БукІнфо
Чернівецька Незалежна Інформаційна Агенція
Перегляд новини  /  ПОЛІТИКА   >>> 28 Сiчня 2020

Павло Казарін: Правила Антимайдану

ТАКА РЕАЛЬНІСТЬ / 


Перемога Зеленського стала вікном можливостей. Пролізти в нього тепер намагаються всі.

  

Впродовж останніх п'яти років Україна жила в етиці Майдану. Саме вулиця, яка перемогла в 2014-му була етичним камертоном. За ним міряли процеси, звіряли цінності та надавали оцінки. Загиблі в Києві й на Донбасі закріпили своєю жертвою новий моральний стандарт. Промосковський табір виявився викресленим із норми. Просовєцька ностальгія - теж. Ті, хто свого часу вибрав табір антиМайдан, опинилися за бортом.

  

В рамках етики Майдану Україна намагалася творити політичну націю і проводити реформи. Оточувала себе символічним частоколом і споруджувала пантеон героїв. Фейс-контроль починався з питання про приналежність Криму і вимагав відповіді про те, з ким бореться країна на Донбасі. ЗМІ, які відпрацьовували московські методички, вважалися маргінальними. Люди, які намагалися протягнути домайданну етику в постмайданну епоху - теж.

Але потім президентом став Володимир Зеленський. Процес створення команди якого нагадував коловорот. Ця воронка засмоктувала самих різних людей - і тому на виході ми виявили клаптикову ковдру. Вона складалося з людей самих різних біографій і поглядів, етичних позицій та професійного досвіду. Тест Роршаха на новий лад - «розкажіть, які погляди в його фракції?».

Колишні волонтери сусідять з адвокатами СРСР. Корупціонери - з антикорупціонерами. Члени команди Азарова і Януковича - з людьми, які борються за європейські стандарти. Ноїв ковчег зайшов в парламент, поділив міністерства, почав давати інтерв'ю і вести Telegram-канали.

Ті, хто в 2014-му виявився не при ділах, дістали можливість переписати етичний стандарт. Або, як мінімум, переконали себе в цьому. І тому рідкісний тиждень минає без скандалу. Бужанський називає ЗМІ, що підтримували народження нової України, - «одіозними». Дубінський таврує «соросят» у власній фракції. Портнов закликає лізти з кулаками на тих, хто запитує «Чий Крим».

Глава офісу президента називає протестні мітинги проплаченими. Радник секретаря РНБО лає «войовничу меншість». Тих, хто закликає захищати Україну, звинувачують в кровожерливості.

Характерно, що за Порошенка люди Майдану були не тільки серед його прихильників, а й серед противників. П'ятого главу держави нерідко винуватили в тому, що він зраджує і знецінює жертву тих, хто захищав Україну на вулицях і в шанцях. Але при всьому цьому контур етичного стандарту був незмінний. Такі собі контрольні терези, на яких зважують поведінку і позицію.

Опис реальності був однозначним. Крим анексований. Росія - агресор. Небесна сотня принесла себе в жертву країні. На Донбасі армія протистоїть вторгненню. «Світ за всяку ціну» схожий на капітуляцію. Втеча від імперії визначало квоти і обмеження, підтримку української мови та культури. Естетика не відокремлювалася від етики - а тому той, хто не міг відповісти на питання про приналежність півострова, отримував червону картку і презумпцію недовіри.

Ті, хто цієї новою реальністю був незадоволений, тепер намагаються взяти реванш. Промосковські ЗМІ намагаються прикидатися респектабельними. Прорадянські люди таврують український наратив. Відповідальність за війну намагаються розділити між Києвом і Москвою. Слово «патріот» намагаються зробити іронічно-зневажливим.

Ревізіоністи передбачили для себе ешелоновану систему оборону. Будь-яку критику знецінюють звинуваченнями в «проплаченості». Всіх незгодних записують до табору «порохоботов». Будь-яка розмова про етику прийнято переводити на обговорення політичних пристрастей. «З нами незгодні тільки корупціонери».

Ставка робиться на коротку пам'ять українського обивателя. Потрясіння останніх років дбайливо стерли у нього спогади про ту безодню, в яку провалювалася країна за Віктора Януковича. Того самого Януковича, за якого етичний стандарт України був саме таким, про який ностальгують реваншисти. Того самого Януковича, вигнання якого з країни стало приводом для Росії почати війну.

Швидше за все, цьогоріч ми побачимо атаку цих рєбят на своїх же колег у владній команді. Всіх тих, кого кадровий коловорот Зеленського затягнув з табору Майдану в орбіту шостого президента країни. Їх будуть атакувати за зарплати, звинувачувати в антинародних реформах і вимагати замінити на міцних господарників. Нові старі дуже хочуть переробити країну під себе.

А ще вони дуже бояться програти вдруге.

Павло КАЗАРІН, "Новое время"