Удар по мафії: як приймали медичну реформу

Закон запрацює з 1 січня 2018 року. Медична реформа передбачає, що гроші на медицину розподілятимуть за іншими принципами. Тепер кошти підуть у лікарні, де є потік пацієнтів. Раніше медзаклад отримував фіксовану суму на утримування, не залежно, чи лікуються там люди. Перехідний період триватиме до 2020 року.

Тепер українці мають знайти сімейних лікарів та підписати з ними угоди. Послуги сімейного лікаря стануть першою ланкою нової системи Охорони здоров’я. На це з державного бюджету виділять 5% ВВП.

Шлях реформи

Команда в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун подала три законопроекти про медичну реформу – базовий (6327) та ті, що дозволять по-новому розподілити бюджетні кошти (6329) і (6604). Над базовим законом експерти МОЗ працювали два роки. Занопроект потрапив у Верховну Раду 11 квітня цього року.

"Збільшення бюджету вдвічі, втричі чи в десять разів не виправить критичну ситуацію у медичній сфері. В Україні багато років спостерігається висока смертність на рівні з африканськими країнами. Люди помирають через байдужу першу допомогу та відсутність діагностування як профілактики захворювань. Поділ всіх коштів між всіма лікарнями (субвенції), як це було досі, – це радянська спадщина. У розвинутих країнах фінансування лікарень так не відбувається. Стан справ у медицині – гірше нікуди", – запевняли у МОЗ.

Небажання парламентарів розглядати медичну реформу пов’язували з відсутністю мотивації президента. У коридорах парламенту говорили про "договірняк" БПП з "Опозиційним Блоком" і "Відродженням".

У цих фракціях найбільше власників фармацевтичного бізнесу. Медична реформа руйнує їхні багаторічні корупційні схеми: пацієнтам продають непотрібні препарати, а лікарі наживаються на відкатах з аптек.

МОЗ і особисто в.о міністра Уляна Супрун неодноразово ставали об’єктами інформаційних атак. Перша спроба поховати Супрун ще до оприлюднення реформаторських законів здійснив на початку року відомий хірург Борис Тодуров. Він звинуватив Уляну Супрун у непрофесійності та провалі закупівель медпрепаратів, що з часом виявилося інформаційною бульбашкою.

 

Перші зрушення

Перехід до реального розгляду законопроектів медичної реформи пов’язують з тиском першої леді на свого чоловіка.

У червні вдалося ухвалити в першому читанні базовий закон 6327 через активну позицію громадськості та західних партнерів.

Однак, після цього відбулася фінальна спроба знищити реформу. До комітету охорони здоров’я надійшло 886 поправок від нардепів, які виступали руками зацікавлених фармацевтів. Окрім навали зауважень до закону, такі депутати ігнорували засідання комітету, де розглядалися їхні поправки, або зривали його зібрання.

Заступниця керівника комітету охорони здоров’я Оксана Корчинська розповіла, що така кількість поправок була внесена навмисно для знищення медичної реформи. Ці зауваження вносили: Олег Мусій (БПП), Тетяна Бахтєєва (Опоблок), Ольга Богомолець (БПП), Ігор Шурма (Опоблок) та інші опоненти реформи.

13 липня вдалося вийти на фінішну пряму. Комітет розглянув усі поправки, частину з них врахував. Голова комітету охорони здоров’я Ольга Богомолець відмовилась підписувати оновлений законопроект медреформи, щоби він не потрапив на голосування до депутатів.

Уляна Супрун звинуватила Богомолець у блокуванні реформи. "У відповідь" на звинувачення, голова комітету знепритомніла у туалеті.

Оксана Корчинська як її заступник підписала законопроект у той же день, проте Рада не встигла розглянути реформу і пішла на літні канікули.

Прийняття реформи і компроміси

19 жовтня прихильникам реформи вдалося перехитрити спільників Богомолець. Вбивчі поправки опоблоківців не увійшли в остаточну версію закону. Двома голосуваннями депутати повернули у закон принципові пункти для балансу реформи.

Ми ухвалили законопроект, який відповідає рішенню комітету. Усі важливі поправки прийняті одним пакетом, – сказав депутат від БПП Сергій Березенко, не приховуючи усмішки.

На прохання багатьох мажоритарників, Березенко вніс у реформу зауваження, яке передбачає перехідний період у запровадженні нового фінансування з 2020 року.

Березенко запевняє, що частина мажоритарників боїться нововведень. Мовляв, поки МОЗ розбереться, багато лікарень сидітимуть без коштів. Тому протягом двох років медустанови зможуть отримувати надходження по старих правилах.

"Моя поправка говорить, що Кабмін у 2018-2019 роках може дозволити експеримент: лікарні, які готові фінансуватися за новою моделлю, можуть розпочати нею користуватися. Інші, які ще готуються – збережуть підтримку місцевих бюджетів. Якщо місцевим бюджетам не вистачатиме коштів, то вони зможуть претендувати на додаткові кошти – субвенції з держбюджету", – пояснив нардеп.

Через потужну критику опонентів медичної реформи її авторам довелося відмовитися від ідеї співоплати. Це спосіб розрахування за медичні послуги, коли пацієнт частково платить за неї. Супрун стверджувала, що гроші пацієнтів можна залучити у якості інвестицій в лікарні.



Олег Мусій та Ольга Богомолець в комітеті саботували вилучення пунктів, які прибирали співоплату з медреформи. Прихильники реформи стверджують, що колишній міністр охорони здоров’я та голова профільного комітету хотіли залишити співоплату, щоби публічно критикувати причетних до МОЗ.

 

Співоплата стала найбільш вдалим інформаційним ходом проти реформи, що налякав українців.

Після ухвалення закону 6327 перший заступник міністра Охорони здоров’я Павло Ковтонюк запевнив, що перехід між моделями фінансування буде поступовий, щоби всі медичні заклади могли адаптуватися до змін.

Реформа поки не завершена. Депутатам ще потрібно проголосувати у другому читанні законопроект 6604 та законопроект про реформу сільської медицини 7117. Додатково ухвалити і проконтролювати виконання низки підзаконних актів.

 

Верховна Рада ухвалила урядовий законопроект щодо медичної реформи, яка стартує вже з наступного року. Реформа передбачає запровадження нової моделі фінансування системи охорони здоров’я – перехід від фінансування медзакладів згідно кошторису до оплати державою фактично наданої медичної допомоги конкретній людині. «Гроші йтимуть за пацієнтом» - людина звертається в медичний заклад, до конкретного лікаря за допомогою, а держава перераховує кошти в медзаклад, в якому працює лікар, або безпосередньо лікарю, якщо він має власну практику. 

У 2018 році нова модель фінансування охорони здоров’я запроваджується на первинній ланці меддопомоги – за нею працюватимуть сімейні лікарі, терапевти, педіатри. На інших рівнях – вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) вона буде запроваджена поступово до 2020 року. Жодних змін у медичному обслуговуванні людей на цих ланках - у лікарів-спеціалістів, в лікарнях, спеціалізованих медзакладах – з наступного року не відбудеться.

Як відбудеться перехід на нову систему фінансування меддопомоги, яку надають сімейні лікарі, терапевти, педіатри?

Буде створено Національну службу здоров’я (спеціальний орган виконавчої влади), яка перераховуватиме бюджетні кошти медичним закладам та лікарям-ФОПам за надання меддопомоги людям. НСЗУ укладе угоди з УСІМА медичними закладами і гарантує фінансування відповідно до кількості пацієнтів, яким в цих закладах надають меддопомогу. Фінансування буде проводитись на умовах попередньої оплати.

Людині потрібно буде обрати свого сімейного лікаря, терапевта, педіатра та підписати з ним угоду на медичне обслуговування. Медичний заклад, лікар-ФОП повідомляє НСЗУ про кількість пацієнтів, з якими підписано угоди. НСЗУ перераховує їм кошти за обслуговування громадян згідно з встановленими тарифами.

Фінансування медичної допомоги через НСЗУ забезпечить головне - єдині стандарти надання меддопомоги та рівний доступ до медичних послуг для кожного громадянина, незалежно від прописки. Саме держава гарантуватиме, що кожному громадянину, який звернеться до сімейного лікаря, буде надано допомогу безкоштовно. А лікар гарантовано отримає гроші за свою роботу, згідно з встановленим тарифом, незалежно від того, де він працює – у великому місті чи сільській місцевості. Фінансування поліклініки, де працює лікар, амбулаторії чи лікаря-ФОПа буде відбуватись з державного бюджету і не залежатиме від фінансової спроможності місцевої громади чи прихильності місцевих чиновників. Воно залежатиме виключно від кількості громадян, яким в медзакладах надали допомогу. 

У свою чергу, місцеві громади мають всі можливості для розвитку медичних закладів, адже вони залишаються їх власниками. Завдяки децентралізації місцеві бюджети мають достатньо коштів для того, щоб покращити медичну мережу, створити належні умови для роботи лікарів, відремонтувати дороги до амбулаторій, оплачувати додаткові медичні послуги для мешканців громади.  
Перехід на нову систему фінансування буде поступовим, на перехідний період частково буде збережено діючу систему фінансування медзакладів – через субвенцію місцевим бюджетам, як це відбувається зараз.

Що потрібно зробити з 2018 року кожному українцю?

З наступного року кожному українцю потрібно буде обрати свого сімейного лікаря, терапевта, педіатра і підписати з ним угоду на медичне обслуговування. Це може бути лікар, який працює в поліклініці, амбулаторії, приватній лікарні (якщо вона підписала договір з НСЗУ), або має власну практику.
Причому обрати лікаря людина може незалежно від місця своєї прописки. Якщо ви вже маєте лікаря, який вас влаштовує, ви можете підписати угоду з ним, якщо ні – запитайте рекомендацій у друзів, знайомих, або прийдіть до свого дільничного лікаря і поспілкуйтесь з ним, можливо, він вам сподобається. Лікар не має права відмовити вам у підписанні угоди, винятком є лише випадки, коли він вже має більше 2000 пацієнтів.
Ви можете підписати угоду з лікарем під час першого візиту до нього. Тривалість часу, впродовж якого потрібно укласти угоду з лікарем, не обмежена. Змінити свого лікаря ви можете в будь-який час, якщо знайшли кращого спеціаліста, або, наприклад, змінили місце проживання.


За що саме на 100% заплатить держава?

Допомога, яку надає сімейний лікар, терапевт, педіатр, повністю оплачується державою, для людини вона є безкоштовною. Якщо лікар вимагає гроші з пацієнта, він має право звернутись зі скаргою на нього до НСЗУ і піти до іншого лікаря.

Допомога лікаря первинної ланки, що повністю оплачується державою, включає: консультації лікаря необмежену кількість разів, профілактичні огляди, базові аналізи, направлення до лікарів-спеціалістів, видачу довідок та листів непрацездатності. Окрім того, сімейний лікар призначає та виписує рецепти на доступні ліки, які можна отримати в аптеці безкоштовно або з незначною доплатою, їх перелік буде поступово збільшуватись.


Департамент інформації та комунікацій з громадськістю
Секретаріату Кабінету міністрів України