Віктор Сідляр до Дня машинобудівника: «Ми не скиглимо, а важко працюємо. ТОВ «Машзавод» є чим гордитися і з ким впевнено йти до нових здобутків»

ЗІ СВЯТОМ, ШАНОВНІ МАШИНОБУДІВНИКИ! /


Цими вихідними машинобудівники України святкуватимуть своє професійне свято. Напередодні свята ми традиційно спілкуємося і робимо підсумок за виробничий рік з Генеральним директором ТОВ «Чернівецький машзавод» Віктором Сідляром.


- Сьогодні вітчизняним підприємствам, особливо виробничникам, живеться дуже важко. Не секрет, що буковинські машинобудівники переживають також не легкі часи. Знаємо, в жорстких умовах конкуренції стало важко вигравати міжнародні тендери на певні процедури закупівлі. Знаємо, як важко брати кредити в держави. Цікаво, як у нинішніх економічних умовах виживає Машзавод?

- Дійсно, економічна ситуація досить складна в Україні. І це, на жаль, не перша складна ситуація, яка була за часи нашої незалежності. Наш Машзавод вже пережив цілу низку потрясінь. Щодо економічних цьогорічних показників, то за вісім місяців ми випустили продукції на 191 млн. гривень. Середня заробітна плата у нас складає 9337 грн. на одного працюючого. Податків ми сплатили на 27 млн. 691 тис. гривень, в тому числі 14 млн. 867 тис. ми сплатили до місцевого бюджету. Тобто, ви бачите, податкове навантаження залишається досить значним.

- Тобто, підприємство рахується одним з бюджетоутворюючих підприємств нашого краю?


- Важко так одразу сказати. Не знаю, скільки там інші підприємства сплачують у нашому місті. Але ми сплатили всі належні податки. Якщо порівнювати з минулими роками, наприклад, з довоєнним 2013 роком, то нам ще далеко до тих показників. Тим не менше, ми сплатили всі комунальні платежі, за енергоносії немає боргів та інші види платежів. І це я вважаю досягненням колективу Машзаводу.

- Ви кажете про енергоносії. Чернівецький Машзавод, як виробництво, споживає велику кількість газу. Ось це безкінечне подорожчання енергоносіїв - як воно відбивається на роботі вашого підприємства?
 

- Будь-які різкі зміни в економічній політиці держави відбиваються на будь-якому підприємстві. Краще б, звісно, один раз підняли вартість енергоносіїв та інших платежів, і можна було б вже фінансовий план складати виходячи з цього. А коли щоразу, після підписання контракту з відповідними показниками, а потім вони переглядаються урядом – це не зовсім добре. Так не має бути. Бо це дуже погано для бізнесу.

 

- Традиційне питання про ринки збуту Машзаводу. Ми знаємо, що ви поставляєте досить унікальне нафтопереробне, хімічне обладнання. Знаємо, що у підприємства традиційним ринком збуту була Росія. Поставляли продукцію у Білорусь, частково у Європу. Наскільки тепер важко шукати нові ринки збуту?

  

- Це завжди було важко. А тепер тим більше, бо відпав такий величезний ринок, як ринок Російської Федерації. І, фактично, разом з ним відпав ринок Казахстану, оскільки у них єдиний економічний простір. Єдиним виключенням тут залишилася Білорусь, на ринку якої ми маємо більш-менш міцні позиції. Звісно, ми шукаємо нові ринки збуту. У нас не серійна продукція, тому весь час потрібно нові ринки збуту і нові підприємства. Для прикладу, цього року ми виконали великий контракт по поставці обладнання в Ірак. Це унікальне обладнання, була унікальна поставка спецтранспортом безпосередньо на родовище в цю країну. Чекаємо наразі нових переговорів з іракцями для заключення нового контракту. Працюємо з країнами Євросоюзу, Прибалтики, на Близькому Сході. Нещодавно виграли тендер на поставку обладнання до Румунії. Це до того, що наша служба маркетингу завжди в пошуку.

- Здається, у вашого підприємства були також контракти з Індією, африканськими країнами. Як тепер? Там якось не склалося?
 

- Розумієте… Там дуже складний менталітет. Ми європейці. Наприклад, з нашими іракськими партнерами я чекаю на зустріч четвертий місяць. Постійно переноситься. Так у них прийнято у ментальності. Так воно є. Так само з індійцями і африканцями. І знаєте, в один момент за кілька днів може бути все вирішено. Ти чекаєш місяцями, здається, що вже все втрачено, а в один момент воно все вирішується. Крім того, не забувайте, що крім менталітету, ми працюємо з цими країнами у дуже жорстких умовах конкуренції. У ці країни важко зайти, бо там дуже дешева робоча сила.


- Скільки зараз на вашому підприємстві працюючих? Чи вдається у нинішніх складних умовах зберігати хоч якісь соціальні гарантії?

  

- Приблизно під 600 працюючих. Всі соціальні пільги і всі соціальні гарантії, які прописані у колективному договорі, ми виконуємо слово у слово. Тобто ви зовсім не зменшили соціальний пакет. Тут і виплати до ювілейних дат, не дай Боже, похорони… Все ми зберегли.
 

- Вікторе Анатолійовичу! Ви знаєте, що дуже багато українців шукають кращої долі, підробітків за кордоном. Не оминає і Машзавод ця проблема. Тому у вас цінуються робітничі професії. Чи є у вас найбільш затребувані вакансії? Чи надає ваше підприємство навчання для тих, хто хоче у вас працювати?

 

- Однозначно. Ми маємо більше 50 дозволів від Міносвіти на навчання робітничих професій. Нам також потрібно інженерно-технічні спеціальності. Але таких не більше десятка. Потрібні зварювальники, котельники, токарі, фрезерувальники. Це не дуже велика кількість, але вони нам потрібні. Те, що у нас соціальний пакет і стабільна заробітна плата – це наш позитив і перевага для тих, хто справді бажає у нас працювати.

 

Щодо виїзду на заробітки. Політики багато кажуть, що це погано. А я скажу так: це дуже добре, що наші люди їдуть за кордон. Не потрібно слухати популістів. Якщо країна у такому стані, то дуже добре, що люди виїжджають, заробляють для себе і тим самим валютою підживлюють нашу економіку. Колись, здається японський імператор, у важкі часи для країни сказав громадянам роз’їхатися по світу, заробити кошти для своєї країни, набратися досвіду і повернутися додому. І Японія стала великою та процвітаючою. Знаєте, нам здається, що маємо важкі часи.
 
Японський режисер Куросава зняв неймовірний фільм, коли діти у важкі часи виносили своїх батьків у гори і залишали біля них лише в’язочку дров. Щоб вони помирали. Бо не мали їх чим годувати… Ось так нація виживає. Тому дуже добре, що наші люди хочуть заробляти і працювати за кордоном. Переважна більшість з них повернеться з грошима і досвідом.

- Але ж виїжджають, як кажуть, «кращі мізки»…

- Далеко не всі. Виїжджають переважно ті, хто не зміг тут себе знайти. Для прикладу, коли був у Нігерії, яка є колосально багатою країною за своїми ресурсами і приблизно 180 мільйонним населенням, але там живуть за принципом – нам нічого не треба, природа все дасть. Дійсно, чудовий клімат, нафта, газ… Там проживає 31 родове плем’я, у кожного з яких є свій принц. І от я спілкувався з одним з таких принців. І він має американське громадянство. Незважаючи на це, він приїхав і живе у Нігерії. Але у порівнянні з його можливостями, він живе у жахливих умовах. Я запитую: «Чому ви тут? Ваш сім’я ж у США. Там же кращі умови для життя і розвитку». Він і каже: «У США я можу мати максимальний відсоток прибутку 10-15%. А у Нігерії я можу мати прибуток у 150%».
 
Так до чого я веду. Україна на сьогодні, це як Нігерія. Коли ви поїдете за кордон, там ви таких грошей ніколи не заробите, які ви можете заробити у себе вдома. Через те західні корпорації і йдуть сюди. В Україні реально є такі умови для розвитку бізнесу… От подивіться на Чернівці. Не дивіться і не слухайте на «завивання» з телевізорів. Можливо десь припаркуватися? Дорогі машини, дорогий бензин. Величезний дефіцит робочої сили, у місті низьке безробіття. Якщо хочеш заробити – ти можеш легко заробити. Рай для бізнесу в Україні. Є колосальний потенціал!
 

- Вікторе Анатолійовичу! Щиро дякуємо за інтерв’ю і традиційно хочемо почути від вас привітання своїм колегам, машинобудівникам, із професійним святом.

- Дорогі колеги машинобудівники! Наші рідні й близькі! Шановні ветерани праці! Я щиро вітаю Вас з днем машинобудівника. На є чим пишатися. Багато підприємств закрилися, багато переживає не найкращі часи. Ми ж є стабільні. Звісно, хотілося би більше випускати продукції, щоб більшою була заробітна плата. Це все прийде, бо це все залежить від нас.

Бажаю усім вам міцного здоров’я, щастя, сімейного благополуччя, матеріального достатку. Щоб ви завжди гордилися тим, що працюєте на Чернівецькому Машзаводі та згадували з приємністю ті часи, хто вже вийшов на пенсію, або звільнився за вимушеними обставинами. Кожного з вас ми пам’ятаємо і цінуємо. Наш Машзавод – це кузня кадрів і велика сім’я.

Щастя Вам та благополуччя в родинах! З Днем машинобудівника!

 

Відео ТРК «Чернівці»

 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації