Сакральна ціль. Що відомо про плани російського наступу на Одесу та шанси України йому запобігти

Одеса може стати наступною великою стратегічною метою російської армії, а спробу захоплення міста окупанти, ймовірно, планують на початок 2023 року.

Про це 20 липня повідомив журнал Foreign Policy, посилаючись на чотири джерела - колишніх і чинних високопосадовців у США та Європі.

"Оцінки [розвідки] припускають, що наступного року вони [Україна] можуть зіткнутися зі ще одним дуже серйозним наступом Росії", - розповів про західні розвіддані один зі співрозмовників видання.

НВ зібрав головне, що відомо про перспективи, мету та шанси нового російського наступу на Одесу.

Чому Одеса?

Не спромігшись захопити Одесу на першому етапі вторгнення, Росія не залишила планів зробити це пізніше, вважають військові аналітики та розвідки західних країн.

Для російської армії місто залишається «сакральною» ціллю, хоча зараз, поки сили РФ загрузли в боях на Донбасі, взяти місто вони навряд чи здатні, припустила в нещодавньому інтерв'ю Українській правді Наталія Бугайова, аналітик американського Інституту вивчення війни.

«Але їхні наміри не змінились. Якщо вони окопаються на Півдні, згодом буде наступ на Одесу. І Одеса в них буде однією з перших цілей – вона потрібна їм не лише для контролю над Півднем України, контролю над Чорним морем, плюс вона має значення для Молдови, для Придністров'я», – нагадала Бугайова.

Аналогічну низка причин, через які Кремль вважає Одесу пріоритетним для захоплення містом, перераховує і Foreign Policy. Ось головні з них:

  • Одеса — найважливіший транзитний вузол для експорту українського зерна, контроль над яким дав би Москві ще більше інструментів «зернового» шантажу та впливу на світовий ринок продовольства — що поставило б під загрозу зриву будь-які домовленості про розблокування українських портів;
  • захоплення міста дозволило б РФ повністю відрізати Україну від Чорного моря, що стало б «стратегічною катастрофою» для української сторони — якщо на той момент ЗСУ не зможуть відвоювати інші прибережні території, окуповані Росією;
  • Одеса та Одеська область можуть стати для Росії «коридором у Придністров'я».

Значущість останнього з цих факторів підживили нові заяви, які 21 липня пролунали з невизнаної «республіки» та з Москви. І там, і там заявили, що мають намір найближчим часом домагатися входження Придністров'я до складу РФ.

«Вектор Придністров'я протягом усіх років існування республіки залишається незмінним, що відображено у підсумках референдуму 17 вересня 2006 року, де чітко окреслено: незалежність із подальшим вільним приєднанням до Російської Федерації. Незалежність країни - безумовний пріоритет», - заявив «міністр закордонних справ» квазіреспубліки Віталій Ігнатьєв.

А член комітету Держдуми з міжнародних справ Дмитро Бєлік поспішив відреагувати на ці слова, заявивши, що їх варто розглядати як «волевиявлення населення». «Пропозиція Придністров'я про приєднання до Росії — це не якесь неоглядне і далеке майбутнє, скоріше, цей напрямок у найближчій перспективі. І тому, що там живуть російськомовні люди, близькі нам за духом, ми повинні розглядати цю пропозицію всерйоз», — заявив Бєлік. Він також аргументував таку позицію традиційною антинатовською риторикою російської пропаганди.

Бєлік заявив, що навіть якщо Молдова не вступить до НАТО, то, як і Україна, залишиться "улюбленим партнером" Альянсу. "І як поводитиме себе потім офіційний Кишинів - невідомо", - зазначив Бєлік. При цьому Придністров'я він охарактеризував як «анклав Молдови, який не хоче бути з Румунією і водночас з радістю прийняв у себе російський миротворчий контингент».

Україна закрила свою ділянку кордону з Придністров'ям ще в лютому 2022 року, у перші дні російського вторгнення. З того часу і Росія, і «влада» квазіреспубліки нарощує агресивну риторику проти Молдови та України. Нещодавно, 7 липня, «голова МЗС» Придністров'я Ігнатьєв звинуватив Кишинів у «знищенні переговорного процесу з Тирасполем» і заявив, що єдиною темою переговорів відтепер може бути лише укладання договору «про дружбу та добросусідство двох незалежних держав».

2006 року в невизнаній республіці провели нелегітимний референдум (його не визнали ані Україна, ані Захід), під час якого 97,1% учасників нібито висловилися за незалежність Придністров'я з наступним входженням до складу Росії. Проте досі «незалежність» Придністров'я не визнала жодна країна, включаючи РФ.

Коли і яким може бути наступ на Одесу —
і якими є шанси ЗСУ йому запобігти?

Foreign Policy, узагальнюючи дані своїх джерел, пише про можливий наступ на початку 2023 року.

«Однак через завзятий опір України — у поєднанні з життєво важливою військовою допомогою Заходу та воєнними помилками самої Москви — ще далеко не факт, що російські війська зможуть захопити Одесу, навіть якщо це стане їхнім головним пріоритетом на наступному етапі війни», - пише FP.

Видання наводить думку Джима Таунсенда, колишнього співробітника Міністерства оборони США, а нині експерта з питань європейської безпеки, який нагадує: доки бойові дії тривають на сході країни, Україні вдалося виграти час для зміцнення південних рубежів навколо Одеси. "Росіянам буде складно просто так зайти і взяти Одесу, особливо з урахуванням західних оборонних систем, які здатні утримувати російський флот на відстані".

Україна вже повернула собі острів Зміїний, застосовуючи надані Заходом протикорабельні ракети Гарпун для затоплення російських кораблів постачання, нагадує FP про найефективніші з таких систем.

У Пентагоні вважають, що це дає Україні перевагу і в перспективі можливого нового наступу РФ на Одесу, наголошує видання. "Звичайно, це не панацея, але значно полегшує захист Одеси та дає можливість у майбутньому відкрити ці морські шляхи без контролю Росії над островом Зміїний", - заявив журналістам раніше у липні високопоставлений представник Пентагону.

Наприкінці червня про загрозу кораблям ЧФ РФ у разі атаки на Одесу нагадував і військовий експерт Олег Жданов. Він назвав «теоретично можливим» такий наступ російських кораблів, проте додав, що «був би дуже приємно здивований, якби Чорноморський флот вирушив у бік нашого узбережжя».

«Чому? Тому що як тільки вони увійшли б до зони ураження наших протикорабельних комплексів, то ми могли б спокійно завдати вогневого удару ще й по кораблях Чорноморського флоту», — нагадав Жданов в ефірі Радіо НВ.

Саме тому, переконаний експерт, кораблі ЧФ РФ «нікуди не рухаються, вони там стоять в акваторії Чорного моря та готуються до завдання ракетних ударів по нашій території».

Оцінки Жданова на початку липня підтверджував профільний сайт Naval News, порівнюючи початковий план російського морського десанту в районі Одеси з нинішньою фактично «пасивною роллю» ЧФ РФ — особливо після потоплення крейсера Москва, звільнення острова Зміїний та демонстрації Україною можливостей західних ракет Гарпун.

«Тепер російський флот плаває набагато менше. Райони патрулювання зазвичай знаходяться далеко від узбережжя України. Десантні кораблі все частіше залишаються в порту, а наступальні операції обмежуються пусками крилатих ракет. Часто їх запускають із кораблів, які знаходяться прямо біля входу в порт приписки, — зазначали кілька тижнів тому експерти Naval News. - На війні важко передбачити, що буде завтра. Але на сьогодні Росія, схоже, набагато менше контролює північну частину Чорного моря».

Критично важливу роль у тому, чи будуть реалізовані російські плани атакувати Одесу, відіграють події найближчих місяців — зокрема, можлива спроба ЗСУ потіснити окупантів у Херсонській області.

Про це 21 липня заявив радник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко. За його словами, все залежить від результату битви за Донбас – «і теоретично, можливо, ми поки що не розуміємо часові рамки, – битви за Херсон». «Від цих речей залежатиме абсолютно все — і битва за Одесу, і закінчення війни, і багато іншого. Тому поки що, думаю, спрогнозувати навряд чи взагалі теоретично хтось може», — додав Денисенко.

А інформацію Foreign Policy про ймовірність наступу на Одесу на початку 2023 року він оцінив так: «Я скажу свою особисту точку зору: думаю, що люди, які розповідають, що буде за півроку, тикають пальцем у небо. Це як зустріти дракона на Хрещатику — 50 на 50… Це навіть крутіше, ніж зустріти дракона на Хрещатику».

Серед інших важливих факторів, які можуть допомогти Україні відбити можливу атаку росіян на Одесу, — підготовка достатньо боєздатних резервів ЗСУ та передача Україні ще більшої кількості західної артилерії та РСЗВ.

У цьому контексті видання нагадує, що представники влади США та країн Західної Європи поки що зберігають мовчання щодо того, чи планують вони збільшити темпи поставок РСЗВ до України, хоча вони сходяться на думці, що на полі бою ЗСУ використовують високоточні ракети HIMARS та інших подібних систем "розумно й ефективно".

Проте Велика Британія зобов'язалася кожні 120 днів навчати до 10 тис. українських військовослужбовців, що у разі реалізації плану може стати підмогою для ЗСУ.

«Ми маємо зробити все можливе, щоб надати їм [Україні] не лише обладнання, але й людей — свіжих, добре підготовлених людей — щоб спробувати впоратися з цим [новим наступом РФ]», — цитує FP одного зі своїх високопоставлених західних співрозмовників.

Аналітик ISW Наталія Бугайова дала зрозуміти, що якийсь час у запасі Україна ще має. За її словами, навіть якщо РФ наважиться розгорнути наступ на Одесу, це навряд чи станеться найближчим часом. «Щодо Одеси — так, для них вона сакральна, але вони вміють перегравати, що для них сакрально, а що ні, — нагадала експерт. — І з воєнного погляду, мені здається, у них зараз немає можливості взяти Одесу. Будуть ракетні удари, які ми бачимо. Але, мені здається, говорити зараз про Одесу передчасно, поки вони не завершили Донбас».


 Купити квартиру в Чернівцях
Коментарі:
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації