Іван Рибак обіцяє знайти на Буковині понад 9 тисяч отруювачів довкілля

ЕКОЛОГІЯ / Торік мешканців Садгори спіткала біда. Місяці поспіль їм не давав жити ядучий дим. Він з’являвся щоночі, проникав крізь щільно зачинені вікна й двері. Від нього пекло в грудях, задихалися навіть здорові. Люди пригадали події кінця 80-х, коли цілі Чернівці постраждали внаслідок невідомого отруєння. Садгірчани забили на сполох, ситуація набула розголосу. Про неї згадали на сесії Чернівецької міськради, а міський голова навіть пообіцяв винагороду за знайдення джерела отруєння.

- Його пошуки виявили серйозну проблему несанкціонованого поводження з відходами, - пригадує події начальник управління охорони навколишнього природного середовища у Чернівецькій області, депутат Чернівецької міськради Іван Рибак, який на той час обіймав посаду головного Державного екологічного інспектора Буковини. – Крім основного винуватця у поле зору тоді потрапили чимало інших порушників. Зокрема, збирачі металобрухту та відпрацьованих акумуляторів, які зливали кислоту прямо на землю, звідки вона цілком могла потрапити у водоносні горизонти тощо. Минулорічний випадок спонукав до негайного наведення порядку.

Коли два тижні тому мене призначили на посаду керівника управління екології, це було першим кроком, каже пан Рибак. З’ясував, що на всю область лише 300 суб’єктів господарювання мають дозволи управління ОНПС на утворення й розміщення відходів, на викиди та на скиди. Це при тому, що, за даними управління статистики, їх на сьогодні є 9,5 тисяч!

- Тобто, всі вони можуть мати шкідливі виробництва?

- Ні, та збитки довкіллю можуть бути не меншими. Якщо брати, приміром, шкідливі викиди в атмосферу, то на стаціонарні джерела сьогодні припадає лише 5,3%. На перший погляд, їхня питома вага невелика. Проте є інша проблема: несанкціоновані скиди у водойми, розміщення та утворення відходів, незаконне водокористування тощо, що може мати серйозні наслідки. Візьмемо, наприклад, деревообробну галузь, де масово спалюють відходи деревини. Здавалося б, яка від цього шкода? Однак під час горіння у повітря виділяються хімічні сполуки, дуже шкідливі не стільки для навколишнього середовища, як для здоров’я людей. У цьому сенсі показовою є “картинка” поблизу однієї з меблевих фабрик Чернівців, особливо взимку, коли лежить сніг. Він вкритий таким густим шаром сажі, що і не спеціаліст зрозуміє, наскільки об’ємними, у рази вищими за норму є викиди підприємства.

Відсутність дозволів на спецводокористування в орендарів ставів цього року стала однією з причин затоплень населених пунктів. Приклади можна продовжувати. Які сумарні наслідки для довкілля може мати діяльність 9,2 тисячі підприємств області, що працюють із порушенням природоохоронного законодавства, а саме, законів України про відходи, про викиди та скиди, важко навіть уявити.

- Хто в цьому винен, екологічні служби чи влада на місцях?

Не варто когось звинувачувати та шукати винних. Треба засукати рукава і братися до діла. Бо за політикою про екологію давно забули, хоча це є важливою складовою колективної безпеки. Почастішали останнім часом природні й кліматичні катаклізми однією з причин можуть мати нехтування цією проблемою. Наразі зустрівся з головами райдержадміністрацій, домовилися про співпрацю. Органи місцевого самоврядування займуться контролем екологічних дозволів, бо для них це, в першу чергу, джерело наповнення бюджету. З іншого боку, через поліпшення роботи управління екології та екологічної інспекції буде кращати стан довкілля.

- Зважаючи на обсяги роботи, чи стане на все сили та чи не затягнеться вона на роки?

Згідно з постановою Кабміну, до 2011 року діє мораторій на перевірки суб’єктів господарювання. Здавалося б, хороша причина, аби нічого не робити. Однак ми знайшли вихід з цієї кризової у плані екології ситуації. Будемо працювати разом із Державною екологічною інспекцією, природоохоронною прокуратурою, Службою безпеки України, органами внутрішніх справ.
Звісно, охопити одразу всі 9,2 тисячі підприємств не зможемо навіть спільно. Тому зараз здійснюємо аналіз за видами їхньої економічної діяльності та, відповідно, за рівнем потенційної небезпеки. Розпочнемо роботу, зосередившись якраз на найбільш небезпечних виробництвах.


Христя КРОПИВА, БукІнфо (с)