Ходіння по муках, Або історія про те, як громадську активістку чернівецькі чиновники пустили по бюрократичному колу

Ось і зараз, коли до мене звернулась літня жінка зі скаргою на те, що ніяк не може отримати план-схему прибудинкової земельної ділянки, створену по результатах інвентаризації 1953-1954 років, я зробила спробу їй допомогти. Ніби-то немає нічого складного в виконанні цього прохання. Необхідно відкрити інвентарну справу та зробити ксерокопію необхідного документу.

Розпочала я з походу в Комунальне обласне бюро технічної інвентаризації, що на вул. Барбюса (КОБТІ), звернувшись у відділ звернення громадян і трохи потурбувавши його посадовців, які пили каву. «Ми таких відомостей не даємо» - повідомили вони. Прийшлось піднятись на другий поверх до заступника начальника КОБТІ Козак Алли Олексіївни, яка також пила каву.

«Так, ми таких відомостей не надаємо. Це – закрита інформація. Ми можемо її надати лише за рішенням суду». Однак не пояснила, з яких це пір земельний кадастр став закритою інформацією? «»Ми лише можемо здійснити обмір земельної ділянки та накреслити план-схему, яка існує на даний час. Це буде коштувати 410 гривень» (?!)- повідомила Алла Олексієвна.

Не має у пенсіонерки зайвих 410 гривень, до того ж їй потрібно відомості минулих років, а не нинішня план-схема. Пішла я в архів Чернівецької міської ради, що на вул. Кобилянської. Однак там повідомили, що у них таких відомостей не має і порадили звернутись в Державний архів Чернівецької області. Пішла я в обласний архів, розташований на вулиці Стасюка. Однак там мені сказали, що прийом громадян здійснюється у відділенні архіву, що розташований на провулку Текстильників, 1 (в районі аеропорту). Змушена була майже пішки потопати туди.

Співробітниця обласного архіву на вул. Текстильників Лідія Миколаївна повідомила, що постарається розшукати рішення міської ради 1953 року про закріплення прибудинкових земельних ділянок. Однак план-схеми до цього рішення у них точно у них немає.
Тоді пішла я у відділ надання юридичної допомоги Чернівецької обласної адміністрації з запитом: чи є правові підстави для обласного БТІ відмовити мені в наданні план-схеми.

Посадові особи зазначеного відділу Пилипюк Людмила Іванівна та Федик Зоя Василівна не готові були до надання роз’яснення щодо правомірності дій КОБТІ і порадили мені піти в Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) , що на вул. Червоноармійський та запевнили, що там є всі дані стосовно всіх земельних ділянок.

В ЦНАПі царила тиша та пустота. Жодних відвідувачів. Лише посадовці. Мабуть чоловік двадцять. Представник управління земельного кадастру Максимюк Андрій Вікторович пив каву і повідомив, що до ЦНАПу він не має жодного відношення і порадив мені піти в кімнату № 12 у відділ з питань оформлення дозвільних документів до Каминської Марини Анатолівни, яка також пила каву і в свою чергу послала мене в департамент земельних відносин, що на вул. Богдана Хмельницького. На моє прохання передзвонити туди та дізнатись про наявність потрібного мені плану, вона повідомила, що у неї немає телефонів департаменту.

У вказаному департаменті також не було жодного відвідувача, тому всі пили каву. Кавоманія якась! І там мені повідомили, що потрібного мені документу у них немає і порадили звернутись в обласне БТІ. Коло замкнулось.

А ще до того я зайшла в кабінет начальника ЦНАПу Гуцула Петра Степановича, який каву не пив і кудись збирався. Однак він мене прийняв, вислухав і порадив написати письмові запити в КОБТІ і в міськвиконком, а далі діяти в залежності від отриманих відповідей.

Після чого я знов пішла в обласну адміністрацію до Людмили Іванівни та Зої Василівни з наміром дізнатись, кому підпорядковується обласне БТІ. Вони мені точної відповіді на це питання надати не змогли, хоча намагались при мені пошукати відповідь в комп’ютері. Однак що там шукати? Я перед цим самостійно перерила весь ГУГЛ і відповіді також не знайшла.

Людмила Іванівна порадила піти в департамент комунального господарства що на вул. Лук’яна Кобилиці для з’ясування мого питання. Йти туди у мене вже не було фізичних сил, тому я подзвонила на декілька телефонних номерів керівного складу департаменту. Жоден телефон не відповідав, хоча була лише п’ята година вечора. Напевно всі пішли пити каву. Наприкінець відповів телефон відділу реформування комунального господарства департаменту і співробітник Коротєєв Олександр Олександрович повідомив, що наразі неясно, кому підпорядковується КОБТІ, однак порадив написати скаргу на дії КОБТІ в обласну адміністрацію.

І вже в кінці робочого дня я ще раз пішла в КОБТІ на вул. Барбюса та міськвиконком на площі Центральній та подала письмові звернення щодо надання інформації про земельні ділянки на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації». Подивлюсь, які відповіді мені нададуть.

Підсумок: два дні безрезультатного ходіння по владних кабінетах. Зіпсовані нерви та здоров’я. Витрати на автотранспорт. Втрата фізичних сил. План-схеми розміром в один папірець у мене поки немає.

 

Порадувати пенсіонерку немає чим...


Тамара БОРОВИК, спеціально для БукІнфо (с)