Війна та банки: хто і як підтримує платежі та захищає гроші українців

Гроші люблять тишу. Але в Україні вже майже два місяці йде повномасштабна війна. Проте там, де наразі немає бойових дій, відділення банків працюють, люди не вишукуються в черги, щоб забрати свої гроші з банків, розраховуються картками - як у самій Україні, так і за її межами, а також отримують на ці картки соціальну допомогу.

За оперативною інформацією НБУ, за березень кошти на банківських рахунках українців навіть зросли - на понад 9%.

Ця картина кардинально відрізняється від тієї, що була в Україні під час набагато менш серйозних криз, ніж нинішня війна.

У чому секрет стабільності роботи української банківської системи?

Підготовка та "очищення"

"У чому секрет? У ретельній підготовці", - каже в коментарі ВВС News Україна заступник голови НБУ Олексій Шабан.

Він каже, що ще з 2014 року у всіх прогнозах Нацбанк враховував ризик ескалації конфлікту з Росією. Для банкірів це були не порожні слова у звітах, а цілком практичні дії.

"Ми мали чіткі плани дій, як реагувати на ті чи інші події, щоб забезпечити надійну і сталу роботу банківської системи, зберегти кошти громадян та безперебійність платежів", - пояснює Олексій Шабан.

НБУ мав свій план, як забезпечити безперервну роботу, і вимагав такі плани від інших банків: як зробити, щоб електронні платежі були стабільними, а готівки вистачало, та як переконати клієнтів у надійному захисті їхніх вкладів.

Черги до банкоматів були хіба що у перші дні війни. І вони були значно коротшими, ніж під час фінансових криз попередніх років
Фото УНІАН

Черги до банкоматів були хіба що у перші дні війни. І вони були значно меншими, ніж під час фінансових криз попередніх років

Крім того, за словами Олексія Шабана, особливу увагу приділили стійкості банків до кібератак.

Все це разом дозволило "запобігти зупинці банківських операцій на початку війни", каже заступник голови НБУ.

Іншими словами, в умовах безпрецедентної кризи, якою для України стала війна з Росією, банківська система спрацювала краще, ніж під час попередніх, набагато менш серйозних криз.

Це відзначає і голова правління "Ощадбанку" Сергій Наумов. У коментарі для BBC News Україна він нагадує, що з 2014 року Нацбанк проводив "ґрунтовне очищення банківської системи і зробив її менш вразливою до криз". Те, що деякі оглядачі називали "банкопадом", згодом дозволило банківській системі вистояти за справді надзвичайних обставин.

"Попередні кризи, що не були настільки жахливими, викликали набагато більші проблеми в банківській системі. Зараз банки добре капіталізовані, мають достатню ліквідність, стабільно працюють електронні платежі", - зазначив голова правління "Ощадбанку".

Діджиталізація і безготівкові розрахунки

Від 2014 року НБУ весь час закладав ризик загострення конфлікту з Росією у свої прогнози, готувався до цього сам і вимагав того ж від комерційних банків
Фото: Getty Images

Від 2014 року НБУ весь час закладав ризик загострення конфлікту з Росією у свої прогнози, готувався до цього сам і вимагав того ж від комерційних банків

Після надзвичайно болючого очищення банківської системи у 2014-2016 роках український банківський сектор активно розвивався та реформувався.

Однією із ознак цього стала діджиталізація та широке використання дистанційних фінансових послуг.

Ще у довоєнні часи НБУ оголосив курс на розвиток так званої "cashless economy" - "безготівкової економіки", яка дуже допомогла у найважчий момент.

Ухвалені у 2020 році законодавчі зміни, які зробили можливою дистанційну ідентифікацію та верифікацію клієнтів, зокрема з використанням системи BankID НБУ, стали додатковим поштовхом до розвитку безготівкової економіки, каже Олексій Шабан.

"Використання системи BankID НБУ дозволяє державі автентифікувати громадян в мобільному застосунку Дія, зокрема для надання виплат грошової допомоги в межах програми єПідтримка, а банкам - надавати послуги з віддаленого відкриття рахунків для громадян, які не мають можливості відвідати відділення банку", - каже Олексій Шабан.

У перші ж тижні війни, розповідає він, Нацбанк урегулював використання банками хмарних сервісів, щоб вони могли обробляти та зберігати інформацію з систем банку у "хмарах".

"Завдяки цьому банки, у разі руйнування фізичної інфраструктури, матимуть можливість швидко відновити штатне функціонування та зберегти усю необхідну інформацію", - каже заступник голови НБУ.

Зі свого боку, банки підтримують роботу власних сервісів мобільного та інтернет-банкінгу.

Саме під час війни українці дедалі більше користуються безготівковими розрахунками.

Наприклад, за даними "ПриватБанку", у березні 2022 кількість оплат на один POS-термінал зросла на 7,8% у порівнянні з довоєнним періодом, хоча сама сума оплати майже не змінилася і становить 32,5 млрд грн.

"ПриватБанк" каже, що докладає максимальних зусиль, щоб люди могли розраховуватися картками в кожній торговельній точці, де встановлений POS-термінал банку, каже Євген Заіграєв, керівник дирекції по роботі з бізнес-клієнтами "ПриватБанку".

У "Приваті" також кажуть, що від початку війни підприємці стали активніше підключати сервіс "Термінал", який дозволяє приймати безготівкову оплату картками зі смартфона без фізичного POS-терміналу. Нині цим сервісом банку користуються понад 3 тисячі підприємців, а загальний обсяг оплат за допомогою терміналів у смартфоні сягнув 24 млн грн.

Безпечна небезпечна готівка

Готівку можна зняти не лише у банкоматі чи відділенні банку, але й на касі в магазині
Готівку можна зняти не лише у банкоматі чи відділенні банку, але й на касі в магазині. Фото УНІАН

Утім, попри усю "просунутість" української банківської системи, у перші дні війни українці віддавали перевагу традиційній і знайомій готівці, визнають банкіри. Лише згодом, побачивши, що банківська система стабільно працює, дехто поніс готівку назад до банків.

Щоби люди не панікували, Нацбанк встановив дуже високі ліміти на зняття готівки у воєнний час, а банки докладають зусиль, аби вона була у відділеннях та банкоматах.

"Тимчасові ліміти на зняття готівки в Україні у розмірі 100 тис. гривень на день дозволяють повністю закрити першочергові потреби клієнтів. Крім того, уже вдруге (від початку війни. - Ред.) послаблені обмеження щодо зняття валютних коштів: їх також можна знімати до 100 тис. гривень на добу в еквіваленті", - нагадує Олексій Шабан.

Ще одна можливість мати "живі гроші" - отримати готівку на касі в магазині або аптеці.

Ще на початку війни НБУ рекомендував торговельним підприємствам дати людям можливість знімати готівку на касах. Банки та платіжні системи підтримали ініціативу.

За даними Нацбанку, лише за березень у такий спосіб - через каси магазинів - видали 3,8 млрд грн готівки. Таку можливість для своїх клієнтів налаштували 25 українських банків. Сьогодні більше тисячі торговельних підприємств по всій Україні готові видавати готівку безпосередньо на касі.

В "Ощадбанку" кажуть, що намагаються робити все для тих, кому гроші потрібні "тут і зараз"
В "Ощадбанку" кажуть, що намагаються робити все для тих, кому гроші потрібні "тут і зараз". Фото УНІАН

"Труднощі воєнного часу найбільш складно переживають соціально незахищені верстви населення. Це люди, яким і в мирний час жилося складно, а війна перетворила їхні проблеми на справжні страждання. У них часто немає заощаджень "на чорний день", і тому гроші їм потрібні тут і зараз", - каже голова правління "Ощадбанку" Сергій Наумов.

"Особливо багато складнощів виникає з транспортуванням готівки у "гарячих точках" війни. Інкасатори "Ощадбанку" інколи з загрозою для власної безпеки використовують будь-яку нагоду довезти гроші до відділень та банкоматів", - розповідає він, і додає, що інколи працювати доводиться там, де була тимчасова окупація, зруйновані мости та дороги.

Можна припустити, що певна частина людей - особливо похилого віку - так і не зможе повністю опанувати картки і довірятиме виключно готівці. Але є й інші тенденції - на картки потрапляє готівка, яка взагалі раніше могла бути поза банківською системою.

"Багато випадків, коли люди з прифронтової частини країни поповнюють рахунки або депозити і переїжджають на захід країни, і далі там вже цими коштами користуються. Ці кошти взагалі могли бути поза банківською системою і зараз вперше могли в неї потрапили", - розповів під час круглого столу "Фінансового клубу" заступник голови правління "ТАСкомбанку" Артур Муравицький.

Іншою проблемою, із якою зіштовхнулися українці під час війни і яка може змінити ставлення для готівки, це неможливість отримати кошти із банківської скриньки, якщо відділення закрите.

"Банківська система довела, що вона стабільна, і дуже багато клієнтів використовують її як логістику. Вони вважають, що зберігати гроші краще на картках, на рахунках до запитання, ніж десь в депозитарії або вдома, - розповів голова правління банку "Глобус" Сергій Мамедов на круглому столі "Фінклубу". - У багатьох були питання щодо закритих відділень: як забрати гроші з депозитарію? Це була велика проблема для людей, коли вони виїжджали. Тому зараз (картка. - Ред.) це як сховище для грошей".

Додатковий аргумент зберігати гроші на банківському рахунку - 100% гарантії повернення вкладів. Закон про це президент Зеленський підписав 12 квітня.

До 13 квітня максимальна гарантія на одного вкладника в одному банку становила 200 тис. грн, а тепер покриває всі кошти фізосіб в банках. Після того, як війна завершиться, ліміт становитиме 600 тис. грн.

Система електронних платежів

Щоб усі ці розрахунки відбувалися, банки мають ефективно взаємодіяти між собою. Це відбувається через СЕП - систему електронних платежів.

Щоб посилити цю систему під час війни і щоб вона працювала, як у мирний час, цілодобово і без вихідних, НБУ завчасно розгорнув резервні потужності, розповідає заступник голови НБУ Олексій Шабан.

"Усі банки України підключені до СЕП та мають можливість здійснювати платежі клієнтів у штатному режимі. Час проходження платежу від банка-відправника до банка-отримувача через СЕП в файловому режимі в середньому складає не більше 20 хвилин, а режимі реального часу - миттєво", - пояснює він.

Що це дає? Банки і платіжні системи цілодобово здійснюють безготівкові розрахунки, а простіше кажучи - розрахуватися карткою українського банку можна на всій території України, де не точаться бойові дії та є зв'язок. А також за кордоном. І все це в режимі 24/7.

Внутрішні ресурси та міжнародна допомога

Але є ще два фактори стабільності української банківської системи, які, утім, перебувають поза нею.

Як зауважує голова "Ощадбанку" Сергій Наумов, чимало важить і міжнародна фінансова підтримка України під час війни.

"Всі добре знають, що вона триватиме стільки, скільки потрібно. Ця допомога заспокоює суб'єктів економічної діяльності як в Україні, так і за кордоном", - каже він.

З іншого боку, вважає голова "Ощаду", "будь-яка фінансова допомога не врятувала б банківську систему без віри українців у свою державу, в свою армію і в свої банки".

Цю віру можна навіть виміряти в цифрах, - за місяць воєнних дій залишки коштів на рахунках фізичних осіб в "Ощадбанку" зросли на 8,6 млрд грн.

"Якби не було цієї довіри і українці кинулись би забирати кошти з банківських рахунків, то жодні транші МВФ не утримали б українські банки на плаву".


 Купити квартиру в Чернівцях
Коментарі:
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації