«Наш бойовий прапор скаже все за нас»: У Чернівцях відзначили День українського добровольця (ФОТОРЕПОРТАЖ)

ГЕРОЯМ – ВІЧНА СЛАВА! /

У Чернівцях пройшли заходи з нагоди Дня українського добровольця. Зокрема, на Центральному кладовищі, відбувся молебень та покладання квітів на могили полеглих учасників бойових дій на Сході країни.

А на Центральній площі представники влади та всі охочі містяни вшанували мужність й героїзм захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, - передає з місця події кореспондентка БукІнфо.

Міський голова Роман Клічук нагородив почесною відзнакою Чернівецької міської ради – медаллю «На славу Чернівців» добровольців, які за покликом власного серця стали на захист Батьківщини. Нагороди отримали: Геннадій Бойко, Володимир Дуднік, Олексій Колупов, Сергій Пятковський.

– Мені важко передати, який мене переповнює сум. Сьогодні був на кладовищі й перенісся в 2014 рік. Дуже хочу, щоб Алея Слави, яка є, перестала збільшуватись. Це великий сум за добровольцями, які залишили свої сім’ї, дітей, свій бізнес, родичів і пішли воювати за Україну. Це люди, яких ми будемо довго згадувати у книгах, фільмах і просто у звичайний день. Я вдячний всім. Особливо дякую тим, хто є сьогодні на цій площі. Вони борються до сьогоднішнього дня за незалежність нашої країни. Слава добровольцям і слава Україні, – сказав Роман Клічук під час виступу.

Чернівчанин Віталій Онофрейчук загинув за Україну у листопаді 2018 році.

– Мій син Віталій був дуже досвідченим військовим. Він був командиром батальйону. Вперше повернувся живим, вирішив повернутися. Там були його хлопці, його побратими. Він мусив йти. Через 1,5 місяці Віталій загинув… Він у мене єдиний син. Я його дуже сильно любила і люблю. Живу думкою, що ніби він на службі. Що має повернутися, а я просто чекаю і вірю… Але водночас ходжу на могилу, думаю про нього, молюся. Біль не проходить. Віталій планував створити сім’ю, але не встиг. Коли телефонував, завжди заспокоював мене. Казав: «Мамо, все буде добре. Ми повинні захистити Україну і повернемося додому. Він сильно любив дім… Мрію обійняти його. Але це можливо тільки у сні. Так і живемо… І для нас дуже важливо, щоб пам’ятали наших синів. Вони віддали найцінніше за нас всіх», – розповіла мама військовослужбовця Світлана Василівна.

Олексій Колунов отримав медаль «На славу Чернівців». Сам родом з Донецька.

– Родина моя живе у Чернівцях з 2015 року. На Сході був з грудня 2014-го до кінця 2019-го року. Дуже добре, що в Україні є День добровольців, адже ці люди зробили дуже багато для збереження України. І не тільки добровольці, але й всі, хто їм допомагав. Допомога волонтерів є надзвичайно важливою у цій війні. Взагалі це велика боротьба всіх: професійної армії, добровольців, волонтерів, всіх, кому небайдужа Україна, – розповів командир добровольчого батальйону Олексій Колупов.

На момент, коли розпочалися військові дії на Сході України чернівчанину Павлу Ленюку було 53 роки. Чоловік пригадує, як перед самою демобілізацією у стійку на командно-спостережному пункті влетіла куля снайпера. Відстань між військовим і кулею була всього декілька сантиметрів.

– Не зважаючи, що мені було вже немало років, я пішов боротися за Україну! З патріотичних міркувань. Я просто відчув, що потрібна моя допомога. Як офіцера, який має досвід і бажання боронити свою землю. До того я собі спокійно працював у міській раді. Я зробив багато доброго у своїй роботі. Але коли під загрозою опинилася безпека моєї країни, я мусив йти. Іншого шляху не бачив. Тож спільно з іншими побратимами добросовісно виконували свій обов’язок. Хоч як би не було складно, це обов’язок перед країною, – каже керівник розвідки штабу дивізіону Павло Ленюк.

– Внесок добровольців важко переоцінити. І це знають всі, хто пригадує початок війни. У нас не було сильної армії. А добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію і дати відсіч ворогу. Головне не забувати і шанувати їхній подвиг, - ділиться чернівчанин Василь Гостюк.

Біля пам’ятника Шевченку зустрічаю військового із прапором України, з надписами-побажаннями інших борців за Україну.

- Наш бойовий прапор скаже все за нас. Він скільки бачив, що й все не переповіси. Я вернувся з війни поранений, контужений, але не шкодую, що пішов. Це було необхідно. Спершу було дуже страшно. Далі звикаєш. Я мрію про день, коли цей прапор підніму на мирному Сході Україні, – додає доброволець Володимир Галстуков.

Довідково: День українського добровольця встановлений 17 січня 2017-го Верховною Радою України для вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань і на підтримку ініціативи громадськості.

Альона ЧОРНА, спеціально для БукІнфо (с)

^{Фото авторки}