зловлять на хабарі, ти будеш сидіти. І це працює, ми то побачили навіть на останніх президентських виборах, де практично не було фальсифікацій, бо всі боялись відповісти перед законом. Особливо після випадку в Одеській області, де за 2 тисячі гривень члена однієї з партій посадили на 5 років. Отже, можна навести порядок? Можна. Вважаю, що це питання короткострокової перспективи, років п’ять, а може й менше потрібно для того, щоб знищити корупцію та хабарництво в Україні, якщо врегулювати відповідні закони.

- Як зупинити контрабандні потоки на митницях, де крутяться мільярди, які потрапляють до кишень ділків? Що для цього потрібно?

- Півроку тому працівники Чернівецького обласного управління захисту економіки, згідно з постановою Кабміну, стояли на митниці і перекривали незаконне ввезення товару. Тобто абсолютно всі машини, а також громадяни, яким дозволено при перетині кордону брати з собою 20 кілограмів товару, ми їх називають «верблюдами», - йшли на розмитнення. За час проведення операції безпосередньо нашими силами по всій Україні додатково було скеровано у бюджет 6 (!) мільярдів гривень.
 
Незадоволені діями поліції мітингували під нашим управлінням, перекривали дорогу, скаржились, що ми не даємо їм жити… Але якщо такий контроль на митниці робити системно і всі будуть максимально вкладати сили в боротьбу з корупцією, люди звикнуть до порядку, в бюджет надходитимуть десятки мільярдів гривень, які підуть на підвищення зарплат, ремонт доріг, субвенції в ОТГ, будівництво нових об’єктів тощо. Ось чому ці речі взаємопов’язані.

Для того щоб раз і назавжди покінчити з контрабандою та корупцією на митницях, потрібно на митних постах по всьому периметру західного кордону України встановити, нарешті, сканери, які б дозволяли в автоматичному режимі бачити, що виїжджає в Україну і що заїхало. Ввести автоматизовані звірки з іноземними митниками – і все, проблематика заміни товару зникає. Встановлення сканерів істотно посилить боротьбу з корупцією.
 
Сканери перекриють тіньові потоки і мільярди гривень буде повернуто у бюджет. Адже досить це закріпити законодавчо між суб’єктами-митницями на рівні Євросоюзу та України і ми стаємо відкритими для них, вони стають відкритими для нас. Нам залишилось би контролювати кількість завезеного і правильність оформлення документів. Чому цього досі не зроблено? Шалений спротив, спрямований проти появи на митницях сучасних сканерів, дає підстави робити сумні висновки.

- Що зобов’язуєтесь зробити для виборців в разі обрання Вас народним депутатом?

- Чимало проблем, які не вирішувались роками, доводиться вирішувати у форс-мажорі вже зараз, під час виборчої кампанії, бо відкладати їх «на потім» не можна. Так, у селі Карапчів, де роками будувався дитячий садок, об’єкт здали з грубими порушеннями, забудовник не встановив дренажну систему, бо, бачте, вона не була передбачена кошторисом. Через сильні зливові дощі будівлю підтопило, підвали повністю опинились у воді. Я зустрівся із забудовником, поспілкувався, нагадав, що закони передбачають дбати про якість будівництва соціальних об’єктів на користь передусім громад, а не чиновників у владі та інших посадовців, які приймали в експлуатацію об’єкт без відповідної експертизи. Забудовник погодився ліквідувати недоробки.

Це не єдина ситуація, коли проблему людей доводиться вирішувати вже і негайно. Є у моїй передвиборчій програмі пункти, прописані на найближчу перспективу. Це проблема гірських районів – будівництво протипаводкових дамб на річках Черемош, Серет, які під час сильних дощів виходять з берегів і затоплюють господарства, в цьому році вода знесла декілька дерев’яних мостів. Фактично Вижницький, частково Путильський, Сторожинецький райони просто плавають у воді. У сусідній Румунії, наприклад, береги річок укріпили і вирішили питання раз і назавжди. У нас же селяни самі копають гравій, засипають береги і таким чином рятують села від води. Зрозуміло, що це до першого паводку. Системно дамби ніхто не укріплює.
 
Я коли почав з тим питанням розбиратись, зрозумів, що ніхто не несе відповідальності за дамби, їх навіть немає ніде на балансі. Ті структури, які в рамках закону мали б щось будувати, а йдеться насамперед про БУВР, кажуть, що немає фінансування. Хоча в області була навіть розроблена програма, згідно з якою передбачено укріплення берегів за схемою: фірма видобуває гравій з річок, сплачує 30%державі, за ці гроші будуються дамби. Тепер найголовніше. Ті 30% йшли на спеціальний фонд облради, яка використовувала кошти на свій розсуд, БУВР же, який мав будувати дамби, не отримував ні копійки з цієї програми!
 


Проблема? Так, проблема. І чимала. Вважаю, що питання спорудження протипаводкових дамб слід закріпити законодавчо, посилити жорсткий контроль за несанкціонованим вибиранням гравію з річок Черемош, Серет, Прут, що є причиною руйнації їх берегової частини.

Я прийняв для себе рішення проблему будівництва дамб не відкладати на потім. Отримавши ряд звернень від жителів Вижницького району, які живуть на березі Черемоша і найбільше страждають через повені, попрохав начальника БУВРу чимшвидше підготувати документацію з русло регулюючих робіт. Як з’ясувалось, це можна зробити за дуже короткий термін. Потім взявся допомогти їм отримати якомога швидше екологічну експертизу у Києві, після того як документ буде на руках, можна приступати до робіт. Розчистити русло річки і розпочати спорудження дамби. Переконався на всі 100, що всі проблеми можна вирішити, якщо їх вирішувати. Потрібен жорсткий контроль над виконанням тих чи інших робіт.

Далі. Дороги. Як кандидат у народні депутати, звернувся в управління капітального будівництва ОДА із запитанням: чому дороги, які знаходяться на вашому балансі, не робляться? Відповідь вбила, чиновники відповіли, що не бачать в цьому проблеми, кошти є і вони готові приступити до ремонту доріг хоч завтра. Поцікавився, чому ж не розпочали ремонтувати дороги 3 місяці назад, чи їм потрібні масові заворушення? На це відповіді не отримав. Але зробив той самий висновок: потрібна жорстка рука і не менш жорсткий контроль. Ямковий ремонт на окремих дорогах місцевого значення на моєму окрузі вже розпочато.

- Це нетипова ситуація для кандидата у депутати будь-якого рівня. Більшість майбутніх слуг народу обмежуються зустрічами, збиранням письмових звернень та обіцянками. У кращому випадку їх виконують після того, як за кандидата проголосують. Ви ж «на ходу» вирішуєте чимало серйозних проблем для людей свого округу. Чим керуєтесь, зваливши на себе подвійну ношу?

- Живу за певними життєвими лекалами, тому що є вищі цінності, ніж, скажімо, форма, для мене важливий зміст у справі, якою переймаєшся. Є також нетерпимість до несправедливості, це особисте… Я звик брати на себе відповідальність, мені це навіть подобається. Щоб не тільки пообіцяти, але й зробити. Не скласти руки, коли навколо стільки проблем, а допомогти їх вирішити. Так мене виховали батьки, такими я хотів би бачити своїх дітей, за яких тривожусь, переживаю як вони мають жити далі. Тому зараз потрібно робити все можливе, щоб у наших дітей, онуків було щасливе майбутнє. У Біблії сказано, що ми сюди прийшли засівати, а пожинати вже будуть після нас.

- З якими ще запитаннями до Вас звертаються виборці?

- Під час зустрічей люди розпитують, хто я, де і ким працюю і дізнавшись що я правоохоронець, починають скаржитись на порушників закону селах, де корупція та хабарництво теж розквітли буйним цвітом. Місцеві князьки – керівники сільських рад та ОТГ найчастіше вимагають у селян хабарі за отримання земельних ділянок. Великий плюс цієї виборчої кампанії в тому, що маю можливість спілкуватись з людьми напряму. У мене є особистий прийом громадян, але зараз рідко хто може приїхати зі своєю проблемою у Чернівці, тим паче з віддалених – Вижницького та Путильського районів, тому на виборчому окрузі до мене зараз звертається багато людей, які дають цікаву інформацію про те, які схеми застосовують голови сільрад, як вони розкрадають бюджетні кошти, яка такса за землю та багато чого іншого. Я все це занотовую, пізніше систематизую і дам в роботу. Якщо інформація за тими фактами, які я отримав, підтвердиться, наше управління оперативно відпрацює їх і прийме рішення.

- Як Ви ставитесь до «чорного піару» під час виборчих перегонів?

- Вважаю що в цей час повинно діяти правило доброчесності, ми маємо брати приклад із заходу, де кандидати збираються разом і підписують меморандум про чесні вибори. Вони зобов’язуються перед виборцями не вчиняти якісь дії стосовно своїх опонентів, використовуючи чорний піар. Це є стримуючий фактор, адже кожен розуміє, що якщо електорат надасть інформацію про те, що хтось з кандидатів припускався таких дій, то його рейтинг автоматично впаде, тому що він дав своїм виборцям обіцянку і зразу ж її не дотримав. Я прихильник того, щоб такий меморандум ми теж підписали з усіма кандидатами, які балотуються на нашому окрузі. Бо таке явище спостерігається, деякі політичні сили для того, щоб розмити електоральне поле на 202 окрузі, вже вдаються до чорного піару.

- Ви родом з Полісся, зараз працюєте у Чернівцях. Служба в чужому місті – це більше плюс чи мінус?


- Колеги з цього приводу жартують, що мені значно легше, бо у Чернівцях немає кумів, сватів, братів, нанашок, тож я нікому нічим не зобов’язаний і ніхто нічого в мене не просить. Я абсолютно незалежний від цього впливу.

- Досить одного погляду, щоб зрозуміти, що Ви тримаєте себе у блискучій фізичній формі. Яким видом спорту займаєтесь?


- Спорт для мене - це надмотивація, без цього не розумію сенс життя, адже фізичне навантаження додає енергії, знімає стрес, гартує бійцівську волю. Ми маємо в управлінні свою футбольну команду, два роки поспіль ставали чемпіонами України серед команд департаменту. Минулого року навіть їхали на чемпіонат світу з футболу серед правоохоронців у Нідерланди, де брали участь понад 200 команд. Вийшли у півфінал у своїй підгрупі, але, на жаль, програли збірній Хорватії. Я дуже люблю футбол, приділяю багато уваги нашій потужній футбольній команді. Постійно займаюсь іншими видами спорту - панкратіоном, важкою атлетикою. Ми відремонтували спортзал у підвалі управління і разом з працівниками спецпідрозділу «Корд» проводимо тренування. Крім того, відвідую бійцівський клуб «Цитадель», люблю також ранкові пробіжки. До спорту залучаю і своїх дітей.

- Розкажіть про свою сім’ю.


- У мене донька і двоє синів, хлопці займаються панкратіоном, донька теж займалась цим видом спорту, зараз більше зосередилась на малюванні графікою. Дружина – викладач англійської мови, військовий перекладач.

- Хто ті люди, які сподвигають Вас йти вперед і долати життєві «Еверести»?


- Безумовно, моя родина - вони мої головні мотиватори, бо у всьому дружно підтримують мене. Батьки, щоправда, хвилюються, коли я щось змінюю у житті, але не збивають з польоту, вірять у мене. Вони проживають в селі у Житомирській області, пенсіонери, мають господарство, у батька є пасіка. Не так часто, як хотілось би, але знаходжу час, щоб вирватись до них. Від сім’ї отримую надпотужний, ні з чим не порівняльний заряд енергії, який рухає мене по життю.

Максим ПОПОВИЧЕНКО, журналіст
Фото зі власного архіву Івана Тичини 

 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації