Це дійсно страшно. Правда про життя в Білорусі

Існує два боки катастрофи: з одного — 10 тисяч біженців на кордоні, які з настанням холодів просто замерзнуть, з іншого — тортури, катування і вбивства, які відбуваються в Білорусі регулярно.

Записано НВ в рамках міжнародного форуму CHRNBL, що проходив 6−10 жовтня в Києві за підтримки Українського культурного фонду

Back to USSR

Сучасна Білорусь — це країна, яка поступово перетворюється на Радянський Союз 30-х років минулого сторіччя. Зараз тут досить активно працюють органи, дуже схожі на радянський КДБ. Більш того, Білорусь — єдина країна, де КДБ так і називається — КДБ. Організація має розбудовану структуру, що дозволяє стежити за опонентами, нагнітати на них страх. ЇЇ агенти працюють через інформаторів та людей, котрі координують останніх, і, на жаль, ця структура активно задіяна останні 1,5 роки. Використовує вона методи 30-х років минулого століття.

Як за часів Сталіна застосовували методи вибивання зізнань навіть у злочинах, які не скоювали, так і зараз спецслужби Лукашенка, використовують ті самі методи отримання зізнань, і тиражують їх через державні ЗМІ та соцмережі. У цих відео люди зізнаються у злочинах, які навіть не могли скоїти. Щодня випуски новин починаються і закінчуються зізнаннями абсолютно різних людей, з різних міст, які визнають свою участь у терористичній діяльності проти Білорусі, що працювали на закордонні спецслужби, тощо.

Такі ролики тиражують і рекламують у Фейсбуці та Інстаграмі, на всіх можливих сайтах і ресурсах. Наприклад, ви точно бачили відео із «зізнанням» Романа Протасевича, де він заявляє, що білоруські спецслужби не винні у захопленні літака, і що опозиція має здатись.

Не так давно відбувся озброєний рейд спецслужб домівками близько двохсот активістів. При цьому йшла відеозйомка самими спецслужбами, і ролики затримання тиражувались та рекламувались. Люди на відео зізнаються у терористичній діяльності та причетності до співпраці з іноземними спецслужбами.

Такі відео розраховані на посилення страху. На жаль, я не маю даних, стосовно того, чи працює така «реклама», але її обсяг вражає.

Наступне, що тиражують, — це відео затримань блогерів. Іноді навіть мікроблогерів. Просто приходить спецслужба, заламує руки і «подає» це, як затримання терористів. Людей арештовують навіть за підписки на канали в Телеграм. За останні 12 місяців затримали 40 000 осіб.

Так само використовуються і так звані «фабрики ботів». Які на відміну від українських (що працюють на дискредитацію) — працюють на нагнітання та залякування. Зустрічаються навіть прямі месседжі: «ми тебе вб'ємо», «твоя голова буде відрізана», «ти опинишся на його/її місці», «ми знаємо де ти живеш», тощо.

Ми намагалися боротись, зверталися до соцмереж та технологічних компаній, але це все робиться настільки масивно, що протидіяти майже не можливо. Практично вся система пропаганди, що побудована, — спрямована на нагнітання страху, поширення терору.

Бути журналістом — погано

Щодо «кризи мігрантів» — то вона штучно спровокована Лукашенком. Щодня літаками привозили мігрантів з Сирії та Іраку. Тисячі людей доставляли до кордону з Польщею та Литвою, щоб вони проривали кордон. Це все відбувається в лісах, і часто приходить інформація, що хтось помер. На початку я особисто вважав, що це обурюватиме білорусів, мовляв, Лукашенко спеціально вбиває людей. А натомість, це ще більше всіх залякує.

За таких обставин страждають діти і молодше покоління. Проходить мілітаризація в школах, інших учбових закладах. Шкільні свята не обходяться без міліції, ОМОНу, — це як український спецпідрозділ «Беркут» у 2014 році, обов’язковий атрибут «свята». Військові шоу стали нормальним явищем — це робиться для того, щоб люди звикали до присутності спецслужб.

Почали створювати і так звані «дружини» — набирають дружинників, які повинні допомагати відслідковувати «зрадників народу». Це трохи нагадує радянського Павліка Морозова, коли з одного боку показували героїчного і відданого прихильника влади, а з іншого боку ще й культивували такого собі супер-героя. Наприклад, як з загиблим КДБ-шніком з відео затримання активістів.

Щодо журналістської «Свободи слова». Як при радянському режимі створювався образ міфічних «капіталістів», так зараз створюється образ «поганих журналістів». Так, у Білорусі бути журналістом — погано. Насправді відбувається повний контроль медіа. Спецслужби вламуються в редакції, офіси ЗМІ. Зокрема одним з таких прикладів — випадок із «Радіо Свобода», коли спецслужби просто увірвались без попередження в офіс з обшуком, вибивши двері. Під час таких обшуків забирають техніку та навіть людей. При чому «затримання» можуть відбуватись в офісі, вдома і навіть на вулиці.

Переломний момент, коли так сильно змінився режим у країні, коли відбувся перехід до масового терору, — 9 серпня. Після 9 серпня 2020 року все змінилося. Якщо до цього дня у нас (опозиції) ще були сподівання, що Лукашенко одумається, то після він пішов у рознос. В перші місяці протесту він нічого не міг протиставити. Навіть серед медіа Білорусі - великий відсоток журналістів перейшли на бік людей.

Тоді втрутилась Росія, російські медіа. Приїхали близько тридцяти журналістів «Раша тудей» і, скопіювавши російські пропагандистські програми, швидко їх запустили на телебаченні. Одночасно почали блокувати телеграм-канали та веб-сайти. Сам факт підписки на опозиційні телеграм-канали — це вже злочин. При перетині кордону люди обов’язково видаляють застосунки, соцмережі та переписки. Факт лайку може бути причиною для арешту.

На телебаченні постійно крутяться пропагандистські передачі. Є три головних пропагандисти і навіть один з них — пропагандист у другому поколінні. Його батько вже багато років «оспівував» режим Лукашенка, приводив Лукашенка до влади.

Не думаю, що багато хто вірить, але справа не в довірі. Таким чином вони розгойдують суспільство і змушують сумніватись. Одне в одному.

За останні роки Білорусь зробила стрибок у 30-ті роки минулого століття до Сталінської епохи.

У нас закрились всі недержавні організації. Ліквідовано навіть «Союз письменників Білорусі». Організація, яка пережила Сталіна, не пережила Лукашенка. Аналогічно ліквідовані «Союз білоруської мови», «Союз художників Білорусі». Більшість медіа переїхали за кордон і намагаються працювати у Києві, Варшаві, Вільнюсі.

Наступний етап революції — незабаром?

Спротив такому режиму серед білорусів є, але змінилась форма. Легально протестувати не можна. Вийти на вулицю, на площу, на майданчик — не можна. Відразу забирають тебе, твоїх родичів, твоїх друзів, всіх людей з твоєї контактної книги. Ціна протесту зависока. Найбільш безпечно та результативно приєднатись до «кіберпартизан» — це група, яка ламає державні сайти, сайти державних установ, прослуховують розмови чиновників — потім зливають їх в інтернет в загальному доступі. Це та діяльність, яка на даному етапі - безпечна і теж ефективна.

Розроблено програму «Карма2» — це застосунок у телефоні, який допомагає визначити чи не хтось з провладних олігархів є виробником продукту — купувати чи ні. Насправді, хоча і підпільно, а опозиція постійно працює.

Деякі державні заводи, точніше працівники, знаходяться в стані італійського страйку — це коли працюють, але з мінімальною віддачею. Тоді продуктивність заводу зникає.

Злість людей ніде не поділась, і я вважаю, що наступний етап революції має бути, коли відбудеться розкол еліт. Європа та світ ввели санкції, і приближені до Лукашенка олігархи втратили доступ до «кормушки». Плюс певні рішення Лукашенка, такі, як захоплення літака та Романа Протасевича, Христини Тимановської в Токіо, вбивство Шишова, міграційна криза — такі дії тримають напруження та утримують тему Білорусі на слуху на міжнародній арені. Революція не зупинилась, вона продовжується в підпільному форматі.

Будь-яка іскра — і революція розгориться знову.

Для можливості подальшого протесту важливо, щоб журналісти, які встигли виїхати, (а багато хто не встиг і сидить у в’язниці), змогли швидко реорганізуватись і продовжили працювати, оскільки зараз у народу відчуття, що нічого не відбувається.

Дисциплінованість і мирність білорусів (в цілому) — це точно непогана риса. Потім, коли режим Лукашенко впаде, нам буде легко проводити реформи, реорганізуватись і адаптуватися. Білоруси ненавидять корупцію. Навіть при Лукашенку. Люди, які можуть чи могли би вкрасти — не крадуть, бо менталітет не дозволяє.

При диктатурі це ніби погано, бо диктатор може маніпулювати, але при демократії це допоможе.

Насправді Чорнобиль має особливе значення в білоруській історії та для білорусів взагалі. З Чорнобилем пов’язана одна з наймасовіших і постійних протестних акцій демократичних сил Білорусі - вже впродовж більше ніж 30 років. Ця акція має назву «Чорнобильський шлях».

30 квітня люди виходять на акцію. Спочатку вона проходила як протест і намагання дізнатись правду, що відбулось на ЧАЕС, тепер це вже акція проти брехні Лукашенка і люди виходять, щоб сказати, що їх режим не влаштовує.

Насправді, Лукашенко для Білорусі — це «політичний Чорнобиль».

Тому допомога від України та від українських медіа — потрібна. Ми дуже схожі, — не любимо брехню, фанатіємо від хорошої музики, тому спільні творчі проекти, художні проекти, популяризація теми Білорусі, — це все допоможе. І, до речі, українцям дуже важливо і корисно говорити про те, що відбувається у нашій країні. Зокрема, у школах та інших навчальних закладах. Пояснювати, чим погана диктатура, — щоб вона ніколи не повернулася. Щоб до України не повернувся якийсь Янукович чи Лукашенко. Нашим народам варто будувати дружні стосунки, поглиблювати дружбу. Адже багато білорусів були в Україні на Майдані, багато хто воював за Україну. Тому закликаю Україну та українців бути активнішими в цілому. Це моральний обов’язок взагалі будь-якої демократичної держави — підтримати нас.

Нам вдалось мобілізувати підтримку Білорусі у світі, але зараз важливо змусити міжнародні організації зробити щось конкретне. Зараз ми працюємо в цьому напрямку. Нещодавно відбулось засідання в Раді ООН — заслухали близько 30 країн, і більшість виступили в підтримку демократичних змін в Білорусі. Критично висловилась тільки Росія. Та представник Лукашенка. Китай та Індія відреагували досить нейтрально. Нам дуже важливо, щоб ООН поставила питання Білорусі на порядок денний, щоб відправила гуманітарну місію до нас і зупинила цю гуманітарну катастрофу. Насправді існує два боки катастрофи: з одного боку — 10 тисяч біженців на кордоні, які з настанням холодів просто замерзнуть, з іншого — тортури, катування і вбивства, які відбуваються в Білорусі регулярно. Це необхідно зупинити.


 Купити квартиру в Чернівцях
Коментарі:
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації