У «Просторі Свободи" у Чернівцях дискутували на тему «Мова має значення!» (ФОТО)

І ось днями у «Просторі Свободи» на Центральній площі, 4 знову зібрались представники еліти Буковини, щоб продовжити цю шляхетну і водночас вразливу тему. На дискусію у «Простір Свободи» стосовно цього питання запросили письменницю, журналістку, лауреата - літературної премії імені Д. Загула, літературно-мистецької премії імені С. Воробкевича, Заслуженого працівника культури України Віру Китайгородську, громадського діяча, доктора історичних наук, члена ВО «Свобода» Марію Мандрик-Мельничук, вчителів – ліцею №3 медичного профілю Анну Грицюк та 25-ї школи Оксану Меленко, тих, кому не байдужа доля української мови.

Після перегляду трейлера «Соловей співає, доки голос має…», модератор зустрічі – лідер буковинських свободівців Віталій Мельничук, нагадав присутнім про те, що 24 вересня цього року письменниця, начальник управління культури Чернівецької ОДА Віра Китайгородська скерувала до обласної ради офіційного листа з проханням винести на сесію Чернівецької обласної ради питання про мораторій на використання російськомовного культурного продукту, як це зробили за ініціативою свободівського депутата Львівської обласної ради Руслана Кошулинського, депутати львівської облради.

 

За словами Віталія Мельничука, депутати фракції ВО «Свобода» у Чернівецькій обласній раді зареєстрували відповідний проект рішення, але включення цього питання до порядку денного сесії на колегії облради більшість депутатів не підтримала…І це, на його думку, є той тривожний сигнал, який свідчить про те, що за мову нам належить ще боротись. Чому це відбувається?

- Можливо через те, що упродовж століть наша нація була настільки розчленована, поміняна, розосереджена, репресована, вихолощена, виголоджена, що на нашу ментальну, духовну, культурну, енергетичну територію зайшли сусіди, які ніяк не розпрощаються з думкою, що вони її господарі, - каже Віра Китайгородська.

 

Письменниця навела цифри, які свідчать про те, що в совковий період українську мову настільки жорстко «дозували», що вона не мала жодних шансів вижити: 20% - видавництво книг, 10% - друкованих ЗМІ («Слово Просвіти», «Літературна газета», «Сільські вісті», «Україна молода», всі інші видання – російськомовні), 3% - кіно, 5-6% - естрада…Талановиті, розумні, співочі українці залишались у тіні…Чи не час зробити все для того, щоб українська мова стала нашим головним духовним хлібом?

Адже, як зазначила у своєму виступі історик Марія Мандрик-Мельничук, мова – це ще й кров, яка тече у жилах кожної людини.

- Якщо мовою нехтують або її соромляться, значить людина або не розуміє ваги мови, або не цінує своєї історії і не належить до того народу, до якого причетна. Те, що ми маємо сьогодні, - це той зав»язок проблем, які не розв»яжуться сьогодні, а навпаки – вони переплітаються, стають складнішими, тягнуться споконвічно. Російська імперія працювала тонко, фундаментально і дуже глибинно, тому ми наразі маємо справу з деформаціями, які відбулися у нашій свідомості і в історичній пам»яті, - прокоментувала ситуацію доктор історичних наук Марія Мандрик-Мельничук.

 

На підтвердження сказаного пані Марія продемонструвала вражаючі відеокадри хронології знищення української мови упродовж кількох століть. На жаль, Москва свого часу поставила українців у такі обставини, що потрібно було володіти російською мовою, як рідною. І це спрацьовувало. Москва досягла свого за три з половиною століття. Обернений процес може бути коротший, все залежить від того, чи хочемо ми, українці, відроджуватись як нація. Зрозуміло, що українізовувати старше покоління значно важче, а без дієвої державної політики повернути українську мову в масову комунікацію ще важче. Разом з тим, на тверде переконання пані Марії, для того, щоб в Україні відродити українську мову, нам треба агресивно захищати її.

І головний посил, як вважає вчителька української мови ліцею №3 медичного профілю м. Чернівці Анна Грицюк, потрібно робити на дітей.

- Ми мусимо підтримати їх. І якщо батьки сьогоднішніх школярів між собою спілкуються російською мовою, то їхні ж діти - виключно українською, вони слухають українські пісні і не з примусу, а самостійно залюбки одягають вишивані сорочки і дуже радіють, коли їх похвалиш за красиву вишиванку і запропонуєш сфотографуватись на пам»ять. Я пояснюю, що їхні фото у вишиванках можна відправляти у престижні світові каталоги і дітям це подобається. Їм не кажуть в ліцеї: «Ви це маєте зробити і все». У нас такого немає. Вважаю, дорослі повинні своїм прикладом показувати, що ми є українці. - вважає Анна Грицюк.

 

Думку колеги підтримала й педагог школи 25 Оксана Меленко, яка теж вважає, що головний акцент у темі відродження української мови потрібно робити на дітей, які хочуть вивчати і вивчають українську мову.

- Працюючи певний час в румуномовній школі, я помітила, що на моєму уроці української мови діти розмовляли чистою літературною українською мовою. Якби я не знала, що вони румуни, то не повірила б, що діти так гарно засвоїли українську. Їхні ж батьки розмовляли ламаною російською мовою з молдовським суржиком. А діти з радістю вивчали українську мову, брали участь у запропонованих заходах, присвячених Тарасу Шевченку, Лесі Українки та інших. Тому проблем з українською серед школярів нацменшин не було і немає, все залежить від вчителів та батьків. Від перших – як навчать мови, від других – яку поведуть політику, - каже Оксана Меленко.

 

На болючу тему про мову в «Просторі Свободи» говорили також кандидат психологічних наук, автор унікального відеоролика про Буковинське віче 90-х Богдан Леко, свободівці Ігор Шеремета, Василь Савчук, Юрій Підкрушний та інші.

- Дуже важливо про глибинні суспільні проблеми відкрито говорити, їх не можна замовчувати. Адже українські реалії сьогодення тому такі непрості, бо 27 років Незалежної України дуже багато суспільних проблем на різних рівнях не вирішувалося, а вони накопичувалися. Між владою та громадою необхідно запроваджувати постійний діалог і спільні вирішення різних питань, - насамкінець спілкування, - зауважує модератор дискусії Віталій Мельничук.

 

Також він наголошує: «Що стосується глибинних проблем відновлення україномовного середовища та його впливу на загальне життя нації, то вони пов’язані між собою. І фахівці - лінгвісти, культурологи, історики, вчителі та представники громадськості для вирішення цих питань мають вести широку дискусію. Держава повинна запроваджувати чіткі та зрозумілі дієві програми розвитку україномовного простору, адже законодавці не напрацювали чіткого формату, який б регламентував розвиток українського простору та україномовного культурного продукту, тому мораторій на використання російськомовного культурного продукту зобов»язані робити через місцеві ради. Але через значний спротив тих, хто ще не мислить державницькими українськими категоріями, робити це, зокрема, й у Чернівецькій області, не просто. Незважаючи на всю складність проблеми, свободівці й далі відстоюватимуть інтереси української нації та принципи, на яких будується наше суспільство».

P.S. Ініційоване свободівцями питання введення мораторію на вживання російськомовного культурного продукту буде розглядатися на 27 позачерговій сесії облради 21 листопада. Це питання, як таке, що оприлюднене на сайті облради більше 20 днів тому, включено в порядок денний сесії на колегії облради 15 листопада.

Про це інформує прес-служба Чернівецької обласної організації ВО "Свобода" .