Іван Рибак: роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не можна відкладати за будь-яких політичних та економічних обставин

Україна живе своїм життям - нелегким, безкомпромісним. На Сході наші вояки протистоять російській агресії, весь народ працює над забезпеченням української армії необхідним, над вирішенням економічних проблем і держави, і своєї родини. Але у всіх нас є проблема, про яку не можна забувати і відкладати на завтра. І дуже добре, що є люди, котрі за покликанням чи у силу своїх посадових та професійних обов'язків, постійно переймаються її вирішенням.

"26 квітня спливає 32-а річниця однієї із найбільших техногенних катастроф в історії людства - аварії на Чорнобильській АЕС. Так сталося, що найбільшого лиха "мирний атом" завдав Україні, яка нині попри всі історичні перипетії та нинішні проблеми, що пов'язані з російською агресією, змушена виділяти значні кошти на ліквідацію наслідків катастрофи. На щастя на Заході ми маємо небайдужих і відповідальних сусідів, котрі не залишили нас наодинці з бідою, розуміючи про маштаби впливу радіації і географію її розповсюдження", - заявив голова підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Рибак.

 

Народний депутат розповів, що нині в Україні атомна енергетика генерує більше половини енергії, але досі в держави нема необхідних можливостей з утилізації та зберігання відпрацьованих радіоактивних матеріалів і потужностей. Відпрацьовані ТВЕЛі доводиться і далі відправляти за кордон. Це є ще одним пунктом нашої енергетичної залежності. За допомогою міжнародних експертів та вчених, вже вдалося створити законодавчий механізм поділу радіоактивних відходів на чотири категорії, що дозволить знизити вартість захоронення у 10 разів. З непідйомних для України 750 мільярдів до 75 мільярдів гривень. Це передбачено законопроектом № 6089, який Верховна Рада прийняла за основу на минулому пленарному тижні.

 

Про цю та інші законодавчі ініціативи, що стосуються проблематики Чорнобильської атомної станції та вже отримали підтримку у Верховній Раді, розповідає Іван РИБАК:

"Зняття ЧАЕС з експлуатації є головним болем України і наших європейських сусідів. Робити це потрібно нівелюючи будь-які можливі ризики, адже у четвертому енергоблоці зберігається 150 тон радіоактивних відходів, із них 15 - це відпрацьоване ядерне паливо. За підрахунками фахівців - це понад 3 мільйони метрів кубічних небезпечних речовин, які потрібно надійно законсервувати у сучасному сховищі, забезпечивши науково-технічний супровід усьому процесу утилізації. Це велика відповідальність України, адже загроза від такої кількості активної ядерної критичної маси є актуальною для всієї планети.
Законопроект № 6624 створює умови для перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку на безпечну екологічну систему, передбачено будівництво нових об'єктів захисту та виведення з експлуатації застарілого обладнання. Зреалізувавши цей проект ми реально подбаємо про захист майбутніх поколінь українців, чистоту нашого довкілля".

 

Він вважає, що необхідною у цьому сенсі є повноцінна, широкоформатна діяльність Комісії з радіаційного захисту населення, котра переймається контролем за межами радіоактивного забруднення. Цей орган прораховує можливі ризики, активно співпрацює з Міжнародною комісією радіаційного захисту щодо комплексного підходу у забезпеченні безпеки населення, підготовці та напрацюванні змін у законодавстві щодо проблем ЧАЕС. Тому відповідний законопроект № 6586 покликаний зробити діяльність Комісії більш ефективною.

 

 

"Необхідною є і підтримка законопроекту № 7471, який повертає можливість якісного контролю з боку державних органів за об'єктами ядерної енергетики від початку будівництва, введення в експлуатацію, до утилізації та зберігання відпрацьованого ядерного палива. Це допоможе усунути будь-які зловживання у цій сфері, вияви безвідповідальності, які можуть створити небезпеку життю українців, нашій екологічній безпеці та іншим державам.

 

Ще один нагальний законопроект № 5550, спрямований на посилення захисту працівників у ядерній енергетиці. Він чітко встановлює граничні норми максимального іонізуючого опромінення на рік, у тому числі для студентів та стажерів. Зростають вимоги до медичного обладнання та препаратів у нашій медицині, а це означає, що рентгенівські апарати, томографи, обладнання радіотерапії для українців мають стати безпечнішими та якіснішими", - наголосив парламентар.

 

Крім законотворчої діяльності по питанням Чорнобильської АЕС, Іван РИБАК постійно приймає активну участь у роботі профільного Комітету ВР. Напередодні трагічної дати він взяв участь у виїзному засіданні робочої групи Комітету ВР з питань екологічної політики в м. Чорнобиль Київської області.

 

Парламентар розповів, що метою цього заходу є підготовка до розгляду питання введення в експлуатацію об’єкту "Укриття" та інших об’єктів зони відчуження на черговому засіданні Комітету та відповідно до плану роботи екологічного Комітету ВР на період восьмої сесії Верховної Ради восьмого скликання.

Як повідомили БукІнфо у прес-службі народного депутата України Івана Рибака, присутні ознайомилися з ходом робіт та оглянули арку нового безпечного конфайменту (НБК) на об'єкті "Укриття" Чорнобильської АЕС, сховище відпрацьованого ядерного палива сухого типу (СВЯП-2), об’єкти комплексу "Вектор", майданчик будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, відвідали м. Прип’ять, об’єкт "Чорнобиль-2". Обговорили питання завершення робіт відповідно до графіків. Також було відзначено, що завершення вводу в експлуатацію нового конфайменту перенесено на 2018 рік у зв'язку з виявленням високих рівнів випромінювання на покрівлі блоку "В" об'єкту "Укриття" у місцях примикання східного торця Арки до існуючого контуру. Через це довелося залучити більшу кількість людей і додаткове обладнання.

 

Покриття фінансових витрат здійснили в межах контракту зі спільним консорціумом "Новарка" (Франція). Робоча група визначилася із необхідністю заміни деякого обладнання, а також завезення додаткового приладдя для гарячої камери та пластин ковзання необхідних у облаштуванні пеналів, котрі завантажуються у бетонні модулі зберігання. Розглянула інші поточні проблеми. Крім цього, присутні відзначили ефективну роботу Верховної Ради із внесення необхідних у поточний період змін до законодавства щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, так і стосовно поводження з радіоактивними відходами.

"Ми обговорили процедуру відновлення з 2018 року накопичувального статусу Державного фонду поводження з радіоактивними відходами для розбудови необхідної інфраструктури та підтримки безпеки вже наявних об'єктів. Планується перейти на 100% фінансування робіт щодо поводження з радіоактивними відходами з коштів Фонду.

 

Вчасне і достатнє фінансування усіх бюджетних програм зони відчуження є вкрай важливими, оскільки нестача коштів у цьому питанні може призвести до затягування робіт, що потребуватиме кардинального збільшення фінансування у майбутньому. Це також матиме негативний вплив на стан ядерної та радіаційної безпеки на маданчику Чорнобильської АЕС", - наголосив Іван Рибак.

Також народний депутат розповів, що у 2017 році спільними зусиллями всіх гілок української влади за бюджетною програмою "Внески України до Чорнобильского фонду "Укриття" та до рахунку ядерної безпеки ЄБРР внесок України було профінансовано в повному обсязі. Наша держава доклала максимум зусиль для виконання своїх фінансових зобов'язань у цьому питанні. Рішенням Уряду ще 300 мільйонів гривень буде перераховано у цьому році на погашення курсової різниці. Таким чином, зобов'язання перед ЧФУ Україною виконано у повному обсязі.