Сьогодні минає 10 років з дня смерті буковинського публіциста Івана Гришина-Грищука, який писав викривальні статті про більшовицький терор

Персоналії
24 грудня 2015 року
2133
0

ПАМ'ЯТЬ ВІЧНА /

Іван Гришин-Грищук відомий публіці, як письменник, журналіст, публіцист і перекладач. Перше оповідання «Несподівана зустріч» опубліковане навесні 1940 в газеті «Червоний кордон». 1942–43 у журналі «Дозвілля» (виходив у Празі–Відні) автор надрукував цикл оповідань «33-й», 1945–46 у французькій газеті «Le Figaro» та «Liberation» опубліковано серію матеріалів «Куди поділось 500 митців України?».

Письменник також відзначений літературною премією імені Дмитра Загула за ряд повістей: «Аналогії» (Вінніпеґ), «Упыри», «Від Буковини до Парижа», «Лейтенант Альбер», «Уроки фрау Кольвіц», «Дні і ночі під Воркутою», «З вогню та в полум’я», нарисів та есе «Фрагменти з пам’яті літ», «З доріг далеких і близьких».

«Не від нас повелося, що в ювілейній ситуації дуже часто підноситься те чи те ім’я до рівня нового культу й нового міфу. Таке піднесення вкрай небезпечне вже хоч би тим, що призводить до політичних спекуляцій іменем ювіляра, до підміни глибокої, загальнолюдської сутности єства митця і фразою, хай навіть патріотичною, але такою, що неминуче веде до канонізованого штампу.» - так у свій час писав Іван Гришин-Грищук, сьогодні ж ми згадуємо вже самого Івана Петровича, від дня смерті якого пройшло 10 років. Він не любив пафосу та марнославства, але завжди мав сміливість відверто сказати правду.

Сьогодні ми можемо багато писати про творця-патріота, але найкращим вшануванням пам’яті стане прочитане нами його оповідання. Можливо, у творах знайдемо для себе відповіді на актуальні нині питання, впізнаємо старих друзів і ворогів, із захопленням згадаємо героїзм сміливих предків, які боролися проти агресора пером та мечем, любили Україну й стояли за неї від початку і до кінця та які продовжують її боронити…

БукІнфо (с)

Більше новин по темі: