Місць майже немає: на чернівецькому міському кладовищі небіжчиків почали ховати навіть на доріжках між малими секторами, -  директор МКП «Спецкомбінат» Василь Воронюк

MEMENTO MORI

Покійники не чекають. А тим часом ресурс чернівецьких цвинтарів, включаючи головний на Годилові, на межі. Що далі? Про це журналіст Іван Агатій розмовляв з директором МКП «Спецкомбінат» Василем Воронюком. Пропонуємо вам інтерв”ю, яке надійшло на редакційну пошту БукІнфо.

Василю Івановичу, то правда, що небіжчиків нині ховають навіть на доріжках між малими секторами годилівського кладовища?

А що тут приховувати? Справді, за браком місць під поховання не від доброї ситуації під поховання використовуємо проходи між малими секторами цвинтаря. Іншого виходу поки що нема.

А що у перспективі, вже завтра?

Ведуться інтенсивні розмови про викуп земельних паїв у жителів сусідньої Коровії. На перших порах площею 2-3 гектари.

- Кажуть, ціни на цю розпайовану землю захмарні?

- Можливо. Але мені про це невідомо. Одне скажу: гаяти часу не можна ні на день, бо мерці не чекають.

- А яка загальна реакція громади села на майбутнє сусідство з кладовищем?

- Працюємо з людьми, спілкуємося, бо поки що іншого варіанту немає.

- Та чи на довго вистачить отих 2-3 гектарів – покійників дедалі більшає у зв’язку ще ї з цією заразою, що поглинула світ?

- На два-три роки. І це з врахуванням так званих підпоховань, які становлять половину усіх захоронень.

- А що далі?

- Розробляється варіант облаштування нового цвинтаря на Рогізній, де аграрний інститут планує дати місту землю під захоронення в районі вул. Каштанової.

- Як же так? Адже посеред цієї площі іде водогін з дністровською водою для Чернівців?

- Не вникаю у проблему. Це справа в компетенції влади міста. Одне скажу, що ця проблема тяжко-важко, але все одно буде вирішена.

- Василю Івановичу, а скільки на сьогодні діючих цвинтарів, де здійснюються захоронення?

- Чотири з годилівським. Це в тому числі два в районі вулиць Налєпки, Ткачука (Садгора) та вул. Дорошівській, що на Рощі. Водночас мушу зауважити, що і на згаданих кладовищах ситуація із захороненням далеко не з простих.

Справа захоронення – свята справа. Для усіх без винятку, включаючи владу всіх рівнів. Адже мерці не чекають!

Іван АГАТІЙ, журналіст