З нагоди 111-річниці від Дня народження письменника і археолога, члена ОУН Олега Ольжича на Буковині запалили «Вогонь Трипілля» (ФОТО)

БУКОВИНСЬКА ТРОЯ /


З нагоди 111-ї річниці від дня народження Олега Кандиби (Ольжича), знаного у світі письменника та археолога, в селі Реваківці Кіцманського району, що на Буковині, відбувся науково-мистецький семінар «Вогонь Трипілля» за участі науковців та митців із Нью-Йорка, Києва, Житомира, Івано-Франківська, Чернівців та ін. Вивчаючи прадавню археологічну культуру буковинського села Шипинці і назвавши його «буковинською Троєю», Олег Ольжич відкрив світові унікальні глибинні корені рідної культури, тож саме в день його народження започатковано традиційний всеукраїнський науково-мистецький захід, котрий має на меті консолідувати фахівців і поціновувачів навколо трипільської культури, постаті Олега Ольжича тощо.


Як повідомили нам в Учбово-методичному центрі культури Буковини, «Вогонь Трипілля» запалено відразу в кількох значеннях: започатковано співпрацю між Громадським музеєм трипільської культури та провідними науковцями в даній галузі, збудовано прототипні споруди в трипільському колориті (аби відвідувач відразу перемістився в епоху, лише зайшовши на територію), почалися напрацювання у галузі авторських майстер-класів з кераміки, традиційної кулінарії, основ розпису тощо. Цей же захід став платформою спілкування сучасних дизайнерів, чиї костюми було показано у перформансі. В перспективі – виставки тематичного живопису, історико-етнографічні лабораторії, мистецькі пленери тощо.
 
Організатори – Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Буковинська Троя» та Учбово-методичний центр культури Буковини. Захід об’єднав наукову частину, презентаційну (представлення оновленої експозиції Громадського музею трипільської культури (де, власне, і відбувався семінар) та мистецьку (показ авторських костюмів трьох дизайнерів у поєднанні з етнологічним перформансом «Я з Трипілля»). Спеціально для гостей заходу було збудовано прототип трипільського поселення із живим вогнем, приготовано прадавню випічку, показано майстер-клас ткання на саморобному верстаті тощо. Переміститися в колорит часу та епохи також допомагали тематичні розписи на території КРВ «Буковинська Троя», відповідна музика та коні, які ніби вийшли з картини.

Як зазначив у вітальному слові директор УМЦКБ, заслужений діяч мистецтв України, етнограф Микола Шкрібляк, трипільська тематика для Кіцманщини є знаковою: «Знаємо про скарби Шипинецької землі і «буковинську Трою», яку відкрив світові свого часу Олег Кандиба (Ольжич) і наше першочергове завдання – глибше вивчити цю культуру, яка є підвалинами розвинутої цивілізації. Вглядаймося уважніше у контури «шипинецької зірки» - вона багато про що розповість».

Результатами наукового пошуку у галузі дослідження трипільської культури поділилися директор фонду досліджень стародавніх цивілізацій та музею Трипілля Ірина Форостян (Нью-Йорк), завідувач відділу археології Івано-Франківського краєзнавчого музею Марія Вуянко, завідувач відділу археології Державного заповідника «Древній Галич», кандидат історичних наук Тарас Ткачук, дослідниця трипільської культури, мисткиня Людмила Смолякова (м.Київ), завідувач кафедри органічної та аналітичної хімії Інституту природничих наук Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Іван Миронюк, директор Клубу української інтелігенції імені Б.Лепкого Ярополк Бажалук, культуролог та археоастроном Геннадій Марченко-Гриценко, директор Івано-Франківського обласного музею мистецтв, керівник Прикарпатської археологічної експедиції інституту археології НАН України Василь Романець, юні науковці (МАН, секція «Археологія» Андрій та Назарій Николайчуки. Музичне вітання усім учасникам науково-мистецького семінару адресував заслужений артист України, доцент кафедри музики Чернівецького національного університету Іван Дерда.

Місце проведення – Клуб родинного відпочинку «Буковинська Троя». Модерувала конференцію завідувач науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури УМЦКБ, кандидат філологічних наук, етнограф, письменниця Іванна Стеф’юк.

«Для Кіцманської землі велика радість і честь ваш приїзд, наші дорогі гості, - зазначив в.о.голови Кіцманської РДА Юрій Косар. – Ми з Учбово-методичним центром культури Буковини маємо приємний досвід спільної організації заходів – згадаймо «Фестини творчих родин «На Юрія у кіцманчан»» чи «На Купала, на Івана», сьогоднішня ж науково-мистецька імпреза зібрала провідних науковців-дослідників Трипілля і ми будемо щиро сподіватися, що і цей захід стане доброю традицією і надійно вкорениться на щедрій кіцманській землі».

Мистецька частина була вибудувана за перформативним принципом: навколо живого вогню Трипілля моделі безкінечним танцем продемонстрували дизайнерські костюми авторства Людмили Смолякової, Миколи Шкрібляка та Оксани Башинської. Фінальним образом перформансу стала Жінка з Трипілля, котра заговорила з присутніми про таємниці поліжниці, тисячолітні знаки роду, зв’язок Праматері і буковинської моші.

На завершення заходу моделі, які брали участь у тематичному дефіле, запропонували всім присутнім долучитися до «стихійних зйомок», де персонажами, окрім людей, стали Повітря, Земля, Вода та Вогонь (фотограф – Анатолій Бойда). Також влада краю та учасники науково-мистецького семінару символічно заклали «стовпи початку» ще однієї споруди – трипільського храму, макет-реконструкцію якого здійснили науковці Даремського університету.

«Сьогоднішній захід важко переоцінити у його значущості, - зауважує директор Клубу родинного відпочинку «Буковинська Троя» Володимир Воронюк, - адже саме Олег Ольжич, досліджуючи археологічну культуру Шипинецької землі, назвав цю територію «буковинської Троєю». Наша справа – запалити цей «Вогонь Трипілля», аби він з року в рік збирав нас навколо спільної благородної справи. Ми завдячуємо Олегу Ольжичу тим, що він засвідчив світові археологічні корені нашої Буковини і її глибокий трипільський код».
 

Роксолана БУКОВИНСЬКА, спеціально для БукІнфо (с)
Фото Анатолія Бойди 
 
Більше фото дивіться у розділі ФОТОРЕПОРТАЖ

 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації