Що відомо про вбитого президента Гаїті, деталі та наслідки зухвалого замаху

У ніч на 7 липня був вбитий 53-річний президент Гаїті Жовенель Моїз. Зухвалий напад на його резиденцію посилив політичну кризу в найбіднішій країні Західної півкулі. НВ розповідає головне, що важливо знати про вбивство президента Гаїті і події в країні після загибелі Жовенеля Моїз.

Вбивство президента: що відомо про замах на Жовенеля Моїза

Президента Гаїті вбили в ніч на 7 липня в його власній резиденції. Вона розташована в респектабельному районі на пагорбах Порт-о-Пренса, столиці країни, звідки відкриваються краєвиди міста. Сусіди стверджують, що чули стрілянину невдовзі після першої години ночі, серіями по 10−15 хвилин, яка тривала понад годину і велася ймовірно з великокаліберного кулемета.

У перші години після звістки про вбивство Жовенеля Моїза новинні стрічки повнилися суперечливими даними, з яких згодом підтвердилися нечисленні факти.

Відомо, що напад скоїла «група невстановлених осіб, дехто з яких говорив іспанською» — таку інформацію оприлюднив офіс Клода Жозефа, в.о. прем'єр-міністра Гаїті. Пізніше сам Жозеф заявив, що напад було скоєно «озброєною групою командос».

Версію про те, що нападники були іноземцями, частково підтверджує оприлюднене в соцмережах відео, на якому ймовірно зафіксовані озброєні злочинці. Також видно кілька позашляховиків, на яких вони могли прибути.

Ці кадри, а також дані очевидців та влади Гаїті свідчать, що нападники говорили іспанською та англійською мовами (державні мови на Гаїті - французька та креольська). Також чутно, що вони представилися працівниками Управління по боротьбі з наркотиками США (DЕA), вигукуючи англійською: «DEA operation. Everybody stand down. DEA operation. Everybody back up, stand down. («Операція DЕA. Всім відійти. Операція DЕA. Всім відійти, всім відступити»).

Корупція і воєнний стан: вбивство президента Гаїті

Такий маневр нападники могли використати для зумисної дезорієнтації під час атаки. Влада США вже спростувала будь-яку причетність свого Управління по боротьбі з наркотиками до замаху, як і влада Гаїті. Посол Гаїті в США Бокчіт Едмонд назвав припущення про те, що вбивці були агентами DEA, «фальшивкою».

«Я переконаний, що вони були іноземцями, хоча їм могли допомогти окремі громадяни [Гаїті] - щодо логістики, забезпечення автомобілями та організації проникнення в будинок президента», — зазначив Едмонд, якого цитує Wahsington Post. Видання також зазначає, що досі не було жодних повідомлень про поранених працівників служби безпеки президента — що викликає питання про те, чому нападники, ймовірно, не зустріли серйозного опору в резиденції глави держави.

Натомість відомо про важке поранення 47-річної дружини президента Мартін Моїз. Спочатку ЗМІ навіть повідомили про її смерть, проте згодом Бокчіт Едмонд спростував таку інформацію. За його словами, першу леді Гаїті з вогнепальними пораненнями доправили до лікарні у Флориді (США). Її стан називають критичним, але стабільним. Троє дітей подружжя не постраждали, але чи були вони в резиденції на момент замаху — не уточнюється.

Пізно ввечері того ж дня (у ніч на 8 липня за київським часом) стало відомо, що правоохоронці затримали двох ймовірних злочинців, ще четверо були вбиті при затриманні. Леон Чарльз, начальник поліції Гаїті, схарактеризував їх як членів «групи найманців» і заявив, що поліцейські ще шукають та переслідують інших причетних до замаху осіб. «Їх буде вбито або затримано», — пообіцяв Чарльз. Він також уточнив, що під час операції вдалося звільнити трьох поліцейських, яких нападники взяли в заручники, тікаючи.

Жодна з організацій чи груп поки не взяла на себе відповідальність за напад.

Напад шокував мешканців Гаїті. «Новина приголомшила нас, — цитує WP Кліфордсона Дезіра, електрика з Порт-о-Пренса. — Якщо першу особу країни можна вбити у такий спосіб, у небезпеці все населення».

«Президент був убитий у власному будинку, — констатує П'єр Есперанс, директор Національної мережі захисту прав людини на Гаїті. — Ви розумієте нашу ситуацію? Це жахливо! Ми в небезпеці».

Надзвичайний стан і закриті кордони: що відбувається на Гаїті після замаху

Світові ЗМІ констатують, що вбивство Моїза спричинило ще більший хаос в нестабільній карибській країні, де багаторічну політичну кризу посилює розгул злочинних банд і наркокартелів, різке зростання інфляції та протести опозиції, яка звинувачувала Жовенеля Моїза в авторитаризмі.

Після загибелі президента на Гаїті запровадили один з трьох рівнів надзвичайної ситуації - стан облоги. Таке рішення прийняли на екстреному засіданні Ради міністрів Гаїті. У країні закрили кордони та головний міжнародний аеропорт імені Туссен-Лувертюра, на 15 днів запровадили воєнний стан. У цей період за дотриманням порядку будуть стежити збройні сили та національна поліція країни, армія отримає розширені повноваження, а чинність конституційних свобод і гарантій призупиняється.

У зв’язку із вбивством Жовенеля Моїза на Гаїті оголошено двотижневий траур. Замість нього керувати країною найближчим часом буде виконувач обов’язків прем'єр-міністра Клод Жозеф. Приставку «в.о.» він отримав у квітні 2021 року після відставки попереднього глави уряду. За день до вбивства Моїз призначив новим прем'єр-міністром нейрохірурга Аріеля Анрі, однак Клод Жозеф запевнив, що погодив з Анрі рішення взяти на себе обов’язки глави держави.

Жозеф вже закликав населення проявляти спокій і запевнив, що ситуація у сфері безпеки перебуває під контролем. Напад на резиденцію президента він засудив як «нелюдський і варварський». Крім того, тимчасовий очільник Гаїті закликав «всі сили нації супроводжувати нас в цій битві за збереження цілісності держави, тому що демократія і республіка мають перемогти».

Посол Гаїті в США Бокчіт Едмонд заявив, що уряд країни надіслав США запит про допомогу в посиленні національної поліції та збройних сил. Влада Гаїті також підтримує контакти з Держдепартаментом США і Білим домом.

Окремо Клод Жозеф гарантував, що попередньо заплановані на 26 вересня 2021 року загальні вибори на Гаїті відбудуться вчасно, відповідно до затвердженого графіку. Другий тур виборів президента при необхідності його проведення має в такому випадку відбутися 21 листопада.

Чи відбудеться референдум про прийняття нової конституції країни, який був запланований на ту ж дату (26 вересня), поки невідомо.

Banana Man і новоявлений політик: ким був Жовенель Моїз

Після перемоги на виборах 2016 року Жовенель Моїз став 58-м президентом Гаїті. До свого обрання він був бізнесменом і ніколи не обіймав політичних посад.

Жовенель Моїз народився в Північно-Східному департаменті Гаїті, який межує з Домініканською Республікою. Пізніше його родина переїхала до столиці Гаїті, міста Порт-о-Пренс, де майбутній президент здобув середню і вищу освіту. Він закінчив педагогічний факультет Університету Кіскейя, найкращого приватного вишу країни.

Згодом Моїз заснував низку бізнесів в сільськогосподарській та енергетичній сферах. Він керував компанією з вирощування та експорту бананів, за що отримав прізвисько Banana Man («людина-банан»), а також заснував компанію Agritrans (2012), сприяючи створенню першої в Гаїті сільськогосподарської зони вільної торгівлі.

Крім того, Жовенель Моїз займався будівництвом ГЕС, у 2008 році був серед засновників енергетичної компанії Compagnie Haïtienne d’Energie SA, яка займалася поставками сонячної та вітрової енергії в муніципалітети Північно-Західного департаменту Гаїті. Був головою і генеральним секретарем Палати торгівлі та промисловості Гаїті.

У велику політику потрапив з подачі президента країни Мішеля Мартеї, який, ідучи у відставку в 2015 році, представив Жовенеля Моїза як кандидата в президенти від власної партії (Гаїтянська партія Тет Кале).

Вибори, які принесли перемогу Моїзу, були скандальними і розтягнулися більш ніж на рік. У жовтні 2015 року новоспечений політик переміг у першому турі (32,8% голосів проти 25,2% у головного опонента). У грудні 2015-го мав відбутися другий тур, проте ще до цього на Гаїті почалися масові протести проти результатів виборів: суперник Моїза не визнав результати, звинувативши владу у фальсифікації підсумків голосування.

Тоді президент Гаїті Мішель Мартеї створив спецкомісію для розслідування випадків порушення на виборах, яка вирішила провести перший тур виборів повторно. Він відбувся в листопаді 2016-го, і тепер Жовенель Моїз переміг з першого разу, набравши 55,7% голосів. На посаду президента Гаїті він вступив лише в лютому 2017 року.

Главу держави на Гаїті обирають на п’ять років, проте Моїз наполягав на тому, що річна затримка вирішального туру виборів дає йому право залишатися президентом ще на один рік. Опозиція виступила категорично проти, і в лютому 2021 року одна з політсил оголосила суддю Верховного суду Гаїті Жозефа Месена Жан-Луї тимчасовим президентом. Моїз засудив цей крок як спробу державного перевороту, і 23 його опоненти були затримані.

Ці події спровокували політичну і конституційну кризу на Гаїті протягом останніх місяців. Жовенель Моїз пропонував змінити конституцію Гаїті, додавши в неї положення, які, як побоювалися його критики, могли стати основою для авторитарної президентської влади. Проти поправок виступила також адміністрація Джо Байдена. Моїз планував, що конституційний референдум мав відбутися 26 вересня 2021 року, одночасно з раніше запланованими президентськими виборами та загальними виборами в законодавчі органи Гаїті.

Політологи відзначають, що 53-річний Моїз мав противників не тільки в рядах опозиції, але й всередині власної партії. «Президент нажив занадто багато ворогів на всіх фронтах, — зазначив в коментарі WP Луї Хернс Марселіно, соціокультурний антрополог з Університету Майамі, який вивчає Гаїті. — Він був президентом, який часто не слухав нікого, окрім невеличких угруповань та окремих осіб, які його оточували. […] Все це збільшувало ризики для нього».

«Варто врахувати, що люди [ймовірні вбивці] зайшли на територію [його резиденції] без особливого опору, хоча це мала б бути найзахищеніша особа в країні», — додав Марселіно.

Реакція світу на вбивство

Президент США Джо Байден засудив вбивство президента Гаїті Жовенеля Моїза, запропонувавши країні допомогу у сфері безпеки.

«Ми шоковані і засмучені, дізнавшись про жахливе вбивство президента Жовенеля Моїз і нападі на першу леді Гаїті Мартін Моїз. Ми засуджуємо цей жахливий акт і готові надати допомогу в продовженні нашої роботи в ім'я безпечного і надійного Гаїті», — заявив глава Білого дому.

Представник Держдепу США Нед Прайс спростував версію про причетність агентів Управління по боротьбі з наркотиками, підтвердивши бажання Вашингтона допомогти в розслідуванні вбивства.

«Ми готові запропонувати допомогу в цьому розслідуванні, але, чесно кажучи, ми маємо намір дати змогу цьому розслідуванню розвернутися, і, звичайно, влада Гаїті відіграє провідну роль в цьому розслідуванні», — заявив Прайс.

Влада сусідньої Домініканської Республіки припустила, що група вбивць складалася з чотирьох колумбійців і трьох венесуельців, пов’язаних з наркобаронами Гаїті.

Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що «вражений і засмучений загибеллю президента Моїза» і закликав народ Гаїті до спокою. «Наші співчуття його родині та народу Гаїті. Це жахливий вчинок», — зазначив Джонсон.

Президент Колумбії Іван Дуке закликав Організацію американських держав терміново направити місію для «захисту демократичного порядку в Гаїті».

Рада Безпеки ООН засудила вбивство і закликала всі сторони «зберігати спокій, проявляти стриманість і уникати будь-яких дій, які можуть сприяти подальшій нестабільності».

У своїй заяві Радбез ООН також закликав притягнути винних до відповідальності. Членів Ради проінформують про подробиці та розслідування вбивства на закритому засіданні у четвер, 8 липня.

НВ за матеріалами CNN, The Guardian, The Washington Post