Андрій Пишний: Всередині Ощаду побудували три Альфи або три Сбербанки

 

 

 

 

Проводимо переговори. В Меморандумі з МВФ, як і в Стратегії розвитку держбанків, прийнятій Мінфіном, закріплено намір приватизації в горизонті двох років 20% акцій системоутворюючих держбанків – Ощадбанку та Укрексімбанку. Дедлайн – у першому півріччі 2018 року. Міжнародні фінансові організації (МФО – ред.) розглядаються як пріоритетні потенційні інвестори. Але на сьогодні обидва банки входять до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації. Спочатку відповідні рішення повинен прийняти парламент, а це значить, що з цього приводу відбудеться гостра політична дискусія.

 

Якщо говорити про результати, то 4 жовтня 2016 року на Раді директорів ЄБРР було прийнято рішення про виділення Ощадбанку лінії торговельного фінансування на суму 50 млн. євро. Ніколи раніше ЄБРР не розглядав своїм пріоритетом в Україні партнерство з держбанками.

 

 

Я процитую колег з ЄБРР: «Ми побачили, що держінститут перетворився на банк». Комерційний потенціал Ощадбанку колосальний, але потрібна глибока модернізація. Цим ми і займалися два останніх роки. В процесі переговорів з ЄБРР ми визначили план подальшої трансформації, дорожню карту розвитку, яка встановлює чіткі показники ефективності та параметри нашої роботи до 2022 року. Наприклад, увійти до топ-5 по обслуговуванню мікро-, малого та середнього бізнесу в 2018 році. Програма визначає, яку Ощад повинен мати цільову структуру кредитного портфеля, яку питому вагу державного сектора, рентабельність капіталу, рентабельність активів.

 

 

Рано про це говорити зараз. Оцінка залежить від часу, стану національної економіки, ефективності стратегічних рішень. Зараз і всередині 2018-го – це будуть абсолютно різні цифри. Ключова мета – закласти основу для розвитку та підвищення акціонерної вартості.

 

 

У Меморандумі про співпрацю між Україною та МВФ використано наступне формулювання: «поважні міжнародні фінансові інституції». Розуміючи логіку їх функціонування, ми максимально сконцентрували зусилля на роботі з ЄБРР, бо впевнені, що ті стандарти і програми, які за два роки ми разом реалізуємо, зроблять Ощадбанк привабливим для великого кола потенційних інвесторів. Це значно збільшить вартість акцій.

 

 

Приватизація 20% акцій та скасування держгарантії – взаємопов'язані речі. Формулювання Меморандуму з МВФ гранично зрозумілі: безумовно, держава прийме рішення про терміни та умови поступового приєднання до ФГВФО починаючи з 2017 року на основі ретельного економічного аналізу наслідків і ризиків для банку і банківського сектора.

 

 

На першому етапі вкладнику потрібна чітка і чесна відповідь на питання: чим загрожує скасування гарантії? Та, власне, нічим. Правда в тому, що крім одного абзацу ст. 57 Закону про банки реальною держгарантією вкладів фізичних осіб в Ощадбанку є сам статус державного банку і акціонер – держава Україна. Що змінить для вкладника приватизація Ощадбанку? По-перше, поряд із вісімдесятивідсотковою участю держави до складу акціонерів увійдуть найбільші і найавторитетніші міжнародні фінансові інституції. А це означає, що Ощаду пощастить з акціонером двічі: якість державної участі посилюється присутністю в капіталі МФО.

 

 

Рік тому через війну на Донбасі та окупацію Криму наша діяльність була глибоко збитковою. За вісім місяців 2016 року ми отримали близько 360 млн. грн. прибутку. На 1 жовтня – понад 400 млн. грн. Рік розраховуємо закінчити з прибутком. Перешкодити нам можуть зовнішні фактори – девальвація, загострення на фронті. Але, сподіваюсь, цього не станеться.

 

 

80% операційного доходу становлять процентні доходи. І за рівнем процентного, і за рівнем операційного доходу Ощадбанк на сьогодні посідає друге місце на ринку.

 

 

За рахунок кредитного портфеля. За рахунок перегляду процентної політики в 2014 і 2015 роках. За рахунок портфеля цінних паперів держави, змін у підходах до комісійних доходів, політики проведення закупівель. Сьогодні немає іншого джерела, крім доходу банку. Помилково вважати, що програма модернізації фінансується за рахунок коштів держбюджету. Це не так. Так, держава змушена була докапіталізувати банк внаслідок одномоментної втрати активів і погіршення якості портфеля. Докапіталізувати не живими грошима, а державними зобов'язаннями, що не монетизовані. Модернізацію фінансує сам банк у межах затвердженого бюджету та бізнес-плану. Нонсенс Ощаду в тому, що банк із найбільшою мережею установ та 35-тисячним колективом був «заточений» під великий корпоратив. ККД (коефіцієнт корисної дії) мережі навіть не обговорювався. Сьогодні мережа Ощаду конкурує з лідерами.

 

Електронна комерція, банківські картки, еквайринг, депозитна лінійка, цифрова платформа (веб- і мобільний банкінг), співпраця зі страховими компаніями. Ринок зарплатних проектів, і я не про держсектор кажу! 2/3 зарплатних проектів Ощадбанку – це недержавний сектор.

 

 

Якщо говорити про рентабельність капіталу, то на даний момент вона на рівні 3,8. Це на 18 п.п. вище ніж у середньому по банківській системі та на 9 п.п. вище ніж у середньому по топ-10 банків. Поки що все йде за планом. План капіталізації приймався одночасно з програмою відновлення прибуткової діяльності.

 

 

Зараз рівень проблемної заборгованості – 30-31%. Причина збільшення – знову-таки девальвація. Значна частина кредитів у валюті, значна частина позичальників мала виробництво в Криму або зоні АТО. До того ж договірна база, яку ми отримали за рядом великих позичальників, є далекою від оптимальної. У зв'язку з цим ми були змушені доформувати резерви приблизно на 5-6 млрд. грн., але ситуація контрольована і зрозуміла. Ми в судах відстоюємо кожну копійку.

 

 

За минулий рік повернуто понад 1 млрд. грн. За перше півріччя цього – близько 450 млн. грн. Це все, що було можливо повернути. Українська судова система – найбільша виразка на тілі держави. Якщо вона не зарубцюється, ні про інвестиції, ні про захист прав кредиторів та відновлення кредитування, ні про довіру до нашої країни мови не буде. Нам доводиться зубами виривати легітимні судові рішення!

 

 

Сьогодні заявлено 23 позови, вчинено 3 виконавчих написи, отримано три позитивних рішення, що набрали чинності. Розпочато 8 виконавчих проваджень. Порушено справу про банкрутство з визнанням майнових вимог банку на суму понад 9,5 млрд. грн. Іде масштабна юридична боротьба.

 

 

Транспортні засоби, пелетні заводи, завод модифікованих жирів, майнове поручительство Максима Березкіна (колишній співвласник «Креативу» – ред.). По Максиму Березкіну є рішення на користь Ощаду на суму 25 млн. дол. США, раніше по цій справі накладено арешт на все його рухоме і нерухоме майно. Є рішення, починаємо стягнення.

 

 

Я розглядаю всі витрати на рекламу як інвестиції, в яких є чіткі показники ефективності. До речі, у вас неправильна цифра, ми витратили більше.

 

 

Тендери по рекламі на телебаченні, зовнішній рекламі та рекламі в Інтернеті ще не закінчено. Всі вони проходять через систему «Прозорро», і всю інформацію можна отримати там. Учасники, стартова ціна, підсумкова. Ми найактивніші з держбанків за перенесенням закупівель на Прозорро. Усього по банку на Прозорро було винесено 422 тендери на загальну суму 373 млн. грн. Нам немає що приховувати. Наведу приклад. KPI, які ми погодили з бізнесом під рекламну кампанію «Ощад 24/7», – залучити до кінця року стільки клієнтів, скільки банк залучив за всі попередні роки. Досягти показника 1,2 млн. користувачів онлайн-банкінгу. Це інвестиції, а не витрати! Ми зобов'язані розвантажити нашу мережу відділень і спрямувати потік клієнтів туди, де немає черг, – в «Ощад 24/7». Ми маємо намір підвищити ефективність роботи мережі Ощадбанку, щоб реалізувати нову бізнес-модель. Кількість зон самообслуговування «24/7» збільшилася за два роки в 40 разів. Їх було 5, зараз їх 200. До кінця року буде 300. Наступного року – 500! Мережі банкоматів і платіжних терміналів збільшились удвічі й на порядок відповідно.

 

 

До кінця року матимемо 500 відділень нового формату. На наступний рік заплановано збільшення їх кількості до 700. Одночасно з відкриттям відділень нового типу відбувається реорганізація всієї мережі.