"Влада в Болгарії міняється". Як назріває пропутінський реванш

В Болгарії після падіння прозахідного уряду Кирила Петкова заговорили про "повзучий пропутінський реванш". Чи станеться він, покажуть дочасні вибори призначені на 2 жовтня цього року , пише російська служба Радіо Свобода.

Сім із половиною місяців протримався при владі кабінет "гарвардського хлопчика" Кирила Пєткова, лідера партії "Продовжуємо зміни". Створену ним на живу нитку чотирипартійну коаліцію підірвала ультрапопулістська платформа "Є такий народ", формально через розбіжності щодо бюджету. Коротке правління Петкова та його соратників продемонструвало їхню солідарність із загальноєвропейською позицією у міжнародній політиці, включаючи війну в Україні, а також дійсну нетерпимість до всепроникної корупції. Так, уперше на світ божий вийшли приголомшливі дані про контрабанду людей та вантажів на переході "Капітан Андрєєво" на кордоні з Туреччиною. Ці операції приносили мафії до мільярда євро на рік.

"Газпром go home"

Однак вотум недовіри в Народних зборах уряду Петкова і його наступна відставка призупинили перебіг історії. Технічний уряд, призначений президентом Руменом Радєвим до виборів, взявся за демонтаж спадщини попередників. За лічені години було створено кризовий штаб із вирішення проблем, пов'язаних з енергетикою, фактично за рахунок повернення до російських паливних постачань. Раніше Болгарія серед перших європейських країн відмовилася оплачувати чинні контракти в рублях, як цього вимагає Москва. Це, власне, і заклало міну під уряд, вважав Петков.

Теперішній та колишній прем’єри. Гилиб Доньов (попереду) і Кирил Петков (стоїть за ним). Фото: ВТА

Новий прем'єр-міністр Гилиб Доньов ("фахівець із соціальної політики з армійською жилкою", як його називають) зробив похмуру заяву про "хаос і розруху, що панують в енергетичному секторі". Вихід з енергетичної кризи в Болгарії, за його словами, лише один – поновлення переговорів з "Газпромом", щоб "мінімізувати збитки, завдані попереднім урядом". Домовленості Петкова у Вашингтоні про постачання зрідженого газу зі США оголошено сумнівними та недостатніми. До того ж технічний кабінет намагається відсунути введення в дію газового інтерконектора з Грецією під приводом проблем із сертифікацією. Цей вузол мав стати важливим елементом нової інфраструктури, що послаблює енергетичну залежність Болгарії від Росії.

Нагнітання атмосфери навколо газового сектору виглядає настільки малообґрунтованим, що викликало антиурядові виступи вже за три дні після початку роботи нового кабінету. 5 серпня демонстранти в центрі Софії скандували "Газпром gо home", "Тут не Москва", "Ганьба слугам Кремля та Путіна". "Газпром" – це не просто трейдер чи постачальник, це геополітична зброя Росії, яка перебуває у жорсткій конфронтації не лише з Україною, з ЄС та НАТО, а й з усім міжнародним порядком, на якому ґрунтується наш спосіб життя", – підкреслив один із організаторів мітингу, співголова партії "Демократична Болгарія" Христо Іванов. "Газові" протести продовжаться. "Ми не бажаємо бути залежними від "ГаZпрому" і фінансувати потворну війну Путіна!"

Чиновники тримають ніс за вітром

Інша заявлена ​​сфера першочергової уваги технічного уряду – нібито тяжке становище болгарської армії. Тут ясно видно зовнішньополітичне підґрунтя: такий аргумент має здаватися легітимною причиною для неучасті Софії у допомозі Києву. Зайшла розмова про те, що в Болгарії досі немає власної "стратегічної розвідки". "Необхідно впровадити в Раду міністрів апарат, який зможе надавати достовірну інформацію керівникам країни", - заявив у телеефірі Боян Чуков, представлений як "експерт із національної безпеки". Така пробна куля навряд чи з'явилася б на світ, якби проросійськи налаштований президент Радєв не розраховував на прихід до влади лояльного йому кабінету з новою підконтрольною спецслужбою.

