Різдвяний Святвечір: Що має бути на святковому столі

РІЗДВЯНІ СТРАВИ / 

У православних і греко-католиків 6 січня відзначають Святвечір, що передує святу Різдва Христового. За традицією, на столі повинні бути 12 страв.

Головна різдвяна страва - кутя. Інші 11 мають бути пісними: без м'яса, молока, яєць і жиру. На Різдво крутять голубці з пшоном, готують заливну рибу, вінегрет, корейську моркву, салат із квашеної чи свіжої капусти, тушкують капусту з грибами, варять картоплю або кашу, квасолю, ліплять вареники з капустою, грибами, картоплею, вишнею, маком та грушками, готують грибну і рибну юшку, смажать гриби з цибулею.

Кутю зазвичай готують із пшениці, рідше - з перловки або рису. Крупу добре промивають, заливають холодною водою і залишають на півгодини, щоб набухла. Потім відціджують, заливають окропом і годину варять на невеликому вогні. У готову кашу додають розтертий мак, розмочені родзинки і курагу, мелені горіхи. Все заливають виноградним соком, додають по ложці меду та кагору.

Другою стравою після куті на Буковині вважають густий узвар із сушениці - з груш, яблук, слив. Дехто додає чорноплідну горобину, малину, вишні. На стіл подають картопляний пісний салат із цибулею, квасолю, домашній хліб, пироги та кисіль.

Сідати за стіл прийнято з першою зіркою. Вечеря на Святий Вечір об'єднує всю родину. Навіть мертві родичі в цей вечір приєднуються до живих, щоб трапезувати цілим родом.

В пам'ять про своїх померлих родичів люди ставили для них кутю та узвар на вікна, розкидали варені боби по кутах, залишали немитими ложки і миски після вечері. Сідаючи на стілець або лавку, спочатку дули на місце - "щоб не привалити собою мертвої душі".

Вечерю у Свят-Вечір прийнято починати з куті, а потім можна їсти голубці, вареники, смажену рибу, капусту, запиваючи узваром. Страви обов'язково мають бути пісними, оскільки Святвечір припадає на останній день Пилипівського посту. Як правило, на Святвечір зовсім не вживали міцних напоїв, горілка з'являлася на святковому столі тільки наступного дня - на Різдво.

Також обов'язково на святковому столі має бути свічка. Її горіння - це свідчення віри, приналежності людини до Божественного світла, а також сіль, без якої не можна відчути повноти смаку страви, так само, як людина не може творити справжнього добра, не перебуваючи в гармонії з Богом.

Коли когось з родини немає вдома, для нього теж ставлять миску і кладуть ложку. Якщо у Святвечір до оселі раптом прийде стороння людина, її запрошують до столу. Це вважається добрим знаком.

Під час вечері вставати з-за столу не годиться, розмовляти багато - теж недобре. Першу ложку куті господар підкидає до стелі - "щоб так ягнята стрибали, як ця пшениця скаче від землі до стелі". Другу ложку куті підкидали, "щоб телята рикали", а третю - "щоб бджоли роїлися".

У центральній та східній Україні діти носили вечерю близьким родичам: онуки - до баби та діда, племінники - до тітки і дядька, хрещеники - до хрещених батьків. Дітей натомість пригощали солодкою кутею або пряниками, горіхами, калачами, пиріжками. На Гуцульщині та Покутті багаті господарі несли вечерю бідним.

 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації