У квітні Путін пройшов курс лікування від раку на пізній стадії — Newsweek

Ізоляція і зміна зовнішності російського диктатора Володимира Путіна викликає все більше чуток про тяжкий стан його здоров’я, зокрема, багато хто припускає, що Путін хворий на рак. НВ публікує переклад статті видання NewsWeek, яке з посиланням на лідерів американської розвідки пише, що у квітні російський диктатор пройшов лікування від раку на пізній стадії.

Лікування раку у квітні та замах у березні

Здоров’я Володимира Путіна є предметом жвавих розмов в адміністрації Байдена після того, як наприкінці травня розвідувальна спільнота підготувала свою четверту оцінку. У засекреченому звіті США сказано, що Путін, схоже, знову став з’являтися на публіці після того, як у квітні пройшов курс лікування від раку на пізній стадії, повідомили Newsweek три керівники американської розвідки, які ознайомилися зі звітами.

За словами чиновників, оцінки також підтверджують, що у березні на Путіна було скоєно замах.

Високопосадовці, які представляють три різні розвідувальні служби, стурбовані тим, що Путін усе більш параноїдально ставиться до своєї влади і статусу, що робить курс в Україні нестійким і непередбачуваним. Але це, кажуть вони, також робить перспективи ядерної війни менш імовірними.

«Влада Путіна сильна, але вже не абсолютна. Жорстока боротьба всередині Кремля ніколи не була інтенсивнішою за його правління, усі відчувають, що кінець близький», — розповів один зі старших офіцерів розвідки, який має прямий доступ до звітів.

Усі три чиновники — один з офісу директора національної розвідки, один старший офіцер ВПС у відставці та один із розвідувального управління Міністерства оборони — попереджають, що ізоляція російського лідера ускладнює для американської розвідки точну оцінку статусу та здоров’я Путіна.

«Що ми знаємо, то це те, що там є айсберг, хоча і прихований туманом», — говорить лідер DNI (Офіс директора Національної розвідки США), який зв’язався із Newsweek електронною поштою та попросив анонімності для обговорення делікатних питань.

Ознаки хвороби Путіна

«Одне з джерел нашої найкращої розвідувальної інформації, а саме контакти зі сторонніми спостерігачами, значною мірою вичерпалося внаслідок війни в Україні», — говорить високопосадовець DIA. У Путіна було мало зустрічей з іноземними лідерами, що унеможливлює розуміння, яке іноді можна отримати під час особистих зустрічей", — зазначив він.

«Ми повинні пам’ятати про вплив прийняття бажаного за дійсне. Ми засвоїли чи не засвоїли цей урок на гіркому досвіді з Усамою бін Ладеном і Саддамом Хусейном», — застерігає відставний командир ВПС.

Володимир Путін, який їздить верхи і грає в хокей, уже багато років є втіленням мужності та життєвої сили — образом, який ретельно курує офіційна Москва і який кремлівські пропагандисти часто використовують для протиставлення російського лідера його американським колегам.

Потім з’явився дуже довгий стіл, який Путін використав у Кремлі для запису фотосесій своїх важливих зустрічей, що став символом його параної та фізичного страху.

Нещодавно, 7 лютого, за два тижні до вторгнення в Україну, за цим столом відбулася зустріч Путіна з президентом Франції Еммануелем Макроном. Для розвідувальної спільноти «довгий стіл» і поведінка Путіна з Макроном стали відправною точкою для вимірювання ослаблення російського президента.

«Не було ні рукостискань, ні теплих обіймів, і ми це помітили», — говорить лідер DNI. Він сказав, що французька розвідка мала багато спостережень за зустріччю та поїздкою до Москви, але відмовилася уточнити те, що доповіли уряду США.

Потім відбулася зустріч Путіна 21 квітня з міністром оборони Росії Сергієм Шойгу, цього разу за маленьким столиком, зеленого та мирного відтінку. Багато хто зосередився на Шойгу, який зник із поля зору громадськості. Але саме Путін практично був відсутній більшу частину місяця, і він був не здоровий, згорбившись у кріслі і стискаючи стіл правою рукою.

Деякі спостерігачі припустили, що російський лідер має хворобу Паркінсона. Інші наполягали на тому, що це було його навчання поводженню зі зброєю в КДБ, маючи на увазі його жорстку стійку і ходу, під час якої він тримав праву руку так, ніби готовий був дістати з куртки пістолет. Відео було ретельно вивчене аналітиками розвідувальної спільноти, деякі з яких навчені дистанційній діагностиці, а інші — психіатрії. Для Білого дому було проаналізовано багато розвідувальних даних: на загальну думку, Путін хворий і, ймовірно, умирає. Здавалося, він улаштував гарне шоу. Але, можливо, ізоляція через коронавірус замаскувала погіршення, яке лише зараз виявилося яскравіше.

Наступним був виступ у «День Перемоги» 9 травня, під час якого помітно розповнілий російський лідер сидів згорбившись. Здоров’я Путіна та його нездатність (або небажання) оголосити про перемогу в Україні поєднувалися.

Розвідувальне співтовариство США погодилося з тим, що його становище було більш серйозним, ніж уважалося раніше, і його фізичне виснаження відповідало виснаженню Росії.

Через три дні голова української розвідки генерал-майор Кирило Буданов повідомив британському виданню Sky News, що Путін перебуває у «дуже поганому психологічному та фізичному стані і дуже хворий», додавши, що у Кремлі існують плани повалення російського лідера.

Спокуса видати бажане за дійсне

У цей час підтвердилася чутка про те, що співробітники служби безпеки Кремля розкрили російську змову, метою якої було вбивство Путіна. ЦРУ й іноземні розвідувальні служби постійно збирали історії про розбіжності у верхівках міністерств національної безпеки, а також бажання частини російських дипломатів стати перебіжчиками на Захід.

«Хтось, кого колись вважали всемогутнім, тепер здебільшого вважався тим, хто бореться з майбутнім, зокрема зі своїм власним», — сказав лідер DNI.

Коли почали поширюватися серйозні розвідувальні дані про хворобу Путіна, американських лідерів попередили, щоб вони не робили поспішних висновків, і нагадали про приклади гарячої «розвідувальної інформації» про Усаму бін Ладена і Саддама Хусейна, яка сформувала політику США, а потім виявилася сумнівною.

У випадку із Саддамом питання полягало в тому, чи був він психічно неврівноваженим і що робитиме далі зі своєю зброєю масового знищення. У випадку з Усамою бін Ладеном до і після 11 вересня йшлося про те, чи він, можливо, помирав від хвороби нирок і як це могло вплинути на його рішення.

Хоча розвідка США мало знала про лідера Аль-Каїди (і приділяла недостатньо уваги тому, що їй було відомо до атак на Всесвітній торговий центр і Пентагон), стан його здоров’я був постійною частиною репортажів наприкінці 1990-х років. Найбільш стійкою чуткою було те, що бін Ладен був слабкий і тендітний і потребував регулярного діалізу, який навряд чи можна було провести в печері. Президент Пакистану Первез Мушарраф підтвердив, що бін Ладен умирає; інші пакистанські чиновники — джерело більшої частини інформації про бін Ладена — погодилися.

Протягом усіх цих років уряд Саудівської Аравії завжди був готовий пліткувати про їхнього підданого. Цікаві новини, які завжди були негативними, ставили під сумнів його здобутки та його побожність. Ходили чутки, що молодий бін Ладен займався розпустою і розважався в Бейруті та на Рів'єрі. Бін Ладен не закінчив університет, покинувши його. Бін Ладен насправді не їздив до Афганістану після радянського вторгнення. Бін Ладен не воював, коли поїхав туди. Засоби масової інформації підхопили всі ці чутки, як і лідери США, не зваживши на те, що пакистанці повідомляли те, що, на їхню думку, могло б відвернути США від занадто великої уваги до бін Ладена, тоді як саудівці думали, що приниження його честі та релігійної відданості призведе до того, що його приклад наслідуватиме менше молодих саудівців.

Прийняття бажаного за дійсне було ключем до влади бін Ладена над його люто відданими послідовниками: його невдоволення Заходом було і їхнім невдоволенням.

«Те, що мав говорити Мушарраф, мало більшу вагу [для американських політиків], ніж усе, що могло сказати ЦРУ. Те, що саудівці говорять своїм американським колегам, може мати неймовірний уплив. Тому багато хто хотів вірити, що він хворий, і не міг повірити, що він такий харизматичний лідер, яким він був», — сказав Newsweek високопосадовець ВПС.

«Путін хворий? Безперечно. Але ми не повинні дозволяти очікуванню його смерті спонукати до активних дій із нашого боку. Вакуум влади після Путіна може бути дуже небезпечним для світу».

Саддам Хусейн уважався одним із найнебезпечніших людей у світі, а психологічні оцінки ЦРУ зображували його божевільним, людиною, яка ніколи не відмовиться від своєї зброї масового знищення, людиною, настільки ненавидимою і вразливою, що їй доводилося щоночі спати в новому ліжку. Докази того, що Саддам не мав зброї масового знищення, були проігноровані лідерами адміністрації Буша, які думали, що їм видніше.

Але не тільки ЦРУ було винним у хибному переконанні, що Ірак має зброю масового знищення. Оцінки на високому рівні, запропоновані іноземними лідерами, мали великий уплив.

«Хосні Мубарак [із Єгипту], Абдулла [з Йорданії], сам правитель Кувейту — усі вони сказали керівникам адміністрації Буша, що Ірак має зброю масового знищення», — каже відставний керівник ВПС. Звідки іноземні лідери брали розвіддані? Від самого Саддама Хусейна: це був навмисний обман іракського лідера, щоб переконати адміністрацію Буша не вторгатися і не домагатися зміни режиму, прихована погроза, що він застосує зброю масового знищення, якщо вони це зроблять.

У деяких випадках, як тепер погоджуються експерти, деякі розвідувальні дані від іноземних лідерів, передані особисто колегам Буша, не набули широкого поширення в ЦРУ. Відбулося зіткнення між технічним аналізом, який часто сумнівався в існуванні зброї масового знищення, і переконаністю керівництва Буша у тому, що розвідувальна спільнота США стала жертвою групового мислення і що публічні заперечення Саддамом щодо зброї масового знищення були брехнею (насправді брехнею було його довірче нашіптування). Ця когнітивна прогалина допомогла призвести до війни.

Остання оцінка розвідувального співтовариства США для президента Байдена і інших високопоставлених керівників показала, що російський лідер змінився після того, як у попередньому звіті, складеному приблизно на два тижні раніше, його зображено як важкохворого. Одного дня — 26 травня — він здійснив свій перший публічний візит до московського військового шпиталю. Він мав телефонну розмову із прем'єр-міністром Італії Маріо Драґі. І він виступив на російській бізнес-конференції по відеозв'язку. Кожна поява ретельно вивчалася. У понеділок, 30 травня, Путін провів телефонну розмову з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, під час якої вони обговорили можливість особистої зустрічі з президентом України Зеленським.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відкинув будь-які припущення щодо хвороби Путіна в інтерв'ю французькому телебаченню минулих вихідних. «Я не думаю, що розсудлива людина може запідозрити в цій людині будь-які ознаки хвороби або нездужання», — сказав Лавров, посилаючись на недавні публічні виступи Путіна.

«Наполегливе твердження Лаврова про те, що все нормально, — це настільки ж заява про вірність Путіну, як і певний діагноз, до якого слід прислухатися», — сказав представник DIA. Чиновник каже, що Путін, як і раніше, бореться з викликами як у плані здоров’я, так і в плані лідерства.

Чи застосовуються уроки бін Ладена та Саддама до Володимира Путіна? Чи відбивається він від супротивників Кремля і чи воює зі своїми спецслужбами? Він справді вмирає? Що чи хто буде далі? Це питання, над якими б'ється адміністрація Байдена, навіть незважаючи на те, що вони публічно наполягають на тому, що чутки про смерть Путіна — це лише чутки.

«Навіть якщо вони згодні з тим, що інформація [про те, що Путін помирає] надійна, вони не можуть розраховувати на дату його смерті або сигналізувати про підтримку Росії без Путіна», — каже високопоставлений лідер DNI. І президент Байден, і міністр оборони Ллойд Остін обмовилися про своє прагнення не лише до зміни режиму, а й до падіння Росії, і відтоді обидва відмовилися від своїх неделікатних заяв.

«Росія, озброєна ядерною зброєю, залишається Росією, озброєною ядерною зброєю, незалежно від того, сильний Путін чи слабкий, усередині чи зовні, і небажання провокувати його або його потенційного наступника думати, що ми страшенно одержимі їхнім знищенням, є важливою частиною тривалої стратегічної стабільності», — говорить представник DNI.

Лідер DIA стверджує, що у певному сенсі «те, що Путін хворий чи вмирає, добре для світу не лише через майбутнє Росії чи припинення війни в Україні, а й через зменшення шаленої загрози ядерної війни».

«Ослаблений Путін — лідер, що явно слабшає, а не перебуває на піку кар'єри, — має менший уплив на своїх радників і підлеглих, скажімо, якщо він віддає наказ про застосування ядерної зброї».

Як пояснює чиновник, сильний Путін міг би домогтися свого всупереч запереченням міністрів і командирів. Але постраждалий Путін (і тут чиновник згадує Дональда Трампа як аналогічний приклад), «той, хто може не контролювати всі свої здібності, просто не має такого впливу».

«Путін безперечно хворий… чи помре він найближчим часом — це просто припущення», — говорить представник DIA. «Проте ми не повинні бути впевнені. Ми не повинні відповідати на нашу власну пошту, вірячи лише розвідданим, які підтверджують бажаний нами результат. Він, як і раніше, небезпечний, і, якщо він дійсно помре, на нас чекає хаос. Потрібно зосередитися на цьому. Бути готовими».