Місцеві свободівці-депутати та активісти домагаються повернення історичної пам"яті об"єктам культурної спадщини Вижниччини

Небайдужі люди, зокрема й свободівці, намагаються повернути історичним населеним пунктам, об»єктам культури їх первозданну назву. Цим питанням предметно займаються і в місті Вижниця на Буковині.

 

За словами голови фракції ВО «Свобода» Вижницької міської ради Іллі Стринадко, до депутатів їхньої фракції під час прийомів та публічних заходів неодноразово звертаються громадяни, які нарікають, що в повідомленнях, опублікованих у ЗМІ (газетах, журналах, інтернет-виданнях, радіо та телебаченні), а також у соцмережах, на рекламних щитах і панелях трапляється недостовірна інформація про нерухомі пам’ятники культури Вижниці (архітектури, мистецтва, історії, археології), що підлягають обліку, вивченню та охороні.

- Місто Вижниця занесене до Списку історичних населених місць України ІІІ категорії, затвердженого у 2001 р постановою Кабінету
Міністрів як місто з частковою збереженістю старовинної містобудівної структури і невеликою кількістю об’єктів культурної спадщини, але таких, що відіграють активну роль в їх структурі й архітектурному обличчі,- каже свободівець Ілля Стринадко.

Краєзнавець розповідає, що на замовлення Вижницької міської ради (угода № 14 від 2013 р.) малим приватним підприємством «Архітектурна майстерня «Симетрія» м. Львова був розроблений історико-архітектурний план Вижниці. В даній роботі було проведено інвентаризацію історичної забудови, аналіз історичного розвитку планувальної і об’ємно-просторової структури поселення, визначена цінність складових частин міського історичного середовища. Важливим є те, що в результаті проведених натурних обстежень та досліджень іконографічних даних у 2013 р. виявлено чимало нових об’єктів, пропонованих до Переліку об’єктів культурної спадщини, які разом з існуючими пам’ятками архітектури, історії та мистецтва місцевого значення, були
підставою для визначення межі історичного ареалу на території міста.

За його словами, вже при проектуванні і реалізації першого історико-архітектурного плану міста були допущені грубі помилки, пов’язані з частковим посиланням на недостовірну і сумнівну інформацію. Так в розділі 1. «Історичний та планувальний розвиток населеного пункту» не відображено, що село Виженка і річка Виженка в документах, які збереглися, називалися певний період Вижниця (Горішня Вижниця) і цьому є підтвердження - «Звернення до єпископа Буковини з нагоди відбудови згорілої церкви у Вижниці» від 15 червня 1787 р., а також у листі до консисторії від 21 квітня 1848 р. та інших офіційних документах, які зберігаються в Державному архіві Чернівецької області.

Ці факти опубліковані та більш детально описані в книзі Іллі Стринадка «Вижницька православна громада». Там, зокрема, зазначено, що в даному недопрацьованому історико-архітектурному плані не вказано скит у Вижниці (збудований у 1694 р.), у якому в 1776 році проживало сім черниць. А Свято-Іванівська церква з 1792–1928 рр називалася Миколаївською (наказом від 28 квітня 1928 р. єпархіальна рада прийняла рішення зберегти її під назвою Святого Івана Хрестителя). Відповідно була допущена помилка і в назві нинішньої Свято-Михайлівської церкви - у розробленому історико-архітектурному плані її названо Миколаївською, яка в дійсності мала попередню назву (з 17/30 вересня 1923 р. – 17 червня 1962 рр.) - Свято-Успенську.

 

Крім перерахованих помилок (перекручень) і упущень, які повторюються і в інших розділах історико-архітектурного плану присутні і
інші помилки та неточності, які розповсюджуються в різних засобах масової інформації не тільки пересічними громадянами, але й науковцями, серед яких і Коротун І.В. (у 2014 р - завідувач кафедри архітектури Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича) та Довганюк А.І. (у 2014 р - асистент кафедри архітектури ЧНУ) та інші.

- Втрачаючи наявний потенціал для розвитку туризму різних видів (археологічні, етнографічні, історичні, архітектурні пам’ятки, об’єкти природно-заповідного фонду на території Вижницької міської ради), фракція ВО «Свобода» у Вижницькій міській раді пропонує внести зміни і доповнення до існуючого історико-архітектурного плану міста, - розповідає свободівець Ілля Стринадко.

Він пропонує до переліку культурної спадщини внести об’єкти, які не увійшли у розроблений історико-архітектурний план, зокрема, як втрачені забудови: -пам’ятну каплиця у Горішній Вижниці (біля нинішньої Свято-Іванівської церкви) з написом на камені: «До цего місця доходила чума і татарська навала. Цю каплицю збудовано в 1860 р». Цей український напис знищили румуни в 1935 р. - Скит (у 1776 році проживало сім черниць) і церкву Святого Миколая, заснованих у 1694 р. Радівецьким єпископом Миколаєм
Васілієвичем; - Свято-Михайлівську церкву, яка згоріла у 1785 р. на території цвинтаря по вул. Л. Кобилиці; - Церкву Арх. Михаїла яка діяла у першій половині XVIII ст. на території цвинтаря по вул. Л. Кобилиці; - Церкву Успіння Пресвятої Богородиці (1867 р.), яка згоріла 10 липня 1909 р. на території нинішньої Свято-Михайлівської церкви по вул. Л. Кобилиці 5; - Єврейський темпль у Вижниці (знаходився біля друкарні); - Церкву Святих апостолів Петра і Павла у Вижниці, вул. Леніна (Українська) 48, яка була розібрана у 1980 р. А також об’єкти історії: - Символічну могилу борцям за волю України (1993 р.); - Пам’ятну каплицю на честь 75-річчя з дня
проведення Буковинського віча; - Могилу священика Алексія Коморошана, помер у 1836 р. (могила на старому цвинтарі, на колишньому церковному подвір’ї Арх. Михаїла); - Могилу священика і громадського діяча Степана Маланчука (1872-1939), похованому на подвір’ї Свято-Миколаївської церкви Виженки; - Могилу Миколи Павлусевича на вижницькому цвинтарі, викладача Вижницької гімназії, громадського діяча; - Могилу Івана Гайдука на вижницькому цвинтарі, вчителя, громадського діяча, репресованого; - Могилу Омеляна Гайдука (1930-2001) на цвинтарі Свято-Іванівської церкви, художника, громадсько-політичного діяча; - Могилу Валерія Жаворонкова (1940-2016), художника, педагога, директора Вижницького коледжу прикладного мистецтва; - Могили учасників АТО: Віталія Крутофіста (1986-2016), Олега Косована (1985-2016), Василя Паламарюка (1981-2015).

У зв"язку з цим, фракція ВО «Свобода» у Вижницькій міській раді звернулась до голови Винницької міської ради О.Г. Чепіля з проханням підтримати дану ініціативу і знайти можливість за рахунок коштів міського бюджету і надрукувати книгу з усіма змінами і доповненнями. А також провести паспортизацію об'єктів культурної спадщини та включити ці об'єкти до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Вшанувати видатних особистостей та історичні події шляхом спорудження нових пам'ятників та встановлення меморіальних дошок, - повідомив Ілля Стринадко.

Питання, порушене свободівцями, включено до порядку денного сесії Вижницької міської ради, яка відбудеться у лютому нинішнього року.

Джерело: Прес-служба Чернівецької обласної організації ВО "Свобода"