Відтепер "швидка допомога" приїде за викликом не до всіх

ТРЕБА ЗНАТИ /

Після того, як МОЗ повідомило, що виклики населення через високу температуру чи тиск виконуватимуть лікарі первинки, буковинці розгубилися. Не розуміють, коли ж можна викликати «швидку» і з якими скаргами до цієї служби звертатися. На ці запитання «Впливовому АССпекту» відповів директор Чернівецького обласного Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Володимир Єленєв.

- Нещодавно Уляна Супрун в одному зі своїх інтерв`ю повідомила, що підвищена температура у дітей та гіпертонія не є приводом для виклику екстреної медичної допомоги. Ви справді на такі виклики більше не виїжджатимете?

- Гадаю, тут мова мала би йти про профільні і непрофільні виклики. Закон України «Про екстрену медичну допомогу» визначає, що на екстрені виклики повинні виїжджати наші бригади, а неекстрені - служба невідкладної допомоги, - розповідає Володимир Єленєв. – Але наразі у Чернівцях службу невідкладної медичної допомоги так і не створено. Тому умовно «неекстрені» виклики у робочий час ми повинні передавати у поліклініки за місцем проживання. Протягом двох годин до такого пацієнта приходить дільничний лікар. Однак хворих це не влаштовує. І цьому є пояснення: у «швидкої» є всі медикаменти, аби терміново надати допомогу. А от лікар з поліклініки послухає, поміряє тиск, подивиться горло - і напише призначення, а за ліками треба бігти до аптеки.

- Які виклики вважаються непрофільними?

- Найчастіше непрофільними є виклики від хворих із серцево-судинними захворюваннями, онкопатологією, хронічними захворюваннями дихальної системи тощо. Якщо у дитини температура вища 39 градусів і запаморочення, або у хворого серцевий напад, - це виклик екстрений і до такого пацієнта бригада повинна виїхати. Водночас, на температуру у дитини в 38 градусів, повинен приходити на виклик педіатр.

- Володимире Володимировичу, хто має так би мовити «фільтрувати» виклики?

- Мають бути розроблені уніфіковані протоколи роботи диспетчерської служби. Саме диспетчер повинен бути настільки грамотним, аби зрозуміти, яка ситуація у хворого, чи дійсно він потребує екстреної медичної допомоги. Швидка медична допомога – насправді дуже дорога справа. Одна бригада вартує державі у понад 1 млн. грн. у рік. Розрахунок простий: у нас є 67 бригад, а загальний річний фонд, до якого входить оплата праці, утримання автомобілей, паливно-мастильні матеріали, оплата комунальних платежів тощо – 88 млн. грн. Тож вартість 1 бригади – 1млн. 313 тис. грн. на рік, один виклик - 350 грн. 

Наразі ми маємо близько 185 тисяч викликів на рік. Це - дуже багато. Реально з цих викликів справді екстрених і профільних – 30%. Усім іншим повинна займатися первинка і невідкладка. Тобто коло знову замкнулося, бо невідкладної допомоги у нас взагалі немає. Тому бригади екстреної медичної допомоги як їздили на непрофільні виклики, так і їздитимуть далі. Аби вирішити цю проблему в умовах відсутності відділення невідкладних станів, на державному рівні варто прийняти закон: непрофільні виклики повинні бути платними. Саме такий принцип діє у Європі.  

Ольга КАМСЬКА, агенція АСС