Волонтер-активіст Алла Мустеца: Чернівці залишаються регіоном, який пасе задніх з поміж інших областей України в питаннях національного відродження

ПРОЙДУСЬ ПО АБРИКОСОВОЙ... /

Нещодавно місто стало свідком, як депутати схрестили шаблі у нещадному бою, в якому розглядалося питання демонтажу меморіальної дошки на будинку, де проживав один видний в краї журналіст, більша частина активного трудового життя якого відбулася в радянські часи.

Питання, у той спосіб, як було підняте, виглядає звісно політизованим, мало на меті привернути увагу до своєї політичної сили, а тому було приреченим.

Проте мене вразили зусилля, які були кинуті на боротьбу проти нього. Підтягнулися і депутати, і колеги по роботі. Навіть підняли кримінальну справу, яка власне до питання мала досить побіжний стосунок! Справа дійшла до смакування подробиць вбивства євреїв на початку другої світової. Чернівчани з піною в роті кинулися засуджувати виродків які погубили невинні душі. Дійшло майже до всенародного осуду націоналістів, які нібито борючись за якусь там Україну робили такі жахливі речі. Обговорювали все, окрім власне питання, яке було підняте.

Впадає в очі невідповідність реакції на саму загрозу. Що ж так налякало депутатів та окремих владників і активістів? На жаль висновок один Чернівці залишаються регіоном, який пасе задніх з поміж інших областей України в питаннях національного відродження. Чернівці залишаються краєм нащадків нашого партійно-комсомольського минулого.

Якби такі зусилля кидалися на захист питань розвитку міста, здається Чернівці вже були б і енергонезалежними, з купою нових та вживаних тролейбусів, а на гранти Європейського Союзу вже реконструювали все що могли.

Зазначена дискусія порушила більш широке питання ставлення чернівчан до радянського спадку у нашому місті. Пам’ятаємо, що ще якихось кілька років тому у нас була вулиця Червоноармійська, Фрунзе, Бульвар Героїв Сталінграду, Гайдара, Жукова, Ломоносова та багато подібних. Більше того, існував Мораторій на перейменування. Щоб не дай Бог.

Мене відверто дратує, що в Чернівцях залишаються вулиці Белінського, Герцена, Горького, Грибоєдова, Декабристів, Достоєвського, Крилова, Лермонтова, Маяковського, Мусоргського, Нахімова, О.Невського, Некрасова, Плеханова, Пожарського, Пугачова, Пушкіна, Радіщева, Разіна, Салтикова-Щедріна, Суворова, Толстого, Тургенєва, Єсеніна, Маміна-Сибіряка. І то часто в центральній частині міста.

Ущипніть мене, я певне сплю.

Крім того, залишаються назви вулиць, названі так з відверто пропагандистською метою, радянсько-комуністичною метою. Знайшла у списку і вулицю Героїв-панфіловців, Руднєва, Удонова, Шкіля, Полетаєва, Галкіна, Гастелло, Толбухіна, Космодем’янської, Кошового, Комарова, Чкалова, Пролетарська і Робоча.

Але вже у повний ступор ввів список вулиць, названих якимись містами та територіями. Мені здалося, що я десь в Пермі чи під Рязанню. Чи що там у них є. Ось: вулиці Алтайська, Амурська, Архангельська, Астраханська, Байкальська, Барнаульська, Батумська, Владивостоцька, Волзька, Воронезька, Донська, Іркутська, Іртиська, Казанська, Калузька, Камчатська, Кисловодська, Кронштадська, Менделєєва, Мурманська, Новосибірська, Омська, Онезька, Оренбурзька, Орловська, Петрозаводська, Самаркандська, Саратовська, Сахалінська, Саянська, Смоленська, Сочинська, Ставропольська, Світловодська, Томська, Уральська, Усурійська, Челябінська, Череповецька. 38 всього налічила. Тут важливо читати повільно, задумуватись над кожною, намагатися згадати що ти про неї знаєш… Просто СРСР якийсь.

Ну і на додаток – певний винахід нащадків колишніх комсомольців, щоб не допустти надмірної українізації міста: вулиці Акацієва, Бузкова, Букова, Вербова, Виноградна, Вишнева, Гайова, Грибна, Горобинова, Смерекова, Сливова, Соснова, Степова, Струмкова, Тополина, Трояндова, Фіалкова, Фізкультурна, Яблунівська, Ягідна (20, список дуже далеко не повний!).

Все-таки не покидає думка, що скачала якийсь не той список. Цей принаймні тут: http://city.cv.ua/portal/wp-content/uploads/VULYTSI_2017.doc. Не може такого бути. Стільки ж було дискусій про перейменування, такі точилися бої… Піду попрошу в міській раді новий список, певне це якийсь старий.У будь-якому разі, для топонімічної комісії купа роботи.

І це я ще не переглянула перелік пам’ятників та меморіальних дощок в Чернівцях.

Сподіваюсь, після того як депутати приймуть програму втілення в життя Петиції про впорядкування Кладовища по вул. Зеленій (а якщо ще підуть на екскурсію!), тоді знайдеться багато імен достойних чернівчан та буковинців, якими б варто ті вулиці назвати. Та і в Україні Інститут національної пам’яті проводить велику роботу по відродженню славних імен української історії та культури. Та й щодо повстанців, вихідців з Буковини та Чернівців, вже є кому розповісти, аби було кому слухати… 

Алла МУСТЕЦА, персональна сторінка у Facebook