Стронгмен з Чернівців Андрій Бурштин: «Маю мрію стати чемпіоном світу і потиснути руку Арнольду Шварценеггеру» (ВІДЕО)

Персоналії
9 липня 2018 року
7638
0

НАШ БОГАТИР /

25 серпня в Луцьку відбудеться турнір «Богатир року», на якому вкотре будуть змагатися стронгмени з усієї країни за титул «Найсильніша людина України». Їде на ці змагання і наш гість, віце-чемпіон України, чернівчанин Андрій Бурштин.

Про спортивні здобутки Андрія відомо не тільки в Україні, в минулому році Андрій як кажуть «вистрелив» на змаганнях Arnold Classic Europe, Barcelona, Spain 2017, виборовши друге місце. Каже, що лише трішки не вистачило, аби стати переможцем. Але шанс стати першим бачить вже в наступному році на найпрестижнішому турнірі Arnold Classic in Columbus 2018, який традиційно проходить в США.

«Всі думки зараз спрямовані на те, щоб стати чемпіоном світу», - каже Андрій Бурштин, голова Чернівецького обласного осередку стронгменів України, тому тренування забирають майже увесь час.

У розмові з ним стає зрозумілим, що окрім бажання є й інша сторона медалі. Як завжди це кошти. Щоправда, завдяки близьким друзям, які поділяють мету Андрія, все ж вдається заручитися підтримкою та брати участь на турнірах, котрих за останні роки стало значно більше.

Стронг став популярним після появи Василя Вірастюка, в кінці 90-х на початку 2000-х років. Багато хто дивився на виступи Вірастюка, який тоді ставав володарем титулів «Найсильніша людина України» та «Найсильніша людина світу». З Василем Вірастюком у Андрія особливі стосунки. Колись Андрій мріяв бодай автограф отримати у чемпіона, а сьогодні вони друзі та обидва багатодітні батьки. «Ми дуже багато спілкуємось на рахунок дітей, це об’єднавча така тема в нас, досить часто бачимось і на змаганнях» - продовжує Андрій. “Ще коли був маленьким хлопчиком, був дуже худорлявим, - розповідає наш гість (дивіться фото 1999 року з Одеси, де Андрій зліва), тоді і почав займатися спортом, переглядаючи кінофільми з Шварценеггером та Сталлоне”.

Бути подібним на них стало пріоритетом, перший зал в якому почав займатися, був в Чернівецькому будівельному технікумі, нині коледж, в той час обладнав свій перший невеличкий зал і поступово крок за кроком йшов вперед. Вже тоді мріяв про великі перемоги.

“Всі сили які отримую, черпаю з родини, дружина Наталка, дві донечки й синочок дають мені увесь той заряд і мотивацію, які я реалізую в досягненні своєї мети. Дружина частенько буває зі мною на змаганнях, тому дітей залишаємо на бабусь. Родина для мене понад усе”, - продовжує Андрій.

Ким би хотів бачити своїх дітей каже, що в цьому випадку, хотів би перейняти досвід свого батька якого вже не має 11 років. «Я дам своїм дітям власний вибір, нехай обирають самі чого хочуть досягти в житті, так мене вчив батько, який для мене був і порадником і вчителем»,- розповідає Андрій, згадуючи, як в після смерті тата, він не знав куди подітися, але взявши себе в руки почав ще більше тренуватися, не зламався, що дало можливість цілковито зануритись в спорт.

“Десять років поспіль після смерті батька я не святкував свій день народження, ми розуміли один одного з одного погляду, він був справжнім другом. Сьогодні тільки щоденна титанічна праця дасть мені можливість досягти того чого хочу, до чого йду вже цілих 19 років. Шлях ще не пройдений до кінця є про, що згадати але не має про, що дітям розповісти”, - жартує Андрій Бурштин.

Про важкі періоди в житті, коли в одну мить хотілося залишити все, про найцінніше в житті, про успіхи та поразки, який Андрій Бурштин поза спортом, та про речі які він вперше розповідає у відвертому ексклюзивному інтерв’ю тележурналістові В’ячеславу Хабайлу спеціально для порталу БукІнфо.

Більше новин по темі: