ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Дивись:
 НОВИНИ
 СПОРТ
 ІНТЕРВ'Ю
 ПЕРСОНАЛІЇ
 АНАЛІТИКА
 ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ
 КРИМІНАЛ
 ШОУ-БІЗНЕС
 НАУКА
 ІСТОРІЯ
 ПОЛІТИКА
 СКАНДАЛИ
 ЦІКАВИНКИ
 ТЕХНОЛОГІЇ
 БІЗНЕС
 КУЛЬТУРА
 ЗДОРОВ'Я
 НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
 ПРЕС-ОГЛЯД
 ЧЕРНІВЦІ
 ЕКОНОМІКА
 ОСВІТА
 ЕКОЛОГІЯ
 МАС-МЕДІА
 РЕЛІГІЯ
 МІЖНАРОДНІ НОВИНИ
 ПРАВО
 КОРДОН
 ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ
 ПРОТЕСТИ
 НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ
 МИСТЕЦТВО
 БЛАГОДІЙНІСТЬ
 ЧЕРВОНА РУТА 2009
 ОБЛАСНА ВЛАДА
 ВІДПОЧИНОК
 АРМІЯ
 ЖИТІЄ МОЄ
 БЛОГИ
 ОЧЕВИДНЕ-НЕЙМОВІРНЕ
АРХIВ
 
новин
веб-конференцiй
опитувань
ПРО НАС
КОНТАКТИ
ПОШУК
 






Новини від Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...
 
 
 
Loading...

Новини Чернівці та Буковинського краю. Щоденні чернівецькі новини, буковинські новини, новини буковини, прессконференції, анонси, блоги, опитування.

  Перегляд новини  /  ТЕХНОЛОГІЇ   >>> 3 Травня 2019

Хотинщина – рай для садівництва чи місцевий Чорнобиль?

Є ПРОБЛЕМА! /


Щороку навесні частішають скарги жителів Хотинщини на порушення під час обробки пестицидами садів та полів. Мешканці і сіл, і міста телефонують до редакції та нарікають:


«Вранці матері ведуть дітей у садок, учні поспішають до школи, а деякі «добрі» господарі продовжують кропити свої дерева!»,

«Увечері неможливо відчинити вікно, бо поряд кроплять сад чи город!»,

«Коли схаменуться вже з цими кропленнями? Рівень онкозахворюваності недопустимий. Одні заробляють, а інші хворіють і вмирають...».
 
Про це йдеться у статті районного видання "Хотинські вісті". 

Рівень захворюваності на рак у нас справді значний – серед найвищих серед інших районів області. За 2015–2017 роки на цю страшну недугу хворіли майже півтори тисячі жителів Хотинщини. Для порівняння – це як населення одного середнього за розміром села. Ще один тривожний сигнал – в останні роки щовесни на Хотинщині фіксують випадки масової загибелі бджіл. А якщо погано їм, то хіба добре людям?

Як же покращити ситуацію? Як боротися із порушеннями законодавства при обробках пестицидами садів та полів? Шляхи розв’язання цієї болючої для краю проблеми шукали учасники дискусії «Хотинщина – рай для садівництва чи місцевий Чорнобиль?».

У редакції «Хотинських вістей» відбулося дискусія за участі фахівців з фітосанітарної безпеки, садівників та пасічників, керівника та старост Хотинської ОТГ, громадських активістів. Це відбулося у рамках започаткованої редакцією дискусійної платформи «Хотин онлайн». Мета – створення комунікаційного майданчика, де б зацікавлені сторони обговорювали з експертами, представниками влади та громадськості найболючіші проблеми, які турбують жителів громади, і спільно розробляли заходи для їх вирішення.

Кожен садівник, сільгоспвиробник має знати вимоги законодавства:
коли і чим дозволено обприскувати та чітко їх дотримуватися

– Жителі громади масово звертаються зі скаргами щодо кроплення садів, тому сьогодні ми зібралися тут, – зазначив керівник Хотинської ОТГ Микола Головльов. – Запрошено і садівників, і пасічників, і представників громадськості, але не для того, щоб одні «воювали» з іншими, а щоб вирішити проблему. Через районну газету оприлюднили детальне роз‘яснення фахівця про основні правила та вимоги законодавства при застосуванні пестицидів. Тепер потрібно подбати, щоб усі виконували ці правила, аби захистити здоров‘я людей та довкілля. Ще необхідно розробити інформаційні пам‘ятки із санітарними нормами та забезпечити ознайомлення із ними сільгоспвиробників, фермерів, населення громади. Причому – під особистий розпис.

Проте розумію, що лише роз‘яснювальної роботи буде недостатньо. Без дієвого карального органу ситуацію не покращити. Тому пропоную за кошти громади ввести посаду інспектора, який би контролював дотримання вимог законодавства при обробці садів і штрафував за їх порушення. Такий фахівець міг би працювати на території усіх чотирьох об‘єднаних громад Хотинщини, оперативно реагувати на звернення громадян щодо порушень правил застосування пестицидів й отрутохімікатів, – зазначив Микола Головльов.

А такі звернення справді непоодинокі. Краяни стурбовані, адже йдеться про найважливіше – їх здоров‘я та їхніх дітей.

Як захистити дітей від отруйних хмар пестицидів?

До редакції прийшла жителька Хотина Катерина Перевозник – матір трьох дітей. Жінка розповіла, що одна з її доньок потрапила з отруєнням до лікарні після того, як поряд з її присадибною ділянкою обприскували поля пестицидами.

Ось що вона розказала: «Ми живемо на околиці міста, позаду мого городу – одразу поле. Уже три роки боремося з тим, що його обробляють пестицидами, не попереджаючи тих людей, ділянки яких безпосередньо з ним межують. Коли здійснюють обприскування, сильний вітер (що тут на пагорбі – явище постійне) несе хмари з отрутохімікатами у наш бік. Тоді навіть у роті відчувається гіркий присмак... У травні 2016 року моя дочка збирала квіти в кінці городу в той час, коли проводили таку обробку. Це було в обідню пору, в спеку. Увечері дитині стало погано. Потрапили в інфекційне відділення з підозрою на лейкоз. Слава Богу, цей страшний діагноз не підтвердився, але виявили, що у неї збільшена селезінка. Лікували доньку півроку. Що я тоді пережила, важко передати словами... А тепер знову стурбовані, бо на цьому полі (воно у користуванні Хотинського психоневрологічного будинку-інтернату, але, як мені відомо, здано в оренду фермеру) цього року посадили сою – культуру, яку часто обробляють різними препаратами. У мене двоє доньок – алергіки. Як захистити дітей від шкідливого впливу пестицидів? Чому ніхто не контролює, чим і коли кроплять поля та сади? Зверталася і в поліцію, і міську раду, але досі нікого не покарано... Тепер планую написати у прокуратуру. Дізналася, що за 300 метрів до будинків заборонено обприскувати поля. Як діяти, якщо є такі порушення?», – у розпачі запитала мати постраждалої дівчинки.

Це прокоментувала провідний спеціаліст управління з фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області Інна Корнівська: «Справді, згідно із санітарними нормами обробку пестицидами можна здійснювати лише у відповідний час (з 22:00 до 7:00 год. ранку) та препаратами, що допускаються «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Керівник господарства, яке здійснювало обприскування, мав попередити сусідів за 2–3 дні про те, коли буде це робити і яким саме препаратом, якого класу токсичності. Також поінформувати про спосіб кроплення, щоб люди могли закрити криниці і в той час не виходити на вулицю. Крім того, обприскувати рослини вентиляторним обприскувачем можна лише за 500 метрів до житлової забудови, а штанговим – за 300 метрів, при швидкості вітру не більше 3–4 м/с».

Куди звертатися у випадку порушення вимог
щодо застосування пестицидів?


Щонайперше потрібно подзвонити в поліцію, звернутися до міського чи сільського голови (звернення краще зробити письмово), або до голови райдержадміністрації.

Також можна зателефонувати на гарячу лінію Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області: з питань, пов’язаних із державним наглядом за дотриманням санітарного законодавства – (022) 51-57-20; у вихідні та свята з 9:00 до 17:00 год. діє загальний телефон гарячої лінії – (022) 52-72-02. Або на гарячу урядову лінію (тел. 15-45).

При сільських та міській раді мають діяти адмінкомісії, які складають відповідний акт. Щоб захистити свої права, є можливість подавати позов до суду.

Звернень багато, а покараних немає

Голова громадської ради при райдержадміністрації Василь Боднар, котрий неодноразово порушував проблему недотримання вимог при кропленні садів та полів, зазначив: «За 2015–2017 роки було близько 60 таких звернень від населення, але порушників не покарано. Закони не виконуються, на рекомендації громадської ради немає адекватної реакції. А якби хоч кількох оштрафували, то, можливо, ситуація б змінилася на краще».
 


Присутні учасники дискусії говорили, що в нашому густозаселеному краї у більшості сіл не дотримуються цих 300-метрових «санітарних розривів» від сільськогосподарських ділянок до будинків. Сади насаджують, кроплять і безпосередньо в населених пунктах, причому вдень, коли діти – на вулицях.

«У законодавстві немає заборони закладати сади у населених пунктах. Але щодо їх обробки хімічними препаратами є суворі обмеження. Хочете садити – садіть, завдяки цьому чимало людей нині виживають, проте дотримуйтеся санітарних правил, не отруюйте себе та оточуючих!» – наголосила провідний спеціаліст ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області Інна Корнівська.

Яблука дешеві, а якісна «хімія» дорога.

Тому чимало сільчан на ринках купують підробки

Також фахівці Держпродспоживслужби зазначили, що більшість великих сільгоспвиробників, фермерів, котрі давно займаються садівництвом, добре знають, чим можна обприскувати та в яку пору доби. І доказ цьому те, що яблука від садівників з Хотинщини купують за кордоном, там проводять лабораторні аналізи і кажуть, що наші фрукти – кращі за польські.

«Сільгоспвиробники та садівники, які обробляють великі сільгоспугіддя, вкладають багато коштів та зусиль, тож купують у перевірених постачальників тільки ліцензовані якісні препарати, які не нашкодять ні садам, ні бджолам, ні тим більше людям. А ті жителі району, які мають кілька десятків дерев, обмежені у коштах, йдуть на ринок і купують дешеві засоби захисту рослин, нерідко – підробки, які можуть бути дуже небезпечні. Бо ж «хімія» тепер дорога, а яблука дешеві. Також багато з них не дотримуються рекомендованих норм внесення, що вказані в інструкції на упаковці засобу. Тому потрібно продовжувати роз‘яснювальну роботу з такою категорією населення», – зазначив начальник Хотинського районного управління ГУ Держ­продспоживслужби в Чернівецькій області Іван Ткач.

Фахівці Держпродспоживслужби нагадали: купувати препарати необхідно лише у спеціалізованих магазинах, а не в стихійних місцях торгівлі, при цьому продавець на вимогу покупця повинен показати сертифікат якості на такий товар.

Пасічники знову б‘ють на сполох: цієї весни вже загинуло більше 800 бджолосімей

Як повідомив голова Спілки бджолярів Хотинського району Костянтин Куценко, з початку цього року в деяких селах знову є випадки масової загибелі бджіл.

«До мене звертаються пасічники. У Керстенцях загинули 20 бджолосімей, у Рукшині – одна бджолосім‘я, 10 вуликів, а останній дзвінок із Зарожан – 800 вуликів! Ніхто нас не попереджає про кроплення садів. Інформування немає ніякого».

Тож щороку окремі пасічники навесні лопатами збирають мертвих бджіл, сотні яких падають біля вуликів.

«Що, нам бігти за кожною бочкою з пестицидами і запитувати, чим кроплять і чи безпечний цей препарат?», – обурювалися присутні бджолярі. І додали: «А якщо бджоли загинуть, то хто опилюватиме сади?».

Голова громадської ради та пасічник Василь Боднар зауважив: «У багатьох країнах Європи заборонили продаж і використання високотоксичних препаратів нікотиноїдної групи. Тому чимала їх частина – тепер на нашому ринку. Переконаний, що таку заборону необхідно ввести і в Україні». Він запропонував підготувати відповідне звернення від міської ради Хотинської ОТГ до Верховної Ради, щоб подібний закон прийняли і в нашій державі. Крім того, сформувати робочу групу фахівців, яка б за зверненнями жителів оперативно виїжджала на місце, документувала порушення та вирішувала питання щодо накладення штрафу.

Також Василь Боднар висловив думку, що необхідно здійснювати рейди для перевірки торгових точок, де реалізують пестициди. Із цим погодилися присутні представники громадськості, зазначивши, що отрутохімікати нині продають у місцях стихійної торгівлі, нерідко – поряд із харчами. Щодо цього фахівці пояснили: у таких випадках жителі можуть звернутися в ГУ Держпродспоживслужби в Чернівецькій області для захисту своїх прав споживача. За скаргою громадян здійснюють перевірки.

Для вирішення проблеми з інформуванням пасічників про заплановане здійснення обробки садів присутні висловлювали різні пропозиції, зокрема створити сайт чи групу у вайбері, де б садівники повідомляли бджолярів. Адже фермер не може обдзвонити і попередити усіх.

Фахівці ж наголосили, що згідно із законодавством садівники повинні повідомити міського чи сільських голів, а ті вже мають організувати роботу для інформування мешканців, тих бджолярів, які офіційно зареєстровані та мають спеціальні паспорти на пасіку.

Не просто карати, а запропонувати альтернативу.

Наприклад – виробництво екологічно чистих фруктів, які коштують значно дорожче

– Переконаний, що тільки каральні методи – це не вихід. І не хотів би, щоб повторилося те, що сталося колись за часів «сухого закону» у колишньому СРСР – коли під корінь вирубали виноградники, – продовжив очільник Хотинської ОТГ Микола Головльов. – Підприємливим людям треба дати можливість заробляти кошти, бо це ще й робочі місця. Влада найнята людьми, щоб працювати на людей. Тому в межах наших можливостей прагнемо сприяти фермерам, зокрема допомогти їм у створенні кооперативу з переробки фруктів та у пошуку ринків збуту.

Перші кроки вже зроблено. Торік підписано угоду про «Яблуневу агломерацію» між Недобоївською, Клішковецькою та Хотинською ОТГ для створення підприємства з переробки фруктів (проектом передбачається облаштування сучасної лінії їх сушіння).

«Маємо не лише покарати, а запропонувати садівникам альтернативу – переробку, виробництво екологічно чистої продукції, на яку є попит за кордоном і яка продається значно дорожче. Бо фермери, котрі вклали багато коштів та праці у сади, зараз засинають і встають з думкою: де ж продати вирощені фрукти?», – наголосив М. Головльов і закликав садівників краю створити кооператив для гуртових поставок продукції за кордон.

Він також запропонував провести зустріч із садівниками у ширшому колі, організувати семінар з експертами з вирощування екопродукції.

«Усі висловлені під час дискусії пропозиції будуть опрацьовані. На їх основі розробляємо план заходів, щоб добитися реальних зрушень для вирішення цієї проблеми, якою стурбовані люди», – запевнив Микола Головльов.

Захід організовано у рамках проекту, що реалізується Українською Асоціацією Медіа Бізнесу (УАМБ) у рамках проекту «Посилення економічної самостійності та цінності місцевих медіа для місцевої громади», що здійснюється за підтримки фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. 
Переглядів (2434) Коментарів (6) Додати коментар Версія для друку
Інші новини по темі
1. Сільгоспземля з молотка: Чесно про те, чого чекати після зняття мораторію (+ НОВЕ СОЦОПИТУВАННЯ "РЕЙТИНГ")
2. У селі Реваківці відбувся традиційний обласний с/господарський ярмарок "Буковинська осінь-2019" (ФОТО+ВІДЕО)
3. У неділю на обласному агропромисловому ярмарку “Буковинська осінь - 2019” у Реваківцях чекають делегацію з В’єтнаму
4. Ринок землі запустять з жовтня 2020 року: Громадяни Росії не зможуть її купувати, якщо ж куплять - її конфісковуватимуть
5. «Вівчарство в горах треба відродити. Лише тоді Карпати не побиратимуться, а розвиватимуться», - Василь Стефурак, фермер, голова Асоціації вівчарів
Коментарі
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...