Росіяни б нізащо не лишили її живою". У Чернівцях попрощалися з військовою Іриною Гордієвич, яка загинула у перший день вторгнення

У Чернівцях попрощалися з військовою Іриною Гордієвич. Вона загинула у перший день повномасштабної війни у місті Щастя на Луганщині. Привезти тіло вдалось майже через пів року. У червні Ірині мало виповнитися 48 років.

Ірина Гордієвич служила у батальйоні патрульної служби поліції особливого призначення, який працював на лініях розмежування.

Жінка почала воювати у 2014 році, розповіла Суспільному її подруга Власта Чубовська. За цей час Ірина від рядової дослужилася до звання старшого лейтенанта.

"Я себе там знайшла, я себе почуваю там потрібною", — казала Ірина Гордієвич, коли подруги дивувалися, як вона живе у воєнних умовах.

Ірина навчалася у школі в Косові, пізніше вступила на географічний факультет чернівецького університету. Власта Чубовська каже, що Ірина вчилася на відмінно, любила фотографувати та екстравагантно одягатися.

Власта востаннє говорила з Іриною 22 лютого. Військова казала, що місто Щастя вже декілька днів безперервно обстрілюють. Від побратимів рідні Ірини дізналися, що військову поранило осколком і що вона не вийшла з міста.

Власта говорить, що рідні розуміли: через українську позицію росіяни не залишили б Ірину живою. На російських сайтах рідні прочитали, що військова була в морзі на окупованій території.

До війни на Донбасі Ірина мріяла переїхати в США. Вона добре знала англійську мову та працювала у Греції, аби заробити на переїзд. Там жінка вийшла заміж та народила сина Александроса.

Сину було 14 років, коли Ірина почала служити. Вони завжди були на зв'язку, розмовляли телефоном майже щовечора. Для родини було несподіванкою те, що Ірина почала воювати, але син її підтримував.

Тіло військової змогли доставити рідним лише за п'ять місяців від її смерті. Ірину Гордієвич з почестями поховали на центральному кладовищі в Годилові.

Оксана ЧМІЛЬ, Суспільне