Пам’яті Рамона Гнатишина - генерал–губернатора Канади, батьківське коріння якого починається у Вашківцях

16 березня 1934 року в Саскатуні народився Рамон Джон Гнатишин — відомий буковинцям та широкому світу, як генерал-губернатор Канади в 1990 — 1995 роках. Рамон виріс в політизованій родині: його батько Джон Гнатишин був депутатом парламенту і міністром уряду провінції Саскачевань, сенатором, що тішило родину діда і баби Гнатишиних, неписьменних іммігрантів з Буковини, містечко Вашківці над річкою Черемош, які важкою фермерською працею збудували для своїх дітей та онуків Канаду.

Як і у випадку багатьох інших українців, його ім’я «Роман» змінилося на більш канадське Рамон, а сам він називав себе Рей. Колеги-політики жартували, що насправді він, навпаки, змінив своє канадське прізвище на Гнатишин, щоб бути обраним до парламенту у степовому Саскачевані численними виборцями українського родоводу. Цей жарт був цілком у дусі Гнатишина, людини, яка любила і вміла жартувати із самого себе.

Рамон Гнатишин сформувався в родинному і суспільному політичному середовищі як вправний і досконалий політичний боєць. Брайан Малруні — прем’єр-міністр Канади, в уряді якого він служив міністром, назвав його «щасливим, переможним бійцем». Тому надзвичайно цікаво і показово, що Гнатишин не мав ворогів. Це не просто слова, сказані про людину, яка вже пішла від нас. Усім своїм життям довів, що він — добра людина, яку неможливо було не любити. Зауважу, що мова йде про українця в канадській політиці.



Тут варто пригадати про моє знайомство та постійне листування з Рамоном Джоном Гнатишином що дало стимул його відвідин України та рідних Вашківців. Мною було віднайдено в архіві генеалогічне коріння Гнатишиних, яке походить з Вашківців. Це був для мене незабуваючі історичні миттєвості зустрічі з Рамоном Гнатишиним у славному містечку Вашківці.

2 жовтня 1992 року, вперше від часу свого народження, Рамон Джон Гнатишин ступив на землю пращурів Київ а пізніше Чернівці та Вашківці. О 10 годині ранку на чернівецькім аеропорту приземлився літак Рамона Гнатишина . Його зустрічав Іван Гнатишин тодішній голова обласної ради. Далі екс-корд попрямував в університет де відбувся його виступ на нагородження дипломом почесного доктора. Рамон Джон Гнатишин Почесний доктор Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича. Звання Почесний доктор Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича присвоєно за активну громадсько-політичну діяльність на благо миру та налагодження співробітництва між Канадою та Україною. Протокол засідання Вченої ради Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича № 6 від 28 вересня 1992 року

Саме тоді, розчулений до сліз теплим прийомом земляків з Гнатишиного Кута у Вашківцях та Чернівцях, генерал-губернатор сказав: "Я ніби завжди жив тут з вами, дорогі моєму серцю буковинці..."

Він також тоді взяв участь у відкритті єдиного в Україні Чернівецького музею буковинської діаспори, зараз, практично його знищено. Відкриваючи експозицію Канадського залу, значна частина експонатів якого розповідала саме про його життя, Рамон Джон Гнатишин між іншим сказав: "Цей музей - пам'ятник відважним піонерам і невгамовним, шукачам кращої долі. Я горджуся тим, що можу їх вшанувати як перший генерал-губернатор Канади, який тут побував, а також як перший канадський генерал-губернатор українського походження зі славного буковинського краю..."

(від автора) Тут хочу пригадати дивну історію що трапилась з батьком Рамона Гнатишина. У 1976 році будучи сенатором отавського парламенту Джон (Іван) Гнатишин приїжджає в Україну. Йому показують Київ та його історичні місця і тут він пригадав рідне серцю містечко Вашківці де він народився коли йому було лише два місяці, саме в такому віці батьки вивезли його до Канади. В нього виникла велике бажання, побувати і побачити ті місця де він народився, але нажаль наші служби КДБ не пустили його на Буковину...

Такі були часи і така була політика Повернувшись в Канаду він собі місця не знаходив не розуміючи чого його не пустили на землю дідів, прадідів звідки походить його родинне коріння.

В 1956 році Рамон Гнатишин здобув освіту юриста і працював в Саскатуні. З 1974 до 1988 року народ обирав його до парламенту від Саскачевані. За цей період він був міністром енергетики, юстиції в консервативних урядах Канади того часу. Визнання до нього прийшло, коли він обіймав посаду лідера консервативної більшості парламенту Канади. Ніхто не міг приборкувати опозицію в парламенті так вправно, як він. В той же час, завдяки своїй делікатності і щирій теплоті. Рамон Гнатишин міг співпрацювати із кожним. Його кар’єра складалась успішно почавши працювати правником. Серед його займаних посад були багаторазове членство в Палаті Громад парламенту Канади, численні урядові посади, у тому числі міністра енергетики, копалень та ресурсів, міністра юстиції і навіть Генерального прокурора Канади. Довгий час він був членом консервативної партії і навіть її лідером. Саме у отавському парламенті йому удавалось знаходити завжди спільну мову з опозицією. ін знову це зробив!»

Після втрати парламентського крісла Рей Гнатишин повернувся до юридичної практики в Оттаві. Це була недовга перерва в його політичній кар’єрі. В грудні 1989 року консервативний прем’єр міністр Канади Брайан Малруні призначив його генерал-губернатором, формально другою владною особою в Канаді після монарха Британії. Брайан Малруні згадує, що коли він попросив Рея тримати це в таємниці до часу офіційної заяви королеви, Гнатишин у властивій йому гумористичній самопринижуючій манері попросив про одну ласку: якщо в цей період секретності його зіб’є автобус, то прем’єр міністр потім організує витік інформації, що саме Рей Гнатишин, а не хтось інший був призначений генерал-губернатором Канади.

Ставши наочним уособленням життєвого успіху та надії мільйонів українців, розсіяних по далеких світах. Не в останню чергу саме був зачинений, встановив нагороди в галузі мистецтва, науки, освіти, став захисником і помічником аборигенів і метисів. Його любили навіть колишні суперники.

Другом і надійним помічником, а також натхненником багатьох ініціатив стала його дружина — Карен Герда Найгард Андресен, з якою вони поєднали долі 9 січня 1960 року. Серед його численних нагород — медаль Святого Володимира від Світового Конгресу Українців за внесок у справу справедливості й громадянських свобод (1989 р.) і нагорода від Гебрейського університету за широко виявлену турботу про гуманістичні цінності упродовж всієї кар’єри (отримана 1996 р.).

Рей Гнатишин після тримісячного лікування і страждань, помер 18 грудня 2002 року від хвороби віку. Його дружина і два сини — красиві, як і він, провели з ним ці останні дні його життя. Коли труну з його тілом внесли до парламенту, на величезному майдані перед парламентом було шестеро людей, із них двоє — випадкові туристи. Це звична поведінка ліберально-прагматичного світу, який успішно позбавляється консервативних цінностей, в тому числі і вдячності. На відспівуванні Української православної церкви в Оттаві в офіційній церкві генерал-губернаторів в Англіканському соборі, що велося українською і англійською мовами, були присутні 500 осіб: члени родини, друзі, колеги, урядовці. Вони завжди будуть із щастям згадувати, що товаришували із доброю людиною.

Хай цей матеріал буде нев’янучим вінком на могилі Рамону Гнати шину в далекі Канаді від буковинців.

Степан КАРАЧКО, краєзнавець