Киянка зловила сусіда, що випав із балкона, і тримала півгодини за ноги (ФОТО)

ОЧЕВИДНЕ - НЕЙМОВІРНЕ / 


56-річна Ольга Михайленко схопила за ноги падаючу вниз повз неї людину і утримувала її протягом півгодини. Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомляють "Факти".


"Вся ця історія настільки неймовірна, що я сама ледве могла повірити в те, що зі мною все це сталося, - розповіла 56-річна вчителька молодших класів гімназії східних мов Ольга Михайленко, коли прийшла до тями після пережитого шоку. - Тому особливо не говорила про це ні колегам, ні знайомим, ні учням. Проте моя дочка Катя, дізнавшись про те, що я врятувала сусіда, сказала, що вона анітрохи в мені не сумнівалася..."  
 
Ольга Михайленко живе на околиці Києва в звичайній багатоповерхівці.

Киянка зловила сусіда, що  випав із балкона, і тримала півгодини за ноги 01

Жінка тридцять п'ять років працює викладачем і, як всі вчителі, засиджується допізна, перевіряючи зошити і заповнюючи класні журнали.

"Так було і того дня, - згадує Ольга Миколаївна. - Я працювала, жодних зловісних передчуттів у мене не було. Чула, як сусіди зверху лаються. У дяді Вови та Ані таке часом трапляється. Але, звичайно, і подумати не могла, до чого це може призвести.
 
Володимир Блискун, що живе над квартирою Ольги Миколаївни, розповів: "Я курив на балконі, потім переліз на зовнішню сторону, став на ящики для квітів та сказав дружині, що, якщо вона не перестане на мене кричати, стрибну вниз. Насправді, звичайно, не збирався цього робити - дев'ятий поверх все-таки! Сказав просто, щоб вона злякалася і припинила сварку. Але коли я спробував залізти назад на балкон, нога зісковзнула, один із капців полетів вниз - і я зірвався. Встиг вхопитися руками за край бортика, повис на кілька секунд, а потім пальці розчепилися..."

"У ті кілька секунд, коли дядя Вова ще висів над нашим балконом, я його і помітив, - пояснює 30-річний син Ольги Миколаївни Олексій Михайленко. - Того дня у мене був вихідний, я сидів удома за комп'ютером. Почув над нами шум, потім якийсь гуркіт. Виглянув із балкона і в темряві побачив, що там щось теліпається. Покликав маму".
 
"Льоша сказав, що там висять якісь штани, - згадує жінка. - Була вже північ, особливо не роздивишся. Я відірвалася від зошитів, вийшла подивитися і зрозуміла, що це не штани, а... ноги сусіда зверху! Я не встигла нічого подумати - наступної миті він зірвався. Як мені вдалося зловити його на льоту, я навіть уявити собі не можу. Але факт залишається фактом: коли він пролітав мимо, я схопила його за щиколотки. Після цього він перекинувся догори дригом і завис".

Киянка зловила сусіда, що  випав із балкона, і тримала півгодини за ноги 02

"Ривок тієї миті, коли я зупинила його падіння, був неймовірної сили. У мене мало не висмикнув плечові суглоби. Крім того, я важу шістдесят п'ять кілограмів, дядя Вова, як пізніше з'ясувалося, приблизно стільки ж. Як у мене вистачило сил утримати його за ноги, не можу зрозуміти досі", - говорить Ольга Миколаївна.

За її словами, син пробував допомогти, але нічого не вийшло: "Річ у тім, що сильним ривком мене відірвало від підлоги і я зависла, наполовину висунувшись із балкона слідом за дядею Вовою. Якби стояла на підлозі, ми з сином, може, і змогли б затягнути сусіда до нас. Але затягнути нас двох у Льоші не вистачило сил. Я крикнула синові, щоб кликав когось на допомогу".
 
Пошук допомоги, за словами Олексія зайняв аж півгодини: "Було дуже пізно, і люди спали. А ті, хто не спав, не дуже поспішали відкривати двері комусь, хто о дванадцятій годині ночі кричить на сходовій клітці: "Допоможіть!" Одних сусідів не було. Мабуть, поїхали на дачу. У хлопців, які винаймають квартиру поруч із нами, не працює дзвінок. Я стукав до них у двері, кричав, кликав... Ніхто не відповідав. Я запанікував: розумів, що мама сама за мить від смерті. Бо вона не та людина, яка зможе розтиснути руки, коли у неї не залишиться сил. А це значить, що дядя Вова просто якоїсь миті потягне її вниз. Я намагався про це не думати, але, якщо чесно, було дуже страшно.

Щосили я тарабанив у двері до сусідів і, нарешті, розбудив хлопців. Вони вискочили з квартири в трусах, спросоння не розібралися, що відбувається. А коли я пояснив їм, що моя мама на балконі і тримає людину, яка падала вниз, кинулися слідом за мною. Слава Богу, їм вдалося затягти маму і дядю Вову на наш балкон.

"Я втратила лік часу, поки чекала Льошу, - каже Ольга Миколаївна. - Було моторошно від того, що я не розуміла, живий наш сусід чи ні. Він не подавав жодних ознак життя, не видавав звуків. Я думала, що, можливо, він помер і тому впав із балкона. Потім злякалася, що він розбився від удару головою об наш балкон, коли я схопила його за ноги і він перекинувся. Кликала його, кричала: "Як ви? Відгукніться". Дядя Вова мовчав... Пізніше, коли вже все закінчилося, він розповідав, що все бачив, розумів, що з ним відбувається, але від шоку не міг говорити.
 
Найстрашніший момент настав тоді, коли я відчула, що в мене зовсім не залишилося сил. Гарячково думала, що робити, коли вже не зможу більше тримати сусіда. Розтискати руки? Це неможливо, відповіла я собі. Одна справа мучитися від того, що не встиг зловити людину, що падала повз твій балкон. І зовсім інше, зловити його, а потім зі своїх рук упустити на землю і не залишити йому жодного шансу вижити. Я зрозуміла, що не зможу цього зробити і, коли сили мене зовсім залишать, напевно, упаду разом із ним. До цього залишалися лічені хвилини. Взагалі вже не відчувала свого тіла від напруги, болю і судом. І тут нарешті забігли наші сусіди.

Вражаюче, але навіть коли хлопці через мене зуміли дістатися до дяді Вови і крикнули, щоб я його відпустила, просто... не змогла розтиснути рук. Психологічно не могла - і все! Здавалося, якщо відпущу одну його ногу, він впаде і розіб'ється. Тільки коли сусіда затягли до нас на балкон, повірила, що він у безпеці.

(...)

Чесно кажучи, досі ще повністю не відійшла від шоку. Мені не раз снилася вся ця ситуація, і я щоразу ніби заново її переживала. Коли журналісти розпитують мене про подробиці, завжди хвилююся, у мене починає боліти серце. Що стосується фізичного стану, то тиждень після того дня я з трудом могла ходити. Спереду на ногах (як раз в тих місцях, якими я впиралася в перила балкона, утримуючи сусіда) були величезні чорні синці. А кисті рук і пальці просто не працювали. Я нічого не могла взяти, не могла писати".
 
Киянка зловила сусіда, що  випав із балкона, і тримала півгодини за ноги 03

"Як вона могла мене утримати? - не перестає дивуватися Володимир Блискун (на фото). - Все-таки вага у мене пристойна, а вона жінка маленька, тендітна. Я тепер при зустрічі завжди кажу їй: "Олечко, миленька, рідненька, спасибі, що врятувала мене від смерті. Ти мій янгол-охоронець".

"А я тепер завжди, коли чую шурхіт на балконі, думаю: "Хоч би не дядя Вова", -сміється Ольга Миколаївна.Джерело: https://ua.censor.net.ua/p462461

 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації