Літературний неформат: презентація буковинських новел Анатолія Томківа на Чернівецькій митниці (ФОТО)

Коли письменник презентує твори чи окремі книги у звиклому до літературних імпрез бібліотечному залі, університетській аудиторії чи приміщенні котрогось із будинків культури – це формат, тому що так прийнято, так уже було не раз і оригінальність заходу значною мірою залежить лише від якості текстів та харизматичності самого письменника. Проте якщо з’єднати добірну колоритну прозу, майстерне авторське (і акторське) виконання і додати до цього публіку, яка за родом діяльності є не є філологічною, то вийде … сьогоднішня зустріч з письменником Анатолієм Томківим. Адже відбулася вона на Чернівецькій митниці ДФС, аудиторією заходу став кадровий склад установи.

«Переконаний, що справжня література існує для того, аби її читали і аби про неї знали. Наш сьогоднішній гість, Анатолій Томків – саме такий автор. Це дуже справжня проза, хто буковинець – той відчує», – так звернувся до колег у вступному слові начальник Чернівецької митниці ДФС, державний радник митної служби ІІ рангу Микола Салагор.

Фактично, зачитані на зустрічі новели («В Євросоюз через Кінашку», «Хто пацив, той знає», «Справа в капелюсі», «Немає Лисого») були акторськи виконано саме в такій послідовності, що утворилася єдина структурна монодрама, де головна тема – гуцульсько-буковинська людина у своїй суперечливості.

Від життєствердного гумору, який є творчою домінантою манери Анатолія Томківа, чимраз виразніше помітним був плавний перехід до абсолютно не декларативної філософії (без моралізаторства), а остання із зачитаних новел стала драматичною кульмінацією заходу.Настроєм щемка, динамікою гостра, вона поставила три крапки у розмові і однозначно засвідчила, що Анатолій Томків – автор не просто яскравий і колоритний, але і надзвичайно глибокий. Адже за діалогами персонажа – ціла душа. Людська, не лише гуцульська чи буковинська, але передусім таки це душа горянина.

Власне, щирість автора перед своїм читачем частіше всього має правильний результат: відверті сміх, сльози, замилування та інші емоції упродовж живого слухання на презентації. Так ось все так і було.

 

 

 

 

 

Іванна СТЕФ’ЮК, CHV.TV
Фото надав Анатолій Томків