Кого і коли заберуть до армії 2017-го: на українців чекають дві хвилі призову

 

 

Призов на строкову службу в Україні відбувається навесні і восени кожного року. Точна кількість призовників наразі в Генштабі не називають. Однак, як розповіли "Сегодня", до весняного призову потраплять близько 15 тисяч українців. Минулого року до армії навесні призвали понад 16 тисяч юнаків, а восени – менш як 14 тисяч осіб.

 

Весняний призов відбувається в Україні в травні-червні, цьому передує відповідна постанова Кабінету міністрів, в якому стверджують кількість призовників в кожній області і бюджет призовної кампанії. Традиційно найбільше юнаків забирають з Дніпропетровської області (близько 1500 осіб), а найменше – з частково окупованої Донецької області – понад 200 осіб.

 

На службу до армії можуть забрати українців віком від 20 до 27 років (ті, кому виповнилося 18, можуть служити в армії на добровільній основі). До зони військових дій строковиків не відправлятимуть. Для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях України, термін служби становитиме до 18 місяців. Для українців з вищою освітою магістра (спеціаліста), – до 12 місяців.

 

До речі, 2017-го до армії можуть забрати українців віком до 43 років, які закінчили військову кафедру. Служитимуть вони півтора року зі збереженням за собою робочого місця.

Призов українців з військовими званнями на службу, в тому числі, дозволить замінити тих контрактників, які приймуть рішення звільнитися. Як пояснила начальник управління комунікацій і преси Міністерства оборони Оксана Гаврилюк, на строковиків рішення призвати українців з вищою освітою і званням не вплине. Як припускають в Генштабі, призвуть приблизно чотири тисячі українців, які закінчили військові кафедри. При цьому військкомати враховуватимуть родинні обставини.

"В цьому випадку йдеться про офіцерів первинних посад в підрозділах на рівні взводу або роти. Наразі кількість таких посад обмежена, ми навіть теоретично можемо залучати менше відсотка від загальної кількості офіцерів запасу. Тому, тим офіцерам запасу, яким пропонуватиметься служба за призовом, скажімо так, пощастить", – сказав він.

 

 

 

 

За ухилення від призову на строкову службу (ст. 335 ККУ) загрожує обмеження волі на строк до трьох років. Як зазначає юрист Юрій Зюгманд, на ділі ухильниками "світить" умовний строк. При цьому адвокат нагадує, що після закінчення умовного терміну судимість знімається.

 

Ті, проігнорував повістку до військкомату, не повідомив до комісаріату про зміну місця проживання, може заплатити штраф в розмірі 85-119 гривень. За повторне порушення – від 170 до 255 гривень.

 

Відповідно до закону, роботодавці зобов'язані сповіщати військкомати про своїх співробітників призовного віку (ч. 4 ст. 34 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03. 1992 року № 2232-XII).

До речі, військова мобілізація наразі не планується. Так, сьому хвилю мобілізації планували провести ще минулого року, однак звільнених в запас бійців замінили контрактники. Президент Петро Порошенко заявив, що в листопаді минулого року всі мобілізовані українці повернулися додому. Як кажуть в Генштабі, рішення про чергову хвилю мобілізації цього року може прийняти тільки президент. Однак доти, поки ситуація на Донбасі кардинально не загострилася, такої необхідності немає. "Якщо станеться загострення і нам треба буде значно наростити чисельність Збройних сил, звичайно, ми не зможемо обійтися без мобілізації. Що дуже важливо, ми фактично побудували професійну добровольчу армію. В основі цієї армії – професіонал-контрактник. А добровольча вона тому, що контракт підписують всі тільки добровільно. Це не мобілізація, коли хочеш – не хочеш, треба йти і захищати свою країну", – пояснив секретар РНБО Олександр Турчинов.

 

Відповідно до закону про військову службу, призовникам покладена одноразова матеріальна допомога в розмірі двох прожиткових мінімумів. Ще минулого року в законі говорилося про "дві мінімальні зарплати", проте в результаті різкого зростання мінімалки чиновники прийняли рішення скоротити витрати на військовозобов'язаних і замість 6400 виплачувати призовнику 3088 гривень.

 

Крім того, матеріальна компенсація покладена, якщо під час служби солдат загине або стане інвалідом. Батькам загиблого бійця покладена разова виплата в розмірі 772 тис., якщо українець став інвалідом на службі, він отримає від держави 231 тис. гривень. Ці виплати також могли бути вдвічі вище, якби до закону не внесли правки і не "відв'язали" їх від рівня зарплат.

 

Сама весняна призовна кампанія обійдеться бюджету в 40-45 мільйонів гривень (залежить від кількості призовників). Наприклад, минулого року на одного призовник витрачали 2993 гривні, 2900 гривень – разова матеріальна допомога в розмірі двох мінімальних зарплат, і 93 копійки – гроші на підготовку і проведення самого призову. Тобто, на одного призовника військкомат отримував всього 93 копійки.