ОПОРА: Шість законопроектів чернівецьких мажоритарників мали корупційні ризики (ІНФОГРАФІКА)

 

Станом на 1 жовтня 2016 року четверо мажоритарників з Чернівецької області Микола Федорук (201 виборчий округ), Іван Рибак (202 виборчий округ), Григорій Тіміш (203 виборчий округ) та Максим Бурбак (204 виборчий округ) зареєстрували 228 різних законопроектів. Шість з них не пройшли антикорупційної перевірки в комітеті Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції. Варто зауважити, що 40% зареєстрованих мажоритарниками авторських та у співавторстві законопроектів взагалі не отримали експертні висновки в антикорупційному комітеті.

 

Згідно статті 93 закону України “Про Регламент Верховної ради України”, всі законопроекти повинні проходити Комітет з питань запобігання і протидії корупції (голова – Єгор Соболєв). Цей комітет готує експертний висновок щодо відповідності його антикорупційному законодавству. Ознайомитись із таким висновком можна, перейшовши на інформаційну картку відповідного законопроекту на офіційному сайті ВРУ.

 

Ми проаналізували висновки антикорупційного комітету всіх 228 законопроектів, де авторами чи співавторами є народні депутати, обрані в одномандатних округах Чернівецької області.

Так, Микола Федорук (201 виборчий округ) став автором чи співавтором 80 законопроектів. З них 41 законопроект отримав позитивний висновок антикорупційного комітету. До 39 законопроектів висновок комітету був відсутній.

 

Іван Рибак (202 виборчий округ) взяв участь в розробці 70 законопроектів. 22 з них не отримали жодного висновку від антикорупційного комітету, 45 отримало позитивний висновок, а три отримало негативний висновок. Антикорупційну перевірку не пройшли проекти Івана Рибака щодо поводження з відходами, створення вільної економічної зони в Карпатах та ввезення спеціальних транспортних засобів.

 

Не отримав позитивного висновку законопроект №3198 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходами щодо запобігання негативної дії відходів кінцевого споживання продукції на навколишнє природне середовище» від 30.09.2015 (автори: Іван Рибак, Олег Недава, Сергій Тригубенко). Цей законопроект ще не голосувався в сесійній залі. До нього було зареєстровано альтернативний законопроект №3198-1. Згідно інформації офіційного сайту Верховної Ради України 10 травня 20126 року вручено подання про розгляд законопроекту головним комітетом (з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, де головою підкомітету власне є Іван Рибак). Незважаючи на негативний антикорупційний висновок, комітет рекомендував законопроект №3198 прийняти за основу, а Івана Рибака визначити співдоповідачем на пленарному засіданні.

 

Головні зауваження антикорупційного комітету стосуються так званої «саморегулюючої організації» в сфері поводження з відходами, створення якої передбачається в проекті. Так, цій організації можуть бути делеговані окремі повноваження органів виконавчої влади, а таке делегування створює корупційні ризики щодо застосування цієї норми з метою отримання корупційної вигоди. Також значні корупційні ризики існують й щодо створення керівних органів «саморегулюючої організації», процедура створення яких в законопроекті прописана нечітко. У висновку антикорупційний комітет вказує також на інші проблеми в законопроекті, зокрема, щодо процедури подання звітів щодо забезпечення збирання, оброблення (перероблення) та утилізації відходів та процедури притягнення до відповідальності за порушення в цій сфері.

 

Ще один “негативний” за результатами розгляду антикорупційного комітету, є законопроект №4102 «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у гірських зонах України» від 18.02.2016. Авторами цього проекту є два чернівецьких мажоритарника Іван Рибак, Григорій Тіміш та ще 15 інших депутатів. Законопроект знаходиться з лютого 2016 на розгляді в головному комітеті (з питань промислової політики та підприємництва), висновку з нього ще не має, в сесійній залі не голосувався. Згідно висновку щодо відповідності проекту вимогам антикорупційного законодавства вказано, що у проекті акта виявлено корупціогенні фактори, а сам проект не відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

 

Зокрема, зауваження наступні. Цей законопроект за своїми нормами фактично передбачає створення нової спеціальної економічної зони в окремо взятому регіоні України. Але до законопроекту в супереч вимог Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» не додається рішення і належне фінансово-економічне обґрунтування (хоча б попередніх розрахунків) Кабінету міністрів України, щодо дієвості спеціального режиму господарської діяльності на території експерименту. Нормами законопроекту покладаються дискреційні повноваження на районні ради областей гірського регіону одноособово створювати Орган - раду з питань території пріоритетного розвитку (мав би створюватися створюється за участю суб’єктів економічної діяльності України та іноземних суб’єктів такої діяльності) та взагалі не визначені адміністративні процедури персонального формування вказаного Органу, як органу із суттєвими повноваженнями. Крім того, законопроект містить інші корупціогенні вади. Згідно антикорупційного висновку, наслідком викладених невідповідностей створюються умови для виникнення конфлікту інтересів та можливості для зловживання.

 

Ще одним законопроектом, який отримав негативний висновок комітету з запобігань та протидії корупції став проект №4391 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо ввезення на митну територію України спеціальних транспортних засобів)» від 12.04.2016. Авторами проекту акту стали Іван Рибак, депутатка-чернівчанка Оксана Продан та ще 10 народних депутатів. Проект за історію свого існування вже встиг бути відкликаним, доопрацьованим та повторно наданим на розгляд комітету (з питань податкової та митної політики), де він знаходиться з серпня 2016 року, поки без висновку цього комітету. В сесійній залі не розглядався.

 

Згідно висновку щодо відповідності проекту вимогам антикорупційного законодавства у проекті акта виявлено корупціогенні фактори. Так, нормами законопроекту пропонується внести зміни до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» і Закону України «Про гуманітарну допомогу». За цими нормами дозволяється певним установам, зокрема Державній службі України з надзвичайних ситуацій ввозити в Україну транспортні засоби нижче стандарту «ЄВРО-5». На думку антикорупційного комітету, запропоновані норми призведуть до можливості виникнення корупціогенних відносин при ввезенні на митну територію України транспортних засобів, як гуманітарної допомоги, які відповідають стандартові нижче «ЄВРО-5». Крім того, законопроектом пропонується корупціогенну пропозицію про виключення діючої норми щодо обмеження ввезення автомобілів старших 8 років.

 

Григорій Тіміш (203 виборчий округ) зареєстрував особисто чи в співавторстві 33 законопроекти. 13 законопроектів залишились без висновку комітету з питань запобігання і протидії корупції, 18 отримали позитивний висновок, а два – негативний. Загалом, негативні рецензії отримали ініціативи Григорія Тіміша зі створення вільної економічної зони в Карпатах та звільнення від оподаткування дров для населення.

 

Одна з ініціатив — це вже згадуваний раніше законопроект, співавтором якого був колега Григорія Тіміша по фракції та партії Блоку Петра Порошенка Іван Рибак (№4102 «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у гірських зонах України»).

 

Інший законопроект, який не пройшов перевірку антикорупційного комітету, проект №2406а «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування дров, що відпускаються населенню для побутових потреб» від 17.07.2015. Законопроект з липня 2015 року знаходиться без висновку у комітеті (з питань податкової та митної політики), в сесійній залі не розглядався.

 

Згідно висновку комітету, корупціогенними факторами законопроекту є те, що його положення чітко не регламентують процедуру початкового визначення економічно обґрунтованих цін на дрова для населення. Також у висновку вказано, що проектом надається «неосяжне поле» для зловживань усіма, у тому числі і посадовими особами контролюючих органів, оскільки чесно проконтролювати, що під виглядом дерево продукції для побутових потреб населенню відпускається, не можливо і це може призвести до зростання питомої ваги реалізації якісного дерева (яке значно дорожче) під виглядом дров для побутових потреб населення.

 

Максим Бурбак (204 виборчий округ) взяв участь в розробці 61 законопроекту. 25 законопроектів не отримали антикорупційного висновку, 25 отримали зелене світло в антикорупційному комітеті, а два – червоне (негативний висновок).В зоні корупційного ризику опинилися проекти про водний транспорт та ремонт доріг в Чернівецькій області.

 

Так, не відповідає вимогам антикорупційного законодавства згідно відповідного висновку законопроект авторства Максима Бурбака№2475а «Про внутрішній водний транспорт» від 04.08.2015. До законопроекту зареєстровано два альтернативних проекти. В сесійній залі проект не розглядався, проте проект отримав висновок головного комітету (з питань транспорту), згідно якого його рекомендують прийняти в першому читанні за основу.

 

Згідно антикорупційного висновку, всупереч вимогам Податкового кодексу України законопроектом передбачено справляння річкового збору на користь не бюджету, а державної установи та без дотримання вимог Бюджетного кодексу України. Таким чином, річковий збір передбачається запровадити як прихований податок на річкові перевезення, який опосередковано справлятиметься з вантажовідправника і надходитиме не до державного або місцевого бюджетів, а на банківські рахунки суб’єкта господарювання – Адміністрації річкових водних шляхів.

 

Не пройшов антикорупційну перевірку й законопроект №3351 «Про внесення зміни до Бюджетного кодексу України (щодо будівництва, реконструкції, ремонту, експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування та розбудови пунктів пропуску через Державний кордон України для автомобільного сполучення)» від 21.10.2015.

 

Так, згідно висновку антикорупційного комітету, положення законодавчої пропозиції щодо будівництва, реконструкції, ремонту, експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування у Чернівецькій області та розбудови пунктів пропуску через Державний кордон України для автомобільного сполучення, недостатньо обґрунтоване. Так, законодавчо залишається невизначеним, яким чином проходитиме обрання доріг, на якому саме проміжку здійснюватимуться роботи, які потребують реконструкції, ремонту, експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування чи загального користування державного значення, тощо. Зокрема, йдеться мова про самостійне прийняття таких рішень Чернівецькою обласною державною адміністрацією, наслідком чого може бути невиправдане встановлення чи надмірне розширення повноважень, створення умов для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання наданими повноваженнями посадовими особами Чернівецької ОДА. Авторами законодавчої ініціативи запропоновано внести зміни стосовно Чернівецької області, адже це ставить її в привілейоване становище порівняно з іншими областями.

 

Проект, незважаючи на негативний антикорупційний висновок, внесли в порядок денний сесії 10 грудня 2015 року. В ніч розгляду Бюджету-2016 25 грудня 2015 року було спочатку прийнято рішення про розгляд проекту за скороченою процедурою, а пізніше внаслідок жвавого обговорення знято з розгляду. Повторна спроба включити в порядок денний сесії 3 лютого 2016 року завершилася невдачею.

 

Отож, кількість законопроектів, які отримали негативний висновок від комітету з питань запобігання та протидії корупції складає близько 3% від загальної кількості. Жоден з шести законопроектів не став нормативно-правовим актом. До розгляду в сесійній залі дійшов тільки один такий проект. Проекти з негативним антикорупційним висновком можна розділити на дві групи: ті, що стосувалися регіону, в якому працюють мажоритарники, та ті, що стосуються професійної сфери зацікавленості депутата-мажоритарника чи його найближчих колег-співавторів. Окрім того, близько 40% проектів чернівецьких депутатів-мажоритарників антикорупційного висновку не отримали.