Патріотична стаття-вітання буковинців «цілому українському народові» з далекого вже 1932 року, яка й зараз актуальна
НАША ІСТОРІЯ /
В ці святкові дні представляю сучасному читачу непересічну статтю-вітання буковинців «цілому українському народові» «Слава во вишних Богу а в народі мир» 85-тирічної давності (тобто з далекого вже 1932 року), що в черговий раз може слугувати яскравим доказом феноменальної сучасної актуальності місячника «Самостійна думка», тижневика «Самостійність» та їх додатків, які виходили в Чернівцях (тоді Румунія) в міжвоєнний період.
Вражений потужними думками та глибокими міркуваннями (з подвійним і навіть потрійним підтекстом) закладеними в запропонованій публікації, знову не втримався від прямого та вичерпного цитування. На моє переконання стаття-вітання 85-тирічної давності дивовижно актуальна для наших днів. Надіюся, що читачам теж сподобається. Слід також відмітити, що цим та подібними дописами і відповідними світлинами хоча б частково з забуття можемо повернути й видання «Державно Творча Трібуна Буковини», що виходило у Чернівцях в 1931-1932 роки як додаток місячника «Самостійна Думка» (журнал «Самостійна Думка» мав редаговані Сидонією Никорович додатки "Самостійна Думка Української Матері" та "Державно Творча Трибуна Буковини"). Світлина (додається) першої сторінки 9-10-го числа за грудень 1932 року видання «Державно Творча Трібуна Буковини», де розміщена запропонована публікація, теж допоможе його дослідженню.
До речі, приблизно рік тому на порталі БукІнфо побачили світ подібні матеріали (світлина першої сторінки додавалася) щодо статті «З Новим роком» (тижневик «Самостійність», ч. 1 за 01.01.1934, стор. 1-2). По суті це одна з програмних редакційних статей нового видання, яке побачило світ у Чернівцях 01.01.1934 року. Та стаття хоч і має святкову назву, але її зміст дещо інший: аналіз становища на всіх етнічних українських землях, підсумки «праці на народній ниві» та заклик до активізації українського національно-визвольного руху.
Наприкінці разом з невідомими авторами обговорюваної публікації 85-річної давності закликаю своїх сучасників та земляків намагатися підходити до Різдвяних свят винятково «з чистим радісним серцем», максимально відкинути «все особисте, дрібне й марне ... з нашого серця», відчути себе «правдивими людьми — дійсним народом». Також цілком приєднуюсь до авторів вітання і щиро бажаю «Веселих і щасливих свят і непохитної віри ї любови в новім році: усім українцям і українкам на рідній землі й на чужині, цілому українському народові». «Україна мусить стати вільною державою. Це великий поступ у перед, що принесли дам старі роки, тому тим більше праці й напруження всіх наших народніх сил треба в Новім Році, щоби так добре зачате діло довести до успішного кінця. Наша доля в наших руках».
Принагідно, суто від себе та моєї родини сердечно вітаю всю свідому українську спільноту Буковини по обидві сторони кордону та земляків по цілому світові з Різдвом Христовим та Новим роком! Особливо палкі вітання нашим воїнам захисникам на передовій та їх побратимам, які в резерві «... тим усім, що прямують до кращого життя, що своєю кров’ю зрошують землі України в боротьбі за Волю й Славу своєї Батьківщини...»!
Христос ся рождає! Славімо його!
Ярослав ОДОВІЧУК, спеціально для БукІнфо, м. Тячів.
Слава во вишних Богу а в народі мир
Свята Рождества Христового. І хто на них не чекає з чистим радісним серцем? Свята тому народові такі милі й дорогі, бо до свят ми приготовляємося. Для душі людини і народу конечно свят, бо тоді все особисте, дрібне й марне уступає з нашого серця, почуваємося правдивими людьми — дійсним народом. Тоді то пропадає земська суєта й може щирим серцем повитати брат брата й прощати йому все.
На свята з цілою силою пробуджуються в душі кожного давні звичаї й обичаї наших дорогих батьків, ми згадуємо давне минуле й переживаємо його поновно. На свята оживає в рідній хаті українська традиція, і та традиція повязує всю українську людність у одну неподільну народню спільноту. Ми знаємо, що де тільки живуть у світі українці, де бється живе українське серце, всі радісно витають свята Рождества Христового. Ми знаємо, що мир і любов панує тоді в рідній хаті і в українськім народі. Ми знаємо, що на Святий Вечір і найбідніша українська родина на вид ясного освіченого вертепу й наше серце повне любови, ми разом з колядниками колядуємо. Які ми вдячні тим колядникам, що вони прийшли звеселити рідну хату й нашу родину...
Знаємо, що де тільки живуть на світі українці, на Святий Вечір їх душа переповнена любовю й кожний заколядує разом з нами: «Слава во вишних Богу а в народі мир»...
Веселих і щасливих свят і непохитної віри ї любови в новім році: усім українцям і українкам на рідній землі й на чужині, цілому українському народові.
Редакція Д. Т. Трібуни Буковини.
(Чернівці (тоді Румунія), додаток «Державно Творча Трібуна Буковини» місячника «Самостійна Думка», число 9-10 за грудень 1932 року, сторінка 1)
Додаткова інформація та пояснення до статті «Слава во вишних Богу а в народі мир»
Видання «Самостійна Думка» виходило в 1931-1937 роках як часопис (журнал) літератури, науки та громадського життя (загалом часопис виходив під різними підзаголовками: журнал літератури, науки та громадського життя; національно-громадський журнал; літературно-науковий та суспільно-політичний місячник) за редакцією Сильвестра Никоровича, при активній співпраці Олега Ольжича. «Самостійна Думка» стала першою ластівкою суто націоналістичної преси на Буковині.
В 1931-1932 роки журнал «Самостійна Думка» мав додатки "Самостійна Думка Української Матері" та "Державно Творча Трибуна Буковини", редаговані Сидонією Никорович. З 1932 року внаслідок політичних розбіжності С. Никорович покинула видання, редактори якого (Комітет Письменників) чітко заявили про свій перехід на «платформу націоналізму» («Самостійна Думка», число 1 за 1932 рік, сторінка 12).
Сидонія Гнідий-Никорович (дівоче прізвище Ілюк) — «письменниця і культурно-громадська діячка на Буковині; співредактор журналу «Самостійна Думка» (1931-1934 роки) і «Хліборобська Правда» (1935-1938 роки), в яких друкувала оповідання і повісті з народного життя та статті на жіночі теми». (Енциклопедія українознавства. Ред. В. Кубійович. Париж, Нью-Йорк, 1962, сторінки 1759-1774, стаття Никорович-Гнідий Сидонія). Народилася 14.12.1888 року в с. Рушій-пе-Боул (тепер Палтіну) поблизу м. Кимполунг (Довгопілля, Кимпулунг-Молдовенеск) в повіті Сучава Герцогства Буковина Австро-Угорщини (тепер Румунії). Згодом родина переїхала в с. Репужинці Заставнівського повіту (тепер Заставнівського району Чернівецької області України). Померла 13.05.1957 в м. Арад у Румунії.
Основні ідеї статті «Слава во вишних Богу а в народі мир» співзвучні з іншими редакційними публікаціями того періоду: «До української нації!», «Національна душа», «Христос воскрес!», «Молитва», «Воскресення Христове» тощо. Стилістика цих статей теж подібна. Провідна ідея всіх згаданих публікацій незмінна — мобілізувати українські сили на захист своїх національних та державницьких інтересів.
«Для душі людини і народу конечно свят» — мається на увазі, що конечно (конечне, обов’язково) треба свят (необхідні свята).
Виявлені грубі помилки набору, що деформують суть думок автора, виправлено. Архаїзми, історизми, скорочення збережено. Зокрема не вжито апостроф, якого в оригінальному тексті нема із-за відсутності тоді в Чернівцях повного набору українського шрифту.
-
Можлива реінкарнація Михайла Папієва на Буковині, Або чому Олексій Кулеба може стати «чорним лебедем» для Руслана Запаранюка
-
Понад 1,6 млрд грн виділила держава в час війни на фінансування партій за останні два роки. Хто і скільки отримує
-
“Батьківщина” в глибокій кризі: головою обласного осередку партії знову переобрали Івана Мунтяна
-
Андрій Єрмак – «тіньовий канцлер» України. Чому глава Офісу президента становить загрозу самому Зеленському? Матеріал Carnegie Politika
-
Екс-секретар РНБОУ Данілов не коментує своє звільнення. Чи насправді винен у цьому китаєць Лі Хуей?
-
54 нардепи ВРУ мають підозри у кримінальних злочинах — дані Руху ЧЕСНО