Народні шедеври: У Чернівецькому «Вернісажі» кореспондентка БукІнфо побачила унікальні ікони на склі

Мистецтво
14 жовтня 2021 року
2079
0

У Центрі культури «Вернісаж», що на вул. О. Кобилянської 53, відбулося відкриття виставки «З червоної книги». На ній представлені рідкісні екземпляри народної ікони на склі Буковини, Гуцульщини та Покуття ХІХ ст. – 30-х років ХХ ст. з приватних зібрань членів клубу «Колекціонер Буковини».

Організатори виставки – члени клубу Микола Гаць та Юрій Місько.

– Багато ікон ми знайшли на горищах, у коморах чи господарських прибудовах. З ними працював реставратор, клеїв, але багато кусочків все ж не вдалося відновити, – розповів Микола Гаць. Організатори кажуть, що в Україні, порівняно зі Словаччиною та Румунією, ікони на склі з’явились пізніше – у середині XIX століття, у містечках та селах Карпатського реґіону (Вижниця, Косів, Кути, Надвірна, Печеніжин, Пістинь, Рахів).

– З’явилися вони в той час і саме на склі невипадково. Тоді відбувся технічний прорив: в Австро-Угорщині, до якої ми належали на той час, вдосконалилося виробництво скла настільки, що скляні гути почали з’являтися і в малих містечках. Знаємо, щотоді скло було надзвичайно дорогим. Малювати на ньому нікому навіть у голову не могло прийти! А цей технічний прорив зробив його доступним, – розповів Микола Гаць під час відкриття виставки.

Директор Центру культури «Вернісаж» Ігор Сорокоумов у коментарі БукІнфо розповів, що представлені ікони виконані народними майстрами: «Образи, які зображені на іконах – це біблійні, історичні. Вони побутували у жителів Буковини, Гуцульщини, Покуття. Тут представлений період у майже два століття і цікавий він тим, що на даний час він майже зник. Саме ця техніка, яка представлена. На даний час вона трішки починає відроджуватися і дякувати нашим колекціонерам, вони зберегли той пласт народного мистецтва, який нам майже недоступний. Представлені тут ікони беруть свій початок десь з 1850 року і до 30-40-х років ХХ ст.»

Мистецтвознавець Альона Беженар у публікації «Буковинська ікона на склі. Семантика та стилістика» зазначає, що для буковинської ікони на склі фон відіграє важливу роль. Найчастіше використовували яскраво-жовтий, блакитний, світло- та трав’янисто-зелені пігменти, менше – червоні та білі. Образ на склі має певну символіку, що надає творам наївного мистецтва більшої сакральності.

Скло – перший і головний символ, адже ікона є призмою двох світів, людського та Божественного, матеріального та духовного. Однак в іконі закладена не лише велика об’єднуюча сила, у ній присутній духовний світ, містична ідея просвітлення, що проникливо діє на людське молитовне звернення. Тут духовні засади виразилися художньою закономірністю народних майстрів – символікою барв, кольоровою гармонією, одухотвореною красою цілісності образу.

Образи на склі були сакральною домінантою побуту. Їх купували з нагоди будівництва нової хати, ними благословляли молодих до шлюбу, синів у далеку дорогу, але найголовніше те, що перед образами молилися кожного дня.