Композитору «Черемшини» виповнилось б 80 років

Чернівці
21 лютого 2009 року
1363
0

Мабуть молодому поколінні мало відомо прізвище цієї скромної людини що прославила наш буковинський край, далеко за межами України. Серед нас його вже не має, але його музика ще довго буде лунати в широкому світі.

Михайлюк Василь Пилипович народився 18 січня 1929 року в славному містечку над річкою Прут Вашківці, композитор, диригент. Заслужений працівник культури України (1966). Закінчив (1966) Чернівецьке музичне училище. Керівник духового оркестру і хору Вашківського БК (1952–1970).

Василь Пилипович Михайлюк був дуже скромною людиною. Хоча його сім’я була бідна, хлопець марив музикою. На порозі хати Василько забивав цвяшки, натягував на них дротики, як струни на цимбалах, і патичками грав на них. Одного разу його мати зачепилася за цей оригінальний «інструмент» і мало не впала, але сина не покарала, а тільки сказала: «Будеш, певно, музикою». І як у воду дивилася. У 1940-му Василько пішов до української школи (вперше відкритої у Вашківцях після більш як двох десятиліть румунської окупації Буковини). Але через рік прийшли німці, й хлопчина на дорогах війни мало не загубився, потрапив якимось чином аж до Барнаула. А там військовий привів його до свого полку. Василь потрапив у духовий оркестр, з яким дійшов до Відня. До останніх днів свого життя Михайлюк зберігав солдатський трикутничок 1943 року — лист, який він написав матері з фронту. І це був його єдиний документ, який засвідчував його участь у Другій світовій війні. Саме на підставі цього документа йому нараховували мізерну ветеранську надбавку до такої ж пенсії, яку він заробив у державі Україна за більш як 50 років вірного служіння музиці.

Найкраще Василя Михайлюка (музика):

"Черемшина" ( М.Юрійчук), "Подаруй мені Карпати" (В.Григорак), "Смерічки" (М.Юрійчук), "Хвилинка" (І.Кутень), "Мальви" (В.Григорак), "Білі журавлі" (М.Юрійчук), "Рута–м'ята" (В.Григорак), "Цимбалоньки" (Л.Курявенко), "Анничка" (В.Григорак), "До керманича" (І.Кутень).

Понад 200 чудових пісень – такий творчий ужинок співця рідного краю. А скільки колядок, щедрівок, обрядових творів... Хтось пригадає стрункі «Смерічки», а в когось зрине в уяві гірська «Стежечка», хтось почує «Кроки» коханої дівчини, а хтось пригорнеться душею до сумної «Верби», когось зачарують магічні «Вечори в Карпатах», у когось здригнеться серце від крику «Білих журавлів», а тисячам запала в душу «Черемшина».

Помер у Вашківцях 2 травня 2003 року. Похований на міському цвинтарі у смт Вашківцях. Хай же на його могилі ніколи не в’януть квіти нашої пам’яті!

Степан КАРАЧКО, краєзнавець
Спеціально для «БукІнфо» (с)

Більше новин по темі: