БукІнфо
Чернівецька Незалежна Інформаційна Агенція
Перегляд новини  /  ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ   >>> 27 Квiтня 2009

Молдавани страшно посварилися з румунами за те, що останні не визнають їх як націю

З прес-конференції Президента Всеукраїнської національно-культурної молдавської Асоціації Анатолія Семеновича Фєтєску «Молдовська спільнота України та проблеми моніторингу ії прав». Одеса, 17 квітня 2009 року.

 

Стало відомо, що розпочатий в минулому році моніторинг забезпечення прав етнічних румун в Україні та українців в Румунії буде продовжено цього року в Одеській області. Проти цього категорично виступає Всеукраїнська національно-культурна молдовська Асоціація та молдовська громада населених пунктів, які підлягають моніторингу.

Асоціація виступає за конструктивну співпрацю з Румунією у всіх сферах. Румуни – найближчий до молдаван народ за своєю культурою, звичаями та традиціями. Ми з повагою ставимося до них.

Але історично так склалося, що нині на території Одеської області в мирі й дружбі з іншими народами (згідно останнього перепису населення України 2001 року) проживають понад 123 тисячі молдован, а в Україні - понад чверті мільйона. Молдованами визначають себе і переважна частина громадян Республіки Молдова.

Протягом 650-ти років, з моменту створення Молдовської держави (1359 рік), її жителі традиційно називали себе молдованами, а рідну мову – молдовську. Молдовський народ протягом століть виступає творцем та захисником як молдовської державності, так і творцем та носієм молдовської мови, молдовської культури. А з цім не хоче миритися політична еліта Румунії. Хоча даний факт підтверджується багаточисельними літописами, історичними виданнями, сучасними дослідниками не тільки Молдови, а й сусідніх держав.

Протягом багатовікового існування, незалежно від того, до складу яких державних утворень входила б Молдова, під чиїм суверенітетом не перебувала б, ніхто і ніколи не ставив питання денаціоналізації її громадян, позбавивши їх історичної пам’яті.

Для нашого краю виключення складає лише період румунської окупації 1918-1940 та 1941-1944 роки, коли все повинно мало бути „виключно румунським”, не говорячи вже про мову, історію, культуру.

Нова „полоса” в житті українських молдован і, передусім Одеської області, настала з отриманням Україною незалежності і налагодженням дипломатичних відносин з Румунією, відкриття нею Посольства в Києві і Генерального консульства в Одесі.

Складається враження, що основне завдання румунських дипломатів зводиться перш за все до позбавлення українських молдован історичної пам’яті, їх румунізації та залучення до реалізації відомого вектора румунської політики „Романія Маре”.

Ця робота проводиться ними планомірно і цілеспрямовано, не дивлячись на те, що в Одеській області офіційно проживає лише 724 етнічних румуна. Важливо відзначити, що актив румунської меншини в регіоні, як правило молдовани, які усвідомили себе румунами, після того як в Україні з’явилися румунські дипломатичні місії і почалась їх активна діяльність.

Щоб не бути голослівним, наведу основні епізоди з їх багатогранної та багаторічної роботи:

– почали з зустрічей з активом молдавської асоціації з метою переконати нас молдован, в тому, що молдован немає, всі румуни;
– потім спробували через місцеві румунські організації об’єднати нас в єдину аморфну організацію з нейтральною назвою (не румунська, не молдовська), просто ім.П.Могили або щось подібне до цього під началом народного депутата України Іона Попеску;
– одночасно представників радіо, телебачення України, програм що транслюються молдовською мовою, стали запрошувати в Румунію на всесвітні щорічні збори журналістів, які ведуть передачі румунською мовою;
– пізніше були спроби через окремих представників активу молдавської асоціації, які ними були обласкані, змінити керівництво Асоціації і привести до її керівництва підготовлених ними людей. В цьому засіданні брали участь тодішній Генеральний консул Румунії в Одесі І.Вєтрєняну, а також журналіст Румунського радіо, що працював у Кишиневі Валентин Цігеу;
– в різні роки вивозили на безкоштовний відпочинок в Румунію дітей молдован з Одеської області, кількість яких іноді сягала 500 осіб;
– також вивозились і вивозять на безкоштовний відпочинок вчителів шкіл з молдовською мовою навчання ;
– вивіз випускників шкіл з молдовською мовою навчання ніби для проходження навчання в Румунії незалежно від того є у них знання чи немає, де майже рік в центрі „Хурмузакі” вони вивчають історію румун та інші „важливі” предмети, а потім хто куди задля поповнення некваліфікованих робочих місць на місцевому ринку праці, як добросовісні румуни;
– для тиску на місцеве населення, під час зустрічей Президентів України – Л.Кучми, Молдови – П.Лучински і Румунії Є. Константинеску в Ізмаїлі, Президент Румунії, порушуючи протокол, посадив свій вертоліт перед школою в селі Озерне Ізмаїльського району з метою зустрітися з місцевим населенням, та показати хто є дійсним господарем тут;
– з цією ж метою тривалий час румунська сторона систематично направляла в молдовські села Одещини бригади так званих експертів у супроводі багаточисельних телерепортерів з метою вивчення стану забезпечення прав румун в Україні;
– з цією ж метою (тиску) під час приїзду Президента Румунії І.Ілієску в Україну – зустріч з румунською діаспорою він провів не в Чернівцях, де їх більше 100 тисяч, а в Одесі, де їх нараховується менше 750 осіб;
– у 2001 році, напередодні перепису населення, Україну відвідала солідна румунська делегація очолювана заступником зовнішньополітичного відомства держави, що прямо ставила питання перед українською стороною не включати в анкету для перепису населення етнонім „молдован” глотонім „молдовська мова”;
– на 724 етнічних румуна в Одеській області створено майже 10 румунських організацій за допомогою румунських організацій. Наприклад, румунська організація „Бессарабія” створена Анатолієм Попеску, який вчився в Румунії, потім працюючи в Генеральному консульстві Румунії в Одесі зареєстрував вищеназвану організацію;
– для організації цієї «багатопланової» роботи працівники Генерального консульства Румунії в Одесі, порушуючи дипломатичні норми, відвідують школи з молдовським складом учнів, проводять там відповідну роботу з директорами, вчителями цих шкіл, дбають про будівництво храмів Бессарабської митрополії Румунського патріархату і т.і.

 
В кінці кінців завершення моніторингу, що заплановано, має на меті зафіксувати факт моніторингу румунською стороною етнічних молдован як румун і не більше. Вважаю, що після подій у Кишиневі, це є очевидним фактом. Невипадково в деяких ЗМІ встановлення румунського державного прапору над будівлею Президе6нта Молдови трактують як підтвердження «історичної правди – один народ»/.

Проведення цього заходу суперечить чинним українським законам, Конституції України, міжнародним нормативним документам в частині захисту прав національних меншин. Будемо вдячні ЗМІ за підтримку у справедливому вирішенні цього питання.


БукІнфо (с)