Про що писали чернівецькі газети в минулому столітті (огляд)

Газета “Громадянин” 10 травня 1904 року

Додатки на податки, що грабують наші статки
Дивом дивуєшся, як так наші дідичі депутати буковинського парламенту приймають там такі закони, що нашого брата так обклали тими податками, що він нещасний і дихнути не може.
Наприклад, самі додатки до податків становлять аж 100%. Тому на сьогодні наш буковинський край просто став бюджетною руїною. І за це все варто “дякувати “ тим панам – депутатам що мають ту більшість і господарюють мужицькими грошима, а ми таки їх вибирали тих паничів пройдисвітів. Льюд простий безправний і не може протистояти різного роду шахраям, які сидять там на верху .
А перед виборами “благородні “ і ми повірили їх обіцянки, які лились з медових уст тих кандидатів у депутати, але коли їх народ таки вибрав то вони всі стали хворіти модною хворобою що зветься склероз то коли вже добралися до того корита, то геть забули про бідний нарід.
Ось деякі видатки на буковинський сейм у 1901 році становили 30 тис. 500 крон , в 1902 році 41 тис. 950 крон ,а вже на цей рік закладено 250 тисяч крон кількість депутатів у парламенті не збільшилось і на одну йоту, витрати на них збільшились у сотню раз.
Не варто нашого шановного читача обтяжувати тими цифрам, але скажу одно, що всі оті “посланці від народу “ сьогодні живуть як у Бога за пазухою, а нас обдирають як коза липку весною.

Газета “Фолькспрессе “ 16 січня 1903 року

Корупція та здирнитство серед службовців на желізній дорозі в Чернівцях
На сьогодні на желізниці Буковини серед чиновників які собі сидять у теплих кабінетах укорінилась корупція та здирнитство і боротись з цією справою простому мужику не до сили бо він повинен працювати на желізні дорозі щоб прокормити нещасну сім'ю.
Наведемо такий приклад; старший ревізор Михайло Фірст який нині працює на дільниці Чернівці - Ясси вимагає від кожного начальника станцій на цьому маршруту щомісячну мзду 50 крон і вони якщо хтять удержатися на тій службі, то повинні платити. На колійові станції Великий Кучерів де начальником Симон Пфайфер має таку рису, як хапати і хапати. Це людина в якої ненаситний шлунок. Його підлеглі що працюють на желізниці повинні, що понеділка привозити курей, яєць, сметани та сиру. А якщо ти не приніс пану начальнику С. Пфайферу щось в понеділок, то вже до суботи можеш і не доробити бо тобі знайдуть сто причин і вигонять геть ось вона «справедливість».

Газета «Буковина» 13 березня 1907 року

Дорожня – транспортна пригода на вул. Головній
Цього недільного весняного ранку фірман фіакру № 18 Петро Гарас за звичаєм отримав замовлення перевезти прокурора дружину до Церкви на вул. Головні. Петро приїхав вчасно до будинку прокурора.
Пані прокурорша вже чикала фіакр, виглядаючи у віконечко. Розвернувшись на вулиці Святої Трійці № 5, посадивши пані, рушили до Церкви. Саме коли він під’їхав до церкви почали сильно дзвонити коні спудились і рвонули щосили по вулиці на той час пані випадають на повороті з фіакру і падають на бруківку, але пані прокурорша потрусивши спідницю подалась до церкви як і нічого не трапилось, а на той час дорогу перебігав гімназист 1 гімназії і його нога попадає під заднє колесо фіакру і розтрощило нещасному гімназистові ногу незабаром на місце пригоди прибула швидка карета й хлопчика забрали до шпиталю. Хлопчика з часом вилікували, а от кучер Петро постраждав найбільше бо пані прокурорша на нього подала в суд таки дістанеться нещасному бо роботи уже лишився й чикає на суд, який повинен його засудити на декілька років за пом’яту спідницю та синяка на сідниці у пані-прокурорші.

Підготував до публікації краєзнавець Степан КАРАЧКО

Спеціально для "БукІнфо" (с)


 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації