Керівник «Чернівцітеплокомуненерго» Ігор Ніколенко: "Викликів дуже багато. Але хочу довести, що можемо чути споживача і надавати якісні послуги"

Він почав працювати в місті, в якому до цього жодного разу не був. Але приїхавши, одразу знайшов своє улюблене місце та тенісний корт для гри у великий теніс. Ігор Ніколенко очолює «Чернівцітеплокомуненерго» з квітня цього року. Каже, що роботи багато, адже порівнюючи наше підприємство з вінницьким, то це, умовно, 20 і 100 балів. Першочерговими завданнями бачить зменшення витрат та аналіз справжньої ситуації із втратами теплової енергії. Якщо для другого йому достатньо одного опалювального сезону, то перше – це питання кількох років за умови фінансування. Про стан підприємства, його перспективи, розмір нового тарифу на опалення і чому, влесне, обрав Чернівці - читайте в нашому інтерв’ю.

Пане Ігоре! Ви подолянин, і Ваше останнє місце роботи ТОВ «Нафтогаз Тепло», де працювали комерційним директором. А перед цим була «Вінницяміськтеплоенерго», де Ви були начальником служби збуту. Загалом - це про роботу з споживачами та контроль якості теплової енергії. Розкажіть чи відрізняються ці напрямки роботи КП від аналогічних у Чернівцях.

В чому відрізняється підхід до роботи у Вінниці: споживач – це, першочергово, бо це ж дохід для підприємства, тому йде орієнтація на цього споживача. Ми надаємо послугу, яка має бути якісною і за неї будуть охочіше розраховуватись. Тому у «Вінницяміськтеплокомуненерго» майже все було спрямоване на надання якісної послуги. Мало того, в міжопалювальний сезон опрацьовувалась інформація від споживачів про проблеми, які виникали в опалювальний період. Ми разом здійснювали кроки для їх вирішення, щоб наступного разу вони не повторювались. Підходи до роботи відрізнялись, але у всіх підприємств з теплопостачання по суті ціль одна – правильний контакт зі споживачем, має бути взаємодія: ми надаємо послугу за яку ми маємо отримувати кошти.

Ігор Ніколенко

Ви зайшли на КП, яке накопичило сотні мільйонів гривень боргу, повністю дотаційне КП. Ця комунальна складова постійно у полі нищівної критики споживачів. Ви любите виклики? І взагалі, для чого це вам потрібно?

У кожної людини є певні цілі, амбіції. Маючи досвід роботи на попередніх місцях, я хочу показати, що можна працювати по-іншому, можна «жити» по-іншому. Тому це можливість продемонструвати, що ми можемо чути споживача, можемо надавати якісні послуги. Але це все займає якийсь час. Кожне підприємство має свій певний рівень.

Ви кажете про певний рівень підприємств, який різниться. А могли б Ви дати власну оцінку за 10, 20, чи 100-бальною шкалою теплокомуненерго Чернівців і Вінниці для порівняння?

Якщо будемо порівнювати безпосередньо з Вінницею, то візьмемо останні роки з 2016 року. У Вінниці постійно проводяться роботи з реконструкції, тепломодернізації, встановлення ІТП (індивідуальні теплові пункти – ред.), будівництво нових котелень. Чернівці з 2015 року починали рухатись в цьому напрямку, але по факту все на місці. У Вінниці вже замінені кілометри мереж, тут лишень розпочинаються ці роботи. Якщо беремо Вінницю за 100%, тобто 100 балів, то «Чернівцітеплокомуненерго» - це десь 20 балів. Але якщо ми будемо порівнювати й з іншими містами, то Вінниця далеко не передова і є ряд міст, де комунальні підприємства з теплопостачання ще на вищому рівні.

Тобто розуміємо, що в Чернівцях, на очолюваному Вами підприємстві ситуація кризова. А вже вибудувалась якась модель виходу з цієї кризи? Або основні кроки?

Першочергово ми розробляємо план по модернізації котелень та реконструкції мереж на наступні 5 років. Це потрібно, щоб ми побачили поетапно, що ми можемо зробити. Найперше будемо виконувати роботи на тих котельнях чи ділянках мереж, які вже найближчим часом без цього неможливо буде використовувати. Як завжди все впирається в кошти, тому шукаємо донорів, які нам би допомогли в цьому. Бо за рахунок сплачених рахунків за отриману послугу споживачами, ми ці роботи так швидко не зможемо виконати.

В тарифі закладена інвестиційна частина, яка частково покриває ці ремонтні роботи. Але її достатньо лише на частину робіт. Витрати на енергоносії, заробітна плата в інвестиційну складову не закладається.

Саме про тарифи на тепло хотіли далі й поговорити. Тарифи у Чернівцях не змінювалися 3 роки. І от зараз вартість тепла зросте на 70% для населення. Для багатьох це стане шоком. (Попередній тариф складав 1204 грн за 1 гігакалорію, тепер буде 2017 грн за гігакалорію). Скільки це гривень за 1 кв м? І чи допоможе це підприємству розібратися з боргами у найближчий час?

Даний тариф, при умові повної оплати з боку споживачів за надані послуги, дозволить покрити витрати на енергоносії (газ, електрична енергія, холодна вода) та заробітну плату працівникам.

Ігор Ніколенко

А інвестиційна складова в тарифі є?

Інвестиційна складова в тарифі мінімальна і роботи чітко регламентовані та визначені – в наступному міжопалювальному сезоні ми їх маємо виконати. Для реалізації запланованої нами ділянки роботи потрібно біля 15 млн. грн. В тарифі закладена інвестиційна частина, яка частково покриває ці ремонтні роботи. Витрати на енергоносії, заробітна плата в інвестиційну складову не закладається. А якщо вийде акумулювати додаткові кошти, то будемо виконувати в повному обсязі заплановане.

Це робота з донорами, фінансовими установами чи допомога з міського бюджету?

Не зовсім. Бо фактично на закладений обсяг і перелік робіт в інвестиційній програмі я не можу залучити ні кошти міста, ні кошти донорів, бо це вже закладено в тарифі. Це перехресне субсидіювання, а, отже, порушення законодавства. На інші роботи я можу залучати додаткові кошти, але на те, що вже є в тарифі – ні. Фактично ці роботи оплачує споживач. Ось кожного дня, в залежності від розрахунку споживачів від отриманої суми, йде відрахунок на інвестиційну програму. Це як захищена стаття, яка акумулюється на окремому рахунку, яку в майбутньому підприємство має витратити лише на інвестиційну програму.

Інвестиційна програма тарифу закладається на рік, оскільки згідно Постанови Уряду №869, тарифи мають переглядатись щорічно. Якщо інвестиційна програма не виконується, то це є підставою зменшити тариф на її розмір.

В Чернівцях тариф не переглядали три роки. З чим це було пов’язано? Розуміємо, що це спадок, який перейшов вам, але можливо поясните. І для порівняння можете навести приклад з Вінниці, як там переглядали тарифи.

У Вінниці тарифи встановлює НКРЕКП, оскільки вона потрапляє під ліцензійні умови. А «Чернівцітеплокомуненерго» у 2017 чи 2018 році було виключене з такого переліку через невідповідність ліцензійним умовам. Якщо зараз проаналізувати заборгованість по підприємству, а це загалом близько 250 млн грн, то борги споживачів перед нами складають 53 млн грн. Відчутна різниця.

А тепер про причини, чому вона виникла. Одна з основних це те, що попередній тариф «Чернівцітеплокомуненерго» був економічно необґрунтований, адже вартість енергоносіїв для потреб підприємства і вироблення тепла постійно зростали, а тариф залишався незмінним.

Окрім того у Вінниці тариф двохставковий, тобто є умовно-змінна і умовно-постійна частина тарифу. Перша, умовно-змінна частина, нараховується тільки в опалювальний сезон. Якщо є прилад обліку, то сума залежить від фактичного споживання, якщо ні – від нормативу. А умовно-постійна частина - це те, що нараховується впродовж усього року. Тобто незалежно чи надається послуга чи ні, ця частина нараховується щомісячно. Споживачу це дає можливість розподілити значне фінансове навантаження опалювального сезону на всі місяці, а підприємству це дозволяє отримувати надходження постійно і провести кращу підготовку до опалювального сезону в міжопалювальний період. На вартості тарифу розподіл на такі дві частини не відобразився б. Наприклад, у Чернівцях затверджено новий тариф на рівні 2017 грн, то умовно-змінна частина склала б десь 1650 грн в період постачання тепла, а умовно-постійна частина склала б решту 350 грн впродовж всього року.

Ігор Ніколенко на своєму робочому місці

А скільки це виходить за квадратний метр?

Тариф за квадратний метр не можна застосувати до кожного будинку як стандартний підхід, бо споживання кожного будинку відрізняється. Впливає і рік побудови, і товщина стін, утеплення. Окрім того в одних будинках і такий собі «старший», який в залежності від температури навколишнього середовища привідкриває або призакриває кран подачі на лічильник. Якщо це не регулюється, то постачання йде по максимуму. Але є індивідуальні теплові пункти (ІТП) і їх плюс в тому, що вони працюють автоматично, без людського фактора. Якщо щось стається й подача не відрегулювалась, то ми отримуємо інформацію на центральному пункті й далі вже спеціалісти підприємства виїжджають на місце і ліквідовують неполадки.

То повернімось до головного питання – допоможе новий тариф підприємству розібратися з боргами?

По-перше, те, що тариф розрахований і економічно обґрунтований, то це ми говоримо про тариф для населення. Але за останніх три місяці вже дещо змінилось і по ньому. Тобто новий тариф дозволить розраховуватись за енергоносії по цінам, які були чинні на момент його прийняття. Розрахуватись з боргами попередніх періодів за рахунок нового тарифу ми не зможемо, бо ми ці борги в нього просто не можемо закласти.

Тариф дозволяє розрахуватись з тими нарахуваннями, які будуть по підприємству в майбутньому. Але якщо ми глянемо на ринок природного газу, то побачимо, що вартість вже на рівні 19 грн за кубометр, а в тарифі закладено 7,5 грн. Вже є різниця, яка не врахована.

Траплялася інформація, що якийсь фіксований об’єм газу підприємство зможе закуповувати в «Нафтогазу» по ціні до 8 грн за кубометр, але, якщо цей обсяг буде перевищено, то решту буде необхідно купувати за ринковою ціною.

Уряд втрутився в ситуацію і зобов’язав «Нафтогаз» розробити договори зі сталою ціною на цей опалювальний сезон. Договір розробили і умови там можна описати як «рабські» – ми не маємо жодного права, ми маємо лишень зобов’язання. По факту виходить, що по-першому обсягу в нас є стала ціна на природній газ 7,42 грн. Проте в нас ще є другий обсяг, але конкретного роз’яснення, що підпадає під цей обсяг ще не було. В Міністерстві розвитку громад та територій вже розробили проєкт документу, де буде надано пояснення цим обсягам. Перший обсяг – це категорія споживачів «населення», тобто ціна 7,42 грн за кубометр газу буде враховуватись лишень для виробництва теплової енергії населенню. А другий обсяг передбачатиме закупівлю газу по ринковій ціні для інших категорій – приватних підприємців, юридичних осіб, бюджетних установ.

І по Україні загалом, не лише в Чернівцях, складається така ситуація, що всі будуть змушені переглянути тариф для цих категорій. Візьмемо бюджетну сферу – школи, садки, лікарні – що в цій ситуації робити містам? Ми комунальне підприємство міста і, наприклад, розрахували тариф по новій ціні газу 19 грн. Виходить, що бюджетні установи, комунальні послуги яким оплачує місто, потребуватимуть значно більших коштів для цього. Якщо ж тариф не буде переглянуто, то утвориться різниця в тарифах, яку знову ж таки місто повинно буде відшкодувати зі свого бюджету, бо ми міське комунальне підприємство. В цій ситуації вже держава має втрутитись, бо навіть великі міста навряд зможуть витягнути цей опалювальний сезон.

Тобто при будь-якому рішенні – чи платити вам компенсацію тарифу чи давати кошти бюджетним установам на комуналку, міський бюджет потребуватиме значних витрат?

В дійсності так. Як повідомляв Прем’єр-міністр Шмигаль і відомо з роз’яснення міністерства, якщо місто не переглядає тариф взагалі, то різницю в тарифі має компенсувати місцевий бюджет. Тож ми приходимо до тієї ситуації, якщо затверджений економічно необґрунтований тариф, то місту залишається лише виділяти кошти на оплату боргів за енергоносії «Чернівцігазу», «Нафтогазу», «Чернівціобленерго», «Чернівціводоканалу». При цьому розвиток підприємства залишається стояти на місці: обладнання зношується, старіє, перестає функціонувати і загалом все рухається до колапсу.

Ігор Ніколенко отримав на новій посаді безліч викликів. Але хоче з ними справитися.

Якісь конкретні завдання і терміни ставить перед вами керівництво міста?

Так. Першочергово необхідно зменшити витрати підприємства. Наприклад, в частині кількості працівників і витрат на заробітні плати, то треба проаналізувати, що можливо автоматизувати, диспетчеризувати, модернізувати. В цьому напрямку вже працюємо і зараз розробляється ПКД на автоматизацію певних процесів. Якщо підрядні організації встигнуть підготувати документацію, то, можливо, й цього року певні роботи встигнемо виконати.

Так само працюємо над зменшенням втрат теплової енергії. Але тут зіткнулись з такою проблемою, що ті прилади обліку, які стоять на випуску з колекторів на підприємстві, потребують заміни. Деякі не пройдуть чергову повірку, по деяким вже були питання як вони працювали в попередній опалювальний сезон. Тому мені, щоб зрозуміти на якому рівні підприємство, варто пройти цей опалювальний сезон і побачити, які є втрати. Бо за тими цифрами, які подавались раніше, враховуючи ще й некоректну роботу приладів обліку, ми розуміємо, що це викривлена інформація. Тож треба прилади обліку привести у відповідність до вимог і пройти опалювальний сезон. Загалом же першочергове завдання - це скорочення витрат.

Будь-яка реконструкція чи заміна мереж - це обов’язкова ПКД, яка має пройти експертизу і, на жаль, вона не робиться місяць. Плюс переговори з підрядними організаціями, проведення закупівель – ці всі роботи потрібно проводити в січні-лютому, щоб по завершенню опалювального сезону одразу приступати до виконання робіт. Я розпочав роботу на підприємстві й ми розпочали закупівельні роботи якраз в квітні, травні, червні.

Ви говорили про втрати підприємства загалом. А якщо вести мову про тепловтрати, бо є багато різної інформації, фото про зношені мережі, де щось парує, капає і т.д. Хто покриває ці втрати?

Це втрати підприємства. В розрахунок тарифу так само входять певні втрати, але це нормативні втрати. Ці нормативи визначені НКРЕКП і закласти більші втрати в тариф я не можу, але по факту вони більші. Це все втрати підприємства і це ще одна складова того, чому така невідповідність у структурі боргів – чому споживачі боргують нам 53 млн. грн, а наша загальна заборгованість 250 млн. Це також і через ненормовані втрати.

А який десь відсоток втрат?

Якщо ми дивимось безпосередньо по розрахунках, які надає виробничо-технічний відділ, то попередній опалювальний сезон це було близько 13%. Для мене - це ідеальна ситуація, якщо б підтвердилось, що це справді 13%. Але виявилось, що потрібно замінити лічильники, бо вони не відображали всіх об’ємів поданої теплової енергії на місто. До того ж в інших містах, де теплопостачальні підприємстві в кращому стані, втрати складають близько 30%. Тому мені потрібно пройти один опалювальний сезон, щоб зрозуміти, який реальний стан по втратах теплової енергії. Бо коли на паперах відображається інша реальність, аніж насправді, то ти не розумієш з чим тобі боротись.

Виходить, що ще цей опалювальний сезон втрати будуть такі ж чи таки менші, оскільки ви певну роботу з мережами все таки виконаєте?

Ми роботу виконаємо, але, наприклад, якщо нам потрібно замінити близько 35 км аварійних ділянок теплотрас, а цього року своїми силами ми зробили до кілометра, то розумієте, що втрати в будь-якому випадку будуть. А коли будуть справні лічильники і відображатимуть коректні дані щодо подачі теплової енергії місту, я буду бачити, що ми нарахували, що подали і різниця - це наші втрати теплової енергії. Окрім того ще є втрати по холодній воді, оскільки витоки з мереж ніхто не відміняв. Є, наприклад, котельня, де підживлення йде 60 кубів за годину. Це готовий теплоносій, який ми підігріли і який йде до споживача.

Як справи з модернізацією мереж? От у Києві минулого року розпочали обстеження теплових мереж за допомогою дронів, що оснащені тепловізорами. Щось подібне ми дочекаємося у Чернівцях?

Зараз в нас є діючий контракт з «Енергоресурсом» – це львівська компанія, яка виграла тендер в 2020 році по співпраці і за співфінансування Європейського банку реконструкції та розвитку і фактично вони зараз виконують ряд робіт із заміни мереж. Однак повертаємось до того, що вони замінять мереж на 1,5-2 км, але це не рівняється з тими потребами, які є. На значні капіталовкладення ресурсів в міста чи підприємства немає. Залучення донорів стало важчим, бо через пандемію зменшились можливості підтримки. Тому тут потрібен послідовний підхід – план заходів на декілька років і поетапно це все впроваджувати.

А скільки всього кілометрів мереж?

92 км.

І 35 з них потребують заміни?

Це ті, які потребують заміни негайно. Але всі інші в не надто кращому стані.

А загалом, скільки у в місті котелень, працівників на підприємстві?

У нас 89 котелень, 92 км мереж і в опалювальний сезон працює близько 600 працівників. На сьогодні, у міжопалюавльний сезон, їх біля 230.

Чи є в місті котельні, які не належать «Чернівцітеплокомуненерго», наприклад, на балансі ОСББ, ЖБК?

По місту є й інші котельні. Є ряд випадків, коли будувався будинок або створювалося ОСББ, то на даху робили дахову котельню. З часом вони стали непридатними для експлуатації, їх не мали чим та як ремонтувати. Такі котельні згодом передали нам на підприємство для подальшої експлуатації. Також сьогодні у нас, на жаль, не має під’єднаних нових споживачів, в ході будівництва нових житлових будинків. Є така практика будівництва дахових котелень, які згодом обслуговують приватні компанії.

Тоді задам таке питання, стратегічне, за років 30, наприклад, чи не перейдуть усі на індивідуальне опалення та чи не відпаде потреба у таких котельнях?

Якщо ми стратегічно розглядаємо питання, що незалежно від того, чи це буде індивідуальне, чи це буде централізоване опалення, все зводиться до ціни. Якщо беремо ціну на газ, то це проблематика однакова для всіх. Ті, хто зараз на індивідуальному газовому опаленні, у них так само ціна буде відповідати централізованому. У них вартість не буде дешевшою. Якщо ми розглядаємо те, що постачальник зараз надає газ споживачам по тарифу 7,6 грн за куб, якщо не помиляюсь, а нам «Нафтогаз Трейдинг» - по 7,42 грн за куб, то вже буде дешевше. Звісно, якщо не враховувати інші втрати теплової енергії, то було б дешевше на Теплокомуенерго.

Для прикладу, недавно дивився інтерв’ю міського голови Житомира, який заявив, що у них вартість централізованого опалення буде дешевшою (за індивідуальне газове - ред.). Але, по факту, у них кожного року проводиться ряд робіт з модернізації об'єктів виробництва та постачання теплової енергії.

Якщо більш конкретно відповісти на Ваше питання, то Європа переходить на централізоване опалення. Що дає індивідуальне опалення? Розпочати чи завершити опалювальний сезон незалежно від рішень органів місцевого самоврядування, від готовності теплопостачальної організації. Є свої позитиви, є негативи. Але якщо місто повністю перейде на індивідуальне опалення, наприклад, газове, то це теж ідея на довгострокову перспективу. Адже газорозподільні газові мережі до цього не готові. Потрібно збільшувати діаметри трубопроводів, треба робити реконструкцію, а це теж гроші. Якщо беремо електричне опалення, то питання до якості проводки, адже будинки будувалися давно і не передбачають такого навантаження. Тут також постане потреба у реконструкції. Тому треба все прораховувати та працювати на випередження. Є варіанти: перехід на твердопаливні котельні, котельні, що спалюють сміття. Потрібно розглядати різні варіанти та рухатися до найоптимальнішого.

Але перехід кожного на індивідуальне газове опалення – це удар по екології. Уявіть, у кожного у квартирі труба і ніхто не слідкує за викидами, які йдуть, а всі мешканці міста ж будуть цим дихати. Якщо це комунальне підприємство, то його щороку перевіряють, розробляють програми щодо зменшення викидів.

Ви вже говорили про економію споживання. Чи є ще якісь інструменти, які плануєте використовувати?

Ми розробляємо план модернізації котелень. Не секрет, зараз за кредитом НЕФКО у місті проводиться тепломодернізація ряду бюджетних закладів – шкіл та садочків: утеплення, встановлення ІТП, заміна та реконструкція мереж. Але, оскільки котельні перебувають на балансі підприємства, вони не підпадають під цю програму. Що виходить? Споживач модернізований, а виробник – на старому обладнанні. Це означає, що забезпечити якісною послугою нові об’єкти буде важко. Тому з наступного року, у залежності від фінансування, ми плануємо модернізувати ці котельні.
Також, якщо про перспективи, то у нас у планах реконструкція великих котелень через співфінансування ЄБРР. Це чотири найбільші котельні міста – Максимовича, Південна 1, Південна 3 і Руська. Передбачається, що модернізація надасть значну економію електричних та газових ресурсів.

Ігор Ніколенко

На сайті вашого комунального підприємства є 1733 боржника за тепло. Як працюєте з боржниками?

Сьогодні в рамках законодавства – це роботи в судовому порядку. Обов'язково даємо попередження, пропонуємо договори реструктуризації, адже розуміємо, що певні споживачі не мають можливості сплатити повністю за спожиті послуги у зв'язку з тим, що майже два роки карантин. Є ряд об’єктивних причин, чому люди не розраховуються.

Також, до прикладу, у нас працівники отримують не найвищі по місту заробітні плати, тому ми розуміємо, що таку ж зарплатню отримують й наші споживачі. Тому ми йдемо на договори реструктуризації. Якщо не отримуємо відповіді на такі кроки, тоді змушені подавати до суду. Зараз у нас щомісяця мінімум 300 судових справ. Далі, в залежності від рішень суду, подаємо їх до Державної виконавчої служби.

Якщо знаєте, то недавно Президент дозволив відключати споживачів від комунальних послуг. Згідно закону є порядок про відключення. Основне – це попередити споживача за 30 днів. Але є ряд нюансів. Якщо ми розглядаємо електричну енергію, то тут прилади обліку та підключення знаходяться у загальних місцях користування. А у теплопостачальної організації не має можливості без доступу до квартири відключити від теплопостачання. Мало того, якщо ці роботи проводяться в міжопалювальний чи в опалювальний сезон, то також є ряд проблем. Система розводки по будинку йде вертикально, в кожній кімнаті, кухні, ванній є опалювальні прилади, які потрібно пообрізати та заварити. Там не має запірної арматури, її треба туди вмонтувати, а якщо й є, то в неробочому стані. Ми розуміємо, що для Теплокомуненерго від’єднання не є шляхом вирішення проблеми, тому основне для нас - це судовий порядок.

А щодо договорів реструктуризації, люди їх укладають?

Укладають. Ми йдемо на зустріч споживачам в залежності можливостей сплати першого внеску. Якщо люди в дійсності не мають можливості, то ми укладаємо договір без першого внеску. До кожного споживача індивідуальний підхід. Є випадки реструктуризації суми заборгованості на три роки. Але обов’язкова умова реструктуризації – це те, що споживач окрім суми реструктуризованого боргу має в повному обсязі сплачувати поточні нарахування. Якщо умови договору не виконуються, він автоматично розривається.

А чи є ефект від роботи з виконавчою службою?

Є щомісячні надходження від роботи ДВС, але не в тих обсягах, яких хотілося б. Ми зараз ними відпрацьовуємо ряд споживачів. Першочергово – це підприємці. Там мова йде про арешт продукції, яку реалізовують. Є ряд споживачів, які займаються підприємницькою діяльністю, а по факту нічого не сплачують.

Питання, яке хотів раніше задати, але розмова пішла в інше русло. От ці 250 млн. грн. боргу, з них 53 млн. - споживачі, що з ними? Які плани? Чи вони так і будуть «висіти»?

На сьогодні Кабмін вже затвердив методику (Постанова №977 від 15.09.2021 – ред.), тож маємо сподівання, що це питання вирішиться.

А зараз цей борг на щось впливає?

«Нафтогаз України» кожного року подає до суду. До суми заборгованості нараховується пеня. Ми сплачуємо значні суми штрафів. Так само «Чернівцігаз» подає щороку до суду. Цьогоріч – це близько 1-1,5 млн. грн. штрафу до основної суми заборгованості.

Ігор Ніколенко

Ви вінничанин, який переїхав в Чернівці. Як на новому місці? Звикли? І взагалі, що чи хто вплинув на ваше рішення приїхати з Поділля на Буковину?

Останнє місце роботи було «НафтогазТепло». Офіс знаходився в Києві, але я там займав посаду комерційного директора. Це не посада керівника підприємства. Для мене завжди було викликом очолити підприємство і показати, що з ним можна зробити, щоб краще запрацювало. Останнє відображається на працівниках, їхньому соціальному становищі, а також на зменшенні втрат. Мені запропонували очолити підприємство, була співбесіда, далі погодили мою кандидатуру і у квітні підписали контракт. Вперше в місто я приїхав 9 квітня, хотів більше ознайомитися з ним. Воно мені дуже сподобалося в частині архітектури, є цікаві місця для туристів, але їх потрібно розвивати. А от благоустрій, дороги – жахливі. До цього я жодного разу тут не бував. Улюбленим місцем став Університет Федьковича (Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича - авт.). В перший день я потрапив туди на екскурсію. Там в дійсності є на що подивитися. Загалом за ці п'ять місяців, що я тут, я бачу зміни у сфері благоустрою, щодо обслуговування споживачів у інших сферах. Це відчутно.

Як дружина поставилась до такого рішення? Вона теж переїхала?

З першого дня дружина зі мною. Вона моя підтримка, вона також підтримала рішення про переїзд, зміну місця роботи. Те що вона поряд – важливо, бо мені цінна її думка. Дружина сказала: “Ігоре, працюй”.

Зараз вона не працює через сімейні обставини. Але у майбутньому вона планує тут працевлаштуватися.

І наостанок розкажіть про свої уподобання…

Люблю читати книги, театр, кіно, футбол, великий теніс. Вже грав у теніс у Чернівцях, тепер буду дізнаватися на зимовий період де є криті корти.

Щиро дкую за розмову.

Андрій БОДНАРЮК, спеціально для БукІнфо (с)
Всі фото - Василя Кияшка

НАША ДОВІДКА:

Ніколенко Ігор Олегович.

У 2006 році закінчив Вінницький національний технічний університет, в 2020 році здобув ступінь кандидата наук з державного управління.

Трудова діяльність:

07.2006 – 08.2006 – товарознавець-консультант з авто-мото техніки ТОВ Фірма «Азимут»
11.2006 – 11.2009 – служба у ВВ МВС України
11.2009 – 09.2013 – інженер з розрахунків та режимів відділу збуту послуг, фахівець із збуту послуг відділу збуту послуг, фахівець зі збуту послуг першої категорії відділу збуту послуг КП «Вінницяоблводоканал»
09.2013 – 12.2013 – начальник Тиврівського комбінату комунальних підприємств
12.2013 – 11.2017 – фахівець із збуту послуг другої категорії відділу збуту послуг, в.о. фахівця зі збуту послуг першої категорії відділу збуту послуг, інженер-контролер першої категорії відділу збуту, інженер-контролер другої категорії відділу збуту, начальник відділу збуту КП «Вінницяоблводоканал»
11.2017 – 04.2020 – начальник служби збуту комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго»
04.2020 – 04.2021 – комерційний директор ТзОВ «Нафтогаз Тепло».

(с)


Коментарі:
Більше новин по темі: