Як землю готують до продажу: хочуть заборонити контракти і ввести штрафи

 

ЗАБОРОНА. Заборону на продаж сільгоспугідь Верховна Рада продовжила до початку 2018-го ще в жовтні минулого року. До цього він діяв з 2000 року. На це рішення гостро відреагували в МВФ – голова місії фонду в Україні Рон ван Руден підкреслив, що заборона на продаж "заважає повноцінному розвитку сільгоспсектора і використанню землі під заставу для кредитів". Всього тиждень тому група з 55 нардепів (БПП і "Народний фронт") звернулася до Конституційного суду України для того, щоб визнати мораторій неконституційним. "Основний закон гарантує право власності, яке складається з трьох позицій: володіння, користування і розпорядження. Саме останнього позбавлені українці", – заявив у вівторок з трибуни ВР ініціатор звернення, нардеп від БПП Олексій Мушак.

 

ЗАКОНИ. Політологи в один голос стверджують, що цього року проблема мораторію в парламенті буде ключовою. "Швидше за все, ухвалять і основний закон, і три додаткових. Це передбачено в меморандумі МВФ", – вважає політолог Вадим Карасьов. Згоден з ним і його колега Руслан Бортник.

 

Так, крім безпосередньо закону, що дозволяє продавати сільгоспугіддя, на порядку денному зареєстровано ще три документа. Почати нардепи планують з боротьби проти тіньової торгівлі землею. Сьогодні власник землі може обміняти свою ділянку на іншу або продати її державі. Однак в законі є лазівка – власник може передати право на користування землею іншій людині, уклавши попередній договір. За ним сторони погоджуються на тимчасову відстрочку, поки не буде ухвалений закон, що дозволяє продаж землі. А вже після початку дії закону укладуть основний договір. У парламенті таку можливість називають нелегальною і пропонують прибрати.

 

Крім того, ВР хоче передати право керування сільгоспземлями на місця. Наприклад, сільські та місцевих рад зможуть вирішувати споруду будь-яких об'єктів на таких ділянках. Вони також вирішуватимуть, видавати землю під фермерські угіддя чи ні. Зазначимо, що зараз ці функції належать обласним та районним адміністраціям.

 

Для захисту земресурсів Рада планує створити власні сільські господарства. Українці, які захочуть оформити такі підприємства, стануть претендентами на землю – її вони зможуть орендувати у місцевих рад, купити або отримати в порядку черги. Щоправда, ділянкою вони зможуть користуватися тільки для сільськогосподарських потреб.

 

Нарешті, до літа парламентарії хочуть прийняти норму про захист родючості українських ґрунтів. Тобто фермери зможуть вирощувати на одній ділянці якусь конкретну рослину тільки певну кількість років. За порушення цієї норми хочуть ввести штраф до 8,5 тис. грн.

 

 

Нардеп від БПП Сергій Каплін підтверджує, що політики сьогодні дуже щільно займаються питанням скасування мораторію. Перший етап – прийдешня в найближчому майбутньому постанова Конституційного суду про незаконність мораторію. Після цього в ВР будуть юридичні передумови для прийняття всіх необхідних норм і скасування заборони. Але є й ризики. "Якщо говорити про наслідки, то створення вільного ринку землі призведе до афер зі скупки величезної кількості землі багатими людьми, – розповів він нам. – Другий ризик в тому, що Україна отримає можливість платити за кредитами МВФ землею – вона просто перетвориться на заставний товар. На мій погляд, це дуже небезпечно – ми можемо втратити право власності на левову частку нашої землі. Нарешті, за законопроектами, які зараз є в парламенті, можливість скуповувати землю зможуть отримати і іноземці". На думку парламентарія, таким чином Україна втратить можливості для глобального зростання економіки. Замість відкритого ринку землі Каплін пропонує передати весь земельний ресурс державі, яка має вести агресивну політику на іноземних ринках: "Це допоможе стабілізувати економіку, розвивати фермерські бренди і створювати робочі місця".

 

У свою чергу, економічний аналітик Нацради реформ Павло Кухта вважає, що мораторій порушує базові принципи вільного суспільства і права на власність, яке записано в українській Конституції. "Коли у нас 7,5 млн осіб, які є власниками землі, не можуть користуватися нею нормально, ми йдемо проти недоторканності приватної власності. Виходить, що ми в ключовому секторі нашої економіки створили умови, які крім нас, якщо я не помиляюся, є тільки в Конго, Північній Кореї і Венесуелі. Тобто в країнах з нерозвиненою економікою. Скасування мораторію дозволить залучати інвестиції в сільське господарство України і створить стимул дбайливо ставитися до землі – вона стане цінним активом", – підкреслює експерт. При цьому Кухта звертає увагу, що сьогодні сільське господарство все ж залишається одним з найпотужніших двигунів для української економіки: "Якщо ми не позбудемося заборони, то розвиток цього сектора незабаром закінчиться, а село так і не отримає нормальної і функціонуючої ринкової економіки".