Коломийки по-дубайськи: українці розвеселили мережу неповторним відео

НАШОГО ЦВІТУ ПО ЦІЛОМУ СВІТУ / 

Хлопці, які живуть та працюють в Об’єднаних Арабських Еміратах, привернули до себе увагу українців з усього світу. На відео, яке юнаки виклали в мережу, вони на арабський лад переспівали відому українську пісню "Два кольори", повідомляє СВІТ.UA. У їх виконанні пісня перетворилась на історію нелегкого життя українського заробітчанина й отримала назву "Два офери".
 

Звідки виникла ідея кумедного відео та що означає така незвична для українців назва пісні — СВІТ.UA вирішив запитати в героїв відеоролику Тараса Ващука та Максима Миланича.




- Тарас Ващук: Я давно вже пишу подібні жартівливі пісні-переробки. Це як хобі — веселити українську громаду Еміратів. В доробку в мене вже зо 5 таких коломийок, є чимало ідей для нових пісень.

Я пишу текст, Максим робить аранжування. Далі — те, що ви бачили на відео, яке відзняв наш товариш блогер Віталій Гриценко.

- Не всі слова з вашої пісні зрозумілі — це якийсь "дубайський жаргон"?

- ТВ: Можна й так сказати. Справді, в українців тут вже виробилась власна говірка. Ми тому одразу й попереджаємо — пісні з арабським колоритом та англіцизмами.

Слово "офер", приміром, - це запрошення на роботу. "Локал" - це місцевий араб, власник бізнесу; "бейсік" - це базова зарплата, на яку робітник приїжджає до ОАЕ. Це потім вона зростає та обростає бонусами й соціальним страхуванням, на початку ж від неї й справді плакати хочеться (сміється).

- Чому обрали саме таку тему для пісні?

- ТВ: Все дуже просто — в компанію, де я працюю, мала приїхати ще одна українка. Але роботодавець зволікав, запізно вислав їй "офер". На день раніше її запросила інша дубайська фірма, тож вона вибрала саме їх. Було прикро, що землячка не приєднається до нас. От в мене й народилась ідея для пісні.

- А в кого виникла ідея відзняти відео?

- ТВ: Це запропонував третій учасник нашого колективу — Віталій Гриценко. Ми спочатку хотіли зробити звичайну зйомку на телефон. Він же сказав, що для своїх — ми можемо й без камери співати. Якщо ж робити відео, то робити його треба якісно.

Він в нас був і за оператора, і за продюсера, і за креативного менеджера (сміється). Без нього це був би значно нижчий рівень. Крім того, він одразу ж розмістив відео на своєму каналі в Youtube, тож пілотний ролик став хітом за кілька годин.



- Тобто отак з нічого у вас народився власний гурт?

- Максим Миланич: Насправді, саме так все й вийшло. Щоправда гуртом нас назвати ще складно, радше — проект. Такі собі "Дубайські Коломийки".

Над назвою ми ще працюємо, але це ж відома практика — робоча назва зазвичай перетворюється на постійну. Напевно, і в нас так вийде.



- А як давно ви мешкаєте в ОАЕ?

- ТВ: В Дубаї я вже п’ять років. Народився на Франківщині, працював довгий час журналістом в Ужгороді. Виїхав з України, бо мій характер не надто поєднувався із окремими аспектами професії.

Тут перший час працював на касі в duty-free, так. Друзі сміялися з мене — талант свій зариваєш, міг би пристосуватися. Та от я й пристосувався. Тільки, на жаль, далеко від Батьківщини. Тепер в мене є дві роботи — одна для душі, друга — для заробітку. Працюю як коментатор футбольних матчів, багато подорожую, бачу світ. А основне місце роботи — в консалтинговій компанії.

- ММ: Я народився в смт. Попільня на Житомирщині. До ОАЕ перебрався не так давно, лише два роки тому. Проте я одразу їхав сюди вже із запрошенням на роботу. Музика — це не просто моє хобі, я живу нею. Та от заробляти грою на гітарі в Україні не випадає.

Тут же я викладаю в музичній школі — і заробіток гарний, і для душі приємно. Переважно, звичайно, працюю з місцевими. Але відвідують мої уроки й українці. Я, до речі, не єдиний українець в цій школі.

- Як же вам вдалося зустрітися?

- ТВ: З нашим оператором Віталієм я працював колись разом в аеропорту. Разом зносили всі негаразди, спільно житло винайняли.

А з Максимом нас познайомили спільні друзі. В Еміратах дуже потужно розвинута українська громада. В нас весь час відбуваються тематичні вечори, концерти, зустрічі українців. На одному з таких заходів ми вперше й побачились. Це були, якщо не помиляюсь, Шевченківські читання.

- ММ: Саме так. Вперше ми побачились на Шевченківських читаннях, але нас тоді просто представили і ми розійшлись в різні сторони. Тарас тоді був ведучим вечора, тож часу на спілкування в нас особливо не було.

Наступного разу ми вже зустрілись в тіснішій компанії на дні народження спільного друга. Тепер от і квартиру разом винаймаємо, і музикою разом почали займатись.

- Як не секрет, скільки коштує оренда житла в Дубаї?

- ТВ (сміється): Дорого. Як на українські ціни, то непомірно. Окрема кімната в квартирі стартує від тисячі доларів на місяць. У середньому ж можна винайняти квартиру за 20-30 тисяч доларів на рік.

Проте рівень зарплат в ОАЕ дозволяє винаймати житло за такими цінами. От ми маємо трикімнатну квартиру в престижному районі Дубаї — наші заробітки це покривають. Щоправда, й живемо тут шестеро.

Та це все одно краще, аніж юрмитися в якійсь халабуді з геть чужими тобі людьми. Є тут й таке — робітники з азійських або інших арабських країн подекуди на один квадратний метр ставлять собі дво- а то й триповерхові ліжка. Економлять.

- Які подальші плани в творчості? На які нові хіти чекати?

- ММ: Зараз ми переробляємо пісню "Ой під вишнею, під черешнею". Головна суть — та сама, що й в оригіналі. Але, самі розумієте, з арабським колоритом. Тож яка там вишня, яка черешня? - пальма! До того ж, в другому відео, - а воно вже буде ігровим, - глядачі побачать чарівну дівчину-співачку.

 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації