ГОЛОВНА | БЛОГИ | ПРО НАС | АРХІВ | ФОТОСЕРВІС | КОНТАКТИ | ВХІД НА САЙТ
Блог Георгія Манчуленка

Народний депутат Україн II, III, IV скликань. Офіцер повітряно - десантних військ в запасі. Заступник начальника експедиції "Україна - Північний полюс - 2000".
29-10-2019 15:50

Нове, але по-старому нахабне, обличчя нової влади Зе, або Мендель заслуговує на пендель*!

   З чого ж починалася вся ця мендельська катавасія?
   Якщо хтось ненароком подумав, що із Мендельсона, то – ні: Мендельсон і Мендель – занадто різні персони з різних епох й навіть усім добре відомий марш Мендельсона (Весільний марш – фрагмент із написаної ним музики до комедії Вільяма Шекспіра «Сон літньої ночі») ніяк не міг їх поєднати, адже його автор Фелікс Мендельсон – син банкіра Абрагама Мендельсона, згодом охрещеного, внук філософа Мозеса Мендельсона та відомий німецький композитор 19 століття, а Юлія Мендель – донька Володимира Менделя (не Мендельсона: чомусь, до речі, про її походження/батьків у відкритих джерелах фактично немає інформації), журналістка, котра колись працювала на русофільських телеканалах «112.ua» (грудень 2015 – квітень 2016 року) й «Інтер» (червень 2016 – січень 2017 року), і нинішній Прес-секретар Президента України Зе, яка обійняла цю посаду згідно його Указу «Про призначення Ю.Мендель Прес-секретарем Президента України» № 350/2019від 3 червня 2019 року.
   От саме з отого 3 червня 2019 року й почалася оця мендельська катавасія!
   Звісно, що і до того моменту часом відбувалися якісь не зовсім однозначні мендельські події, зокрема, й скандально-сексуального характеру, пов’язані в даному випадку з цією світлиною, на котрій
 
 
зображена Юлія Мендель: кому цікаво, що навколо неї тоді відбувалося, може вдатися до статті «Как не нужно вести себя в Facebook. Мужчина домогался девушек в личных сообщениях и поставил под угрозу свой бренд», опублікованої інтернет-виданням «Букви» 14 грудня 2016 року.
   Але – про все по-порядку та лише про роботу Мендель Прес-секретарем Президента України (про нього можна дізнатися із мого дослідження «Обличчя Зе»), без сексуальної складової.
   Отже, починаю викладку мендельських фактів…
                  Й одразу – непрофесіоналізм з елементом  
                                                    менторського нахабства!
   10 червня 2019 року інтернет-ресурс «УНІАН» оприлюднив інформацію «В АП дорікнули Луценку за відсутність реакції на поїздки Бойка і Медведчука до Росії, у прокурора відповіли», де повідомлено наступне: «В Адміністрації Президента здивовані, що Юрій Луценко не прийняв жодних правових рішень за фактом поїздок Бойка й Медведчука до Росії, однак відкрив кримінальні провадження після останнього засідання ТКГ у Мінську (7 червня 2019 року Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що відкрив три кримінальні справи, а саме за фактом про фінансування тероризму після озвучення пропозиції про можливе зняття блокади з окупованої Росією частини Донбасу, за фактом підготовки до перешкоджання законній діяльності українського війська в особливий період та за фактом державної зради (цікаво, яка їхня доля після призначення нового, дуже близького до Зе, Генерального прокурора України Руслана Рябошапки): детальніше про те, що передувало даному рішенню Луценка, розповідає моя робота «Отаке воно «нове» обличчя нової влади Зе?!» – примітка моя)
   «…наша позиція така, що ми не розуміємо, якими підставами керувався Генеральний прокурор, коли відкривав ці справи»,– заявила Мендель…
   «З іншого боку, нас (Юлія Мендель вживає слова «наша», «нас», тобто, це – позиція влади, котру очолює Зе – примітка моя) дивує те, що Генеральний прокурор України ніяк не відреагував на те, що український парламентарій Юрій Бойко, а також український громадянин Медведчук їздили уже двічі до країни-агресора, зустрічалися там з представниками країни-агресора, а також найбільшої державної кампанії («Газпром» – УНІАН), і немає ніяких абсолютно правових рішень з цього приводу», – наголосила Мендель».
   На ці пасажі Юлії Мендель, котрі відображають позицію Зе, того ж таки 10 червня 2019 року відповіла Прес-секретар Юрія Луценка Лариса Сарган на своїй Facebook-сторінці: «Прес-секретар Президента мала би знати, що кримінальні провадження за статтями про державну зраду відносяться до підслідності СБУ (якщо їх порушує прокурор, то потім передає за підслідністю – примітка моя), керівник якої знаходиться в прямому підпорядкуванні Президента України.
   Це в повній мірі стосується і справи про ймовірну державну зраду Віктора Медведчука. ГПУ з лютого місяця поточного року чекає від СБУ висновків експертизи, про що Генпрокурор вже нагадав в.о. голови СБУ І.Баканову в офіційному листі (Сарган надає зображення цього листа № 04/4/7-6823-19 від 4 червня 2019 року, у котрому сказано наступне: «Головним слідчим управлянням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000273, відомості про яке внесено Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2019…   
   На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.02.2019 у справі призначено лінгвістичну експертизу, проведення якої доручено… Українському науково-дослідному інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України. Дотепер проведення експертизи не завершено.
  З урахування викладеного, прошу Вас вжити заходів щодо закінчення вищезгаданої експертизи та в найкоротші строки повідомити Генеральну прокуратуру України з наданням відповідних висновків» – примітка моя).
   Польоти інших українських діячів до Москви і їх зустрічі з керівництвом країни-агресора – звичайно обурливий феномен воюючої країни. Щоб покласти цьому край, ГПУ давно пропонує прийняти закон про колаборантство (може лише пропонувати, бо сама ГПУ немає права законодавчої ініціативи: його мають Президент, КМУ, парламент – примітка моя).
   Без нього ні зустрічі українських політиків в Кремлі, ні фото української
 
 
журналістки на фоні Красної площі (дане фото Юлії Мендель без дати створення, взяте з інтернет-видання «Tricolor.center.ru», додано мною – Г. М.) самі по собі не можуть слугувати підставою для реєстрації кримінального провадження».
   Як бачимо, непрофесіоналізм та початок нахабства Прес-секретаря Зе лежать на поверхні…
             Й знову – непрофесіоналізм, але вже з ознакою
                                    злочину, і нахабство!
   А 26 червня 2019 року інтернет-видання «theБабель» розмістило повідомлення під назвою «Речницю Зеленського Юлію Мендель викликають на допит через заяву про обстріл мирного населення на Донбасі. Вона заперечує» наступного змісту: «Військова прокуратура викликала на допит прес-секретарку Президента Володимира Зеленського Юлію Мендель. Її чекають протягом 26 або 27 червня…  
   Виклик пов’язаний із заявою Мендель про те, що українські військові ведуться на провокації бойовиків та обстрілюють мирне населення на Донбасі. Вона сказала про це 6 червня в ефірі програми «Право на владу» в ефірі «1+1».
   За інформацією джерела, Мендель уже намагалися допитати. Минулого тижня до неї в будівлю Адміністрації Президента приходив слідчий Генеральної прокуратури Юрій Ковальчук, щоб поговорити з нею як зі свідком у справі.
   Як сказало джерело, Мендель відмовилася підписати протокол допиту після розмови, оскільки він відбувався без офіційного оголошення. На це слідчий відповів, що офіційно викликає її для закінчення слідчої дії (виділено мною – Г. М.).
   Сама Юлія Мендель у коментарі theБабелю заперечила, що хтось викликав її на допит.«Не знаю про повістку», сказала вона.При цьому вона ніяк не відреагувала на питання про те, чи приходив до неї слідчий ГПУ».
   Те ж видання «theБабель» 3 липня 2019 року опублікувало інформацію «Відмовилася свідчити та назвала допит політизованим». ГПУ допитала речницю Президента Юлію Мендель», в котрій сказано таке: «Речниця Президента Володимира Зеленського Юлія Мендель 1 липня приходила на допит до Генеральної прокуратури, але відмовилася свідчити. Про це theБабелю повідомили в наглядовому відомстві…
   6 червня в прямому ефірі телеканалу «1+1» у ток-шоу «Право на владу» Мендель заявила, що трапляються випадки, коли українські військові на Донбасі, відповідаючи на провокації терористів, стріляють по цивільних об’єктах…
   «Дуже часто наші військові піддаються на провокації. Коли стріляють з житлового будинку, школи, садка, будь-якого місця, де перебувають цивільні люди. І після цього починається обстріл цього будинку. Таким чином гинуть наші люди, українці. Власне, мова йшла про те, щоб не піддаватися на провокації», сказала вона
   У ГПУ зазначили, що на цьому фоні заяви Мендель про обстріл бійцями ЗСУ житлових будинків можуть використовуватися Росією в інформаційній війні проти України.
   Оскільки Мендель відповідати відмовилася, ГПУ направила запит в Офіс Президента. Апарат ОП просять уточнити: висловлювалася Мендель як офіційна особа чи озвучила свою особисту позицію, і звідки в неї дані про те, що українські військовослужбовці «допускають обстріл цивільних об’єктів на сході України» (виділено мною – Г. М.)».
   Так само 3 липня 2019 року Генпрокуратура України на своїй Facebook-сторінці оприлюднила уже згаданий вище виданням «theБабель» запит № 26/2-34263-18 від 3 липня 2019 року й дала його викладку, у котрій йдеться про наступне: «Управлінням з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 29.09.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 344, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 375, ч. ч. 1, 2 ст. 438, ч. 1 ст. 442 КК України.
   Зокрема, предметом досудового розслідування у цьому провадженні є факти сприяння Слідчим комітетом Російської Федерації діяльності терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР» шляхом притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинних військовослужбовців України.
  
Установлено, що наразі Слідчий комітет Російської Федерації розслідує понад 230 кримінальних справ стосовно осіб, які брали участь в проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей та беруть участь у проведенні операції об’єднаних сил на теперішній час. В межах досудового слідства у цих справах незаконно заочно пред’явлено обвинувачення близько 70 українським військовослужбовцям керівної ланки за нібито вчинені злочини, пов’язані із обстрілами об’єктів цивільної інфраструктури.
   Проведеним слідчими Генеральної прокуратури України досудовим розслідуванням вищевказані твердження спростовані, а зібрані у вказаному кримінальному провадженні матеріали щодо невинуватості військовослужбовців Збройних Сил України подаються до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (моє дослідження «Пінчук, ПНХ!» показує складнощі діяльності МКС в українських реаліях) на заперечення позиції Російської Федерації.
   Разом з тим, Прес-секретар Президента України у своєму публічному виступі 06.06.2019 у прямому ефірі телеканалу «1+1» повідомила, що існують випадки, коли українські військові, відповідаючи на провокації терористичних угруповань, здійснюють обстріли цивільних об’єктів, у результаті чого гинуть мирні жителі. Цей виступ відразу був розповсюджений у засобах масової інформації та проросійських Інтернет-виданнях із твердженням про те, що Збройні Сили України обстрілюють мирних жителів Донбасу і такі факти, як убачають автори відповідних повідомлень, визнали в Адміністрації Президента України (звісно, адже це сказала Прес-секретар Зе – примітка моя).
   Ця інформація не тільки є одним із елементів інформаційної війни проти України, а вірогідно буде подана російськими представниками до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду як доказ нібито порушення законів та звичаїв війни саме Збройними Силами України.
   З огляду на це, дотримуючись положень ст.ст. 65, 135 КПК України, Прес-секретар Президента була викликана 01.07.2019 до Генеральної прокуратури України для допиту як свідка з метою роз’яснення її вищевказаних публічних висловлювань.
   Під час допиту вона відмовилася надавати показання, вказати джерело оголошеної нею інформації, зазначивши, що сам допит є політизованим і може бути використаний проти неї, хоча поставлені слідчим запитання не стосувалися особистого життя, а були спрямовані на роз’яснення її дій як особи, уповноваженої оприлюднювати офіційну позицію Глави держави. З огляду на це, під час досудового розслідування виникла необхідність отримання офіційної відповіді від Офісу Президента України стосовно джерела інформації, яку від імені Глави держави озвучила його Прес-секретар, що підлягає подальшій процесуальній перевірці.
   У зв’язку з цим, 03.07.2019 слідчим до Офісу Президента України скеровано запит у кримінальному провадженні від 29.09.2014 про надання інформації щодо спростовування чи підтвердження публічних висловлювань Прес-секретаря Президента України про те, що військовослужбовці Збройних Сил України допускають випадки обстрілів цивільних об’єктів на сході України.
   Наразі кримінальні провадження за заявами Прес-секретаря Президента не розпочиналися (шкода, що не починалися й тепер уже не почнуться після зміни Генпрокурора – виділення й примітка мої)».
   А тепер, увага, ось як відповіла Зе-влада на запит ГПУ № 26/2-34263-18 від 3 липня 2019 року: «Генеральна прокуратура України не мала законних підстав вимагати від Офісу Президента спростування чи підтвердження публічних заяв Прес-секретаря Глави держави…У зв’язку з цим лист і запит, які надійшли до Офісу Президента, повернуто Генпрокуратурі без розгляду» (Офіційне інтернет-представництво Президента України: «Офіс Президента повернув до Генпрокуратури запит щодо публічних заяв Прес-секретаря Глави держави без розгляду», 5 липня 2019 року). Хіба це не нахабство?! Й уже не лише Мендель, а влади загалом в особі Зе!
   ГПУ терпляче, знову ж таки на своїй Facebook-сторінці, 9 липня 2019 року вказує, що «…реагуючи на відповідь Офісу Президента України (від 5 липня 2019 року – примітка моя), 09.07.2019 Генпрокуратурою повторно направлено запит слідчого у кримінальному провадженні від 29.09.2014 щодо спростування чи підтвердження публічних висловлювань Прес-секретаря Президента України про те, що військовослужбовці Збройних Сил України допускають випадки обстрілів цивільних об’єктів на сході України».
   Також Генеральний прокурор України Юрій Луценко надсилає заступнику Керівника Офісу Президента України Русланові Рябошапці листа № 26/2-34263-18 від 9 липня 2019 року наступного змісту: «Із Вашої відповіді вбачається, що Генеральна прокуратура України нібито не мала законних підстав для направлення такого запиту, оскільки слідчий посилався на ст. 93 КПК України, а натомість повинен керуватися нормами ст. 159 цього Кодексу, якою регламентовано порядок здійснення тимчасового доступу до речей і документів, для чого потрібно отримати відповідну ухвалу слідчого судді.
   Таке тлумачення норм КПК України Офісом Президента України не відповідає чинним положенням законодавства і, враховуючи безпідставну відмову Мендель Ю. В. від надання показань, спрямоване на ухилення від надання необхідних відомостей.
   Звертаю Вашу увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
   Натомість, положеннями глави 15 КПК України регламентовано порядок отримання тимчасового доступу до речей і документів, тобто матеріальних об’єктів, а не відомостей, які являють собою повідомлення, дані про кого-небудь, що-небудь, певні факти чи події тощо (виділено мною – Г. М.)
  З огляду на викладене залишення Вами запиту слідчого без розгляду не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України і суперечить меті та завданням кримінального провадження, чітко визначеним у ст. 2 КПК України (дані факти підтверджують, що Руслан Рябошапка не знає цього українського законодавства – примітка моя).
   Враховуючи викладене, повторно направляю для організації належного та виконання запиту слідчого у кримінальному провадження № 420140000000000980 від 29.09.2014 («theБабель»: «Допит речниці Зеленського: ГПУ звинуватила Офіс Президента в ухиленні від пояснення заяв Мендель про обстріли на Донбасі», 9 липня 2019 року).
   І знову ГПУ отримує нахабну відповідь з ОПУ за підписом заступника Керівника Офісу Президента України Руслана Рябошапки (тепер уже Генерального прокурора України) № 45-01/1277 від 8 серпня 2019 року: «За результатами розгляду звернення від 3 липня 2019 року № 26/2-34263-18 про надання офіційної інформації повідомляємо, що в Офісі Президента України запитувана інформація відсутня» («theБабель»: «Інформацією не володіємо». В Офісі Президента дали коротку відповідь на запит ГПУ про висловлювання Мендель», 12 серпня 2019 року).
   Після цього у мене не вистачає цензурних слів, щоби належним чином описати отаке безмежне нахабство Зе-влади, котра фактично прямим текстом каже Генпрокуратурі: «Відї…ся! Йдіть на… х…»! Адже вся Україна бачила і чула, як нахабно нешанобливо, непрофесійно говорила Прес-секретар Президента України Юлія Мендель 6 червня 2019 року в прямому ефірі телеканалу «1+1» у ток-шоу «Право на владу» про українське військо на Донбасі (моя робота «Слава захисникам України!» розповідає про нього) – захисника українців від московитської навали, підіграючи РоССіі, а в ОПУ для належної відповіді ГПУ «запитувана інформація відсутня». Та це просто на наших очах усіх нас – Український народ, всю Прокуратуру України на чолі із ГПУ (Генеральною прокуратурою України) – нахабно, цинічно в чергове роблять дурнями (пінгвінами)! Оце така нова влада Зе – ГПУ (Головного пінгвіна України), яскравим представником котрої тут виступає Руслан Рябошапка! Оце таке нове обличчя, але по-старому нахабне, як це було у більшості публічних представників попередніх (старих) влад, – зокрема та ж Юлія Мендель – нової влади Зе! Та в цивілізованій державі некваліфіковані мендельські рябошапки були б уже звільнені із займаних посад і притягнуті до кримінальної відповідальності за брехню й ухилення від надання необхідних свідчень правоохоронцям на шкоду національній безпеці держави та ще і в умовах іноземної, для України – російської, збройної агресії, адже безкарність, вседозволеність породжують нові нахабства, проступки й правопорушення!
             Так і є: чергове нахабство та непрофесіоналізм…
   Про них 26 вересня 2019 року журналіст Михайло Ткач (Facebook: Mykhailo Tkach) написав таке: «Хто може пояснити, в якій цивілізованній країні світу Прес-секретарка Президента дозволяє собі подібне в момент коли журналіст хоче поставити питання першим особам (Юлія Мендель тримає, штовхає журналіста Сергія Андрушка – примітка моя)!
  
Це як називаться?!
   Свобода слова?!..
   На момент, коли мене обрали до ради з питань захисту свободи слова при Президентові, я вже бачив ці кадри. Можна створити хоть десять рад, але Президент має починати з себе і своїм прикладом демонструвати, як потрібно ставитись до ЗМІ (відео цього нахабства й непрофесіоналізму можна подивитися у матеріалі «Андрій Богдан. «Незаслужене» звання та грамота від Азарова в розпал Євромайдану (розслідування)» за 26 вересня 2019 року інтернет-видання «Радіо Свобода» – виділення і примітка мої)».
   Читайте закінчення статті  Ч. 2.
Переглядів (397) / Коментарі (3)
Додати свій коментар
  Ваше ім'я
  Місце проживання
  Введіть код
 оновити код
 
 
Увага, коментарі не відповідаючі нашим вимогам будуть видалені.
зачекайте ...