На Буковині археологи досліджують стоянку первісних людей, якій понад 20 тисяч років

Спільна українсько-польська археологічна експедиція знайшла рештки мамонтів та північних оленів, а також знаряддя праці наших предків. Археологи на Буковині досліджують стоянку первісних людей, якій може бути більше 20 тисяч років. Там знайшли зуби та кістки мамонтів і північних оленів, на яких полювали у той час люди.

Як розповіла кореспонденту ІА АСС керівниця експедиції, завідувачка відділу «Археологічний музей» Інституту археології НАН України Лариса Кулаковська, їхня спільна із польськими науковцями експедиція працює на Буковині із початку вересня. За цей час тут знайшли шелепу мамонта, кістки північних оленів, знаряддя, якими первісні люди обробляли туші впольованих тварин.

«Це багатошарова стоянка. Ми тут фіксуємо сім культурних шарів. У різні періоди люди приходили сюди та облаштовували собі помешкання. Тут поруч Дністер і сюди ходили тварини стадами, а вже там, де були тварини, там і проживали люди, які на них полювали», - пояснює дослідниця.

Пагорб неподалік від берега Дністра у селі ДорошівцІ - заввишки вісім метрів. Науковці скурпульозно прокопували тут два роки. Адже кожен шар грунту розповідає про певний історичний період. І чим глибше – тим давніше. На глибині шести метрів почали знаходити рештки давніх тварин. Тож спершу потрібно працювати лопатою.

Як розповідає Марта Полтович-Бобак, професорка Жешувського університету (Польща), для європейських науковців вважається дуже престижним працювати на подібних стоянках первісних людей. «Для нас це село криє багато таємниць та археологічних знахідок, тому ми тут, ми співпрацюємо з колегами з Києва і з 2019 року, разом проводимо розкопки тут в Дорошівцях. І для нас науковців-археологів, які займаються періодом палеоліту в Польщі і Центральній Європі, ця стоянка є неабияким цінним джерелом для наукових досліджень.

У Польші немає досліджених стоянок такого типу з доби палеоліту, з таким багатим культурним нашаруванням, основною особливістю цієї стоянки в Дорошівцях, є добре збережені рештки тварин з доби палеоліту», - розповідає польська археологиня.

Найбільший фрагмент, який тут знайшли археологи - щелепа мамонта. На місці розкопок прямо у стінці вирито яму, діаметром близько пів метра. Саме у ній, пояснюють дослідники і були рештки ції щелепи. Вони збереглися у доволі непоганому стані.

Окрім решток тварин, неябияку цінність для науки складають і знайдені тут рештки знарядь, з допомогою яких наші предки освіжували туші вбитих тварин, розрізали шкіру, виготовляли предмети побуту із кісток тощо.

Усі знайдені тут артефакти очищають та будуть далі досліджувати науковці різних галузей. Частина із них потрапить на полиці музеїв. З їхньою допомогою науковці зможуть дізнатися епізоди життя та побуту предків, які понад 20 тисяч років тому облаштували собі на березі Дністра стоянку.

Фото ІА АСС