З кадрами генерал ВПС Радєв, який диригує черговим технічним, тобто своїм урядом, обходитися вміє: у перші ж три дні в спішному порядку було звільнено 60 високопосадовців, у тому числі керівників Національного агентства з доходів та Національного податкового агентства. Після цього було замінено 25 заступників міністрів, більшість із них – кадри болгарської соцпартії, яка останнім часом зіпсувала відносини з главою держави. У кріслах голів обласних адміністрацій також з'явилося 25 нових осіб (з 28). Чимало з цих призначенців мають у анкетах армійські посади чи стаж роботи у апараті МВС.

Акція на підтримку Олексія Альчина у Варні, 8 серпня 2022 року. Фото ВТА

Поведінка чиновників, навіть дрібних, на місцях іноді слугує гарним барометром. "Влада в Болгарії змінюється", – сказав один із них Євгену Чупову, активісту громадської організації ""Ми за вільну Росію! (Болгарія)", коли той поцікавився долею Олексія Альчина. Москва направила офіційний запит про екстрадицію цього 46-річного бізнесмена, який проживає в Болгарії на цілком законних підставах останні п'ять років у зв'язку з несплатою податків "в особливо великому розмірі". Характерно, що це сталося після того, як 26 лютого Альчин спалив свій паспорт перед російським консульством у Варні, а потім розмістив у себе сім'ю українських біженців. Наразі його справа, зазначає Чупов, отримала підозріло швидкий хід. Суд першої інстанції вже ухвалив рішення екстрадувати Альчина до Росії, хоч і залишається певна надія на апеляцію. З відкритим листом до президента Радєва – не видавати Альчина Москві – звернулася група відомих журналістів, університетських викладачів та громадських діячів.

"Корупція та російський вплив – те саме"

Аналізуючи коріння нинішньої парламентської кризи, слід згадати інтерв'ю екс-прем'єра Пєткова лондонської The Times, яке за тиждень до відставки. Він сказав, що нажив собі сильних ворогів у Росії, коли припинив залежність Болгарії від постачання газу, і додав: "Ми приборкали корупцію на місцях, але виявили, що у нас є серйозніший ворог: російське проникнення. Ми не розуміли, що корупція і російський вплив – це те саме. Корупція – найкращий інструмент зовнішньої політики Москви на Балканах". Якщо ж говорити про іншу пекучу проблему – війну в Україні, то, як пише публіцист Георгій Лозанов, "у Болгарії безперервні дебати з приводу двох різних точок зору на війну – начебто вони можуть бути рівні – показують не тільки те, що багато людей ще нічого не зрозуміли, але й те, що є ті, хто чекає на перемогу Путіна, щоб прийти до влади".

Крім щирого трепету перед Кремлем, болгари мають здоровий глузд, зауважує публіцист Димитр Попов. "80% хочуть зберегти членство в ЄС, 61% – у НАТО. Ми знаємо, що звідти приходять гроші, робота, освіта... Якщо Росія скрипітиме на нас зубами, вони відразу згадають, що Болгарія в НАТО, і проголосують обома руками за те, щоб там залишитися... Але серце... воно мріє про російський бруд, ліси Комі АРСР (багато болгар працювали там у радянські часи на лісозаготівлях і добре заробляли. – РС), автомобіль "Москвич" і дешеву ковбасу, радянські газети. Типове роздвоєння розуму та почуттів, у якому, на жаль, гніздиться джерело політичних трагедій".

Корупція – найкращий інструмент зовнішньої політики Москви на Балканах

Важливо зупинити повзучу путінізацію, заявляє Атлантична рада Болгарії. Пропутинські кола в Болгарії – це ті, хто зацікавлений у тому, щоб болгарське суспільство залишалося бідним, корумпованим, пронизаним організованою злочинністю та затиснутим олігархічними колами, наголошується у його заяві.

2 жовтня відбудуться не просто вибори – це буде референдум щодо того, куди далі рухатись болгарська держава, вважають спостерігачі. Майже, напевно, до Народних зборів пройдуть представники нової прокремлівської партії колишнього технічного прем'єр-міністра Стефана Янєва "Болгарський підйом".

Президент Радєв і далі компрометуватиме співпрацю політичних партій, щоб довести їхню недоговороспроможність і підготувати ґрунт для перетворення Болгарії з парламентської на президентську республіку. Але поки що і партія "Продовжуємо зміни" Кирила Петкова залишається на верхніх рядках електоральних прогнозів.


 Купити квартиру в Чернівцях
Коментарі:
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації