Як НЕ заробляти на туризмі. Досвід Чернівецької області

 

Важкі часи, які переживає Україна з початку 2014 року, не могли не відобразитися й на туристичній галузі. Зачепили вони й Чернівецьку область, яка знаходиться за тисячу кілометрів від місць бойових дій. Пересічний потенційний іноземний турист, почувши, що в країні війна, швидше поїде до наших сусідів.

«Ситуація зовсім не приваблива для туриста. На початку 2014 року, коли почалися військові дії на сході України, іноземні туристи почали масово відмовлятися від відпочинку не тільки в Чернівцях, але й по всій Україні. Зрештою, наша країна була знята з туристичного путівника на 2015 рік й швидше за все буде знята й на 2016», - розповів БукІнфо голова громадської організації «Асоціація готельєрів міста Чернівці» Андрій Брязкало.

За його словами кількість іноземних туристів, які відвідують Чернівці, знизилася майже на 80 відсотків. Винятком є іноземці, які приїздять у справах й залишаються на деякий час, так званий «бізнес-туризм».

«Зараз ми є привабливими для іноземних туристів, бо за рахунок різниці в курсі валют, вони можуть отримати втричі більше послуг за ті самі гроші. Але іноземці бояться ситуації в Україні. Навіть якщо ми максимально збільшимо безпеку в Чернівцях, людина, обираючи де відпочити, надасть перевагу спокійнішій країні», - каже Андрій Брязкало.

Подібна ситуація й ще в одному привабливому для туристів місці – Державному історико-архітектурному заповіднику «Хотинська фортеця», який входить до переліку «Семи чудес України». Як розповіла директорка заповідника Єлизавета Буйновська, у попередні роки чи не наймасовішими відвідувачами фортеці були туристи з Польщі. Протягом 2014-15 років, через ситуацію в Україні, вони також перестали відвідувати цей об’єкт.

Втім, окупація Криму, неспокійна ситуація на сході країни, яка унеможливила відпочинок на значній частині узбережжя Азовського моря та економічні проблеми, зумовили пожвавлення внутрішнього туризму.

«З 2014 року кількість українських туристів, які відвідали Хотинську фортецю, неймовірно зросла. За минулий рік у наших касах придбано 82 тисячі квитків, це без врахування пільговиків. Цього року станом на серпень ми вже продали понад 50 тисяч квитків, а туристичний сезон ще не завершився. У попередні роки найбільше відвідувачів у нас було з середини квітня до середини червня, а в серпні майже не було людей, то зараз кожного місяця, починаючи з квітня аж до жовтня у нас величезна кількість відвідувачів. Якщо раніше українці їхали до нас переважно організованими групами, зараз чимало приїздять сім’ями на власних авто», - зазначає Єлизавета Буйновська.

Якщо для Хотинської фортеці збільшення кількості внутрішніх туристів означає збільшення фінансових надходжень, бо вартість квитка однакова як для українця, так і для іноземця, для чернівецьких готельєрів ситуація дещо інакша. Як розповів Андрій Брязкало, внутрішніх туристів у рази побільшало і в Чернівцях, однак купівельна спроможність українців значно нижча ніж іноземців, тож доходи чернівецьких підприємців, які працюють у туристичному бізнесі, впали.

«Цього року на травневі свята навіть сталася досить прикра ситуація: групі туристів довелося ночувати на залізнодорожному вокзалі, бо в місті не вистачило готелів. Це був одиничний випадок. Я вважаю, що враховуючи нинішній потік туристів, наше місто має достатню кількість готелів, закладів харчування тощо. Нам потрібно більше працювати над удосконаленням інфраструктури та сервісу», - зазначив Брязкало.

Власне питання інфраструктури, а часто, її відсутність, є наріжним каменем, за який спіткнеться чи не кожен турист, який відвідає Чернівецьку область. До прикладу, щойно приїхавши до Чернівців потягом або автобусом, якщо ви заздалегідь не вивчили мапу міста й розклад руху громадського транспорту, знайти інформацію як дістатися до центру міста або до тих об’єктів у місті, які вас цікавлять – зась. На залізнодорожному вокзалі, вийшовши з потягу, ви можете довідатися, яку газету читають буковинці, де можна зробити гелеві нігті, як емігрувати до Канади але ні слова, на який транспорт сісти чи у який бік йти аби дістатися до Резиденції буковинських митрополитів чи Ратуші. Щоправда, на пероні є мальована мапа центру Чернівців. Одна проблема: на цій мапі нема вокзалу й напрямку руху громадського транспорту. Такий собі квест «Здогадайся сам».

 

Покинувши вокзал, перше, що бачать гості нашого міста – не інформаційну стелу чи довідкову для туристів, а забігайлівку, біля якої на лавицях часто сплять не надто охайні та не надто тверезі чернівчани. Це, до слова, і є зупинка громадського транспорту, яка веде до серця «маленького Парижу».

  

Заради справедливості варто зазначити, що Чернівцям хоча й далекувато до Львова (куди ж там до Парижу) у частині зручності для туристів, однак, протягом останніх років, у місті відбулися значні зрушення. Функціонують гарні кав’ярні, кафе, з’явилося чимало цікавих арт-інсталяцій, які створюють «дух міста»: пам’ятник трояндам на Центральній площі, якими, за легендою, підмітали вулиці міста, інсталяція «Пан та пані» як пам’ятник «чернівецькій буржуазності» та кована карета на Кобилянській, квітковий годинник й кований велосипед на площі Святої Марії тощо. На усіх площах міста забезпечено доступ до вільного wi-fi. Потугами IT-спеціалістів, яких протягом останніх років у Чернівцях з’явилося чимало, створені спеціалізовані сайти, які стануть у нагоді туристам. Ці ресурси дозволяють не лише підшукати собі житло, але навіть показують найкоротший та найдешевший маршрут громадського транспорту з однієї точки міста в іншу.

До прикладу, на офіційному сайті Чернівецької міської ради є закладка «Туристу». Клікнувши по ній, потрапите до сайту chernivtsy.cv.ua, на якому зібрана актуальна інформація про те, де у Чернівцях можна переночувати, поїсти й що подивитися. Приємно, що сайт мультимовний. А ось на сайті Easyway Чернівці можна довідатися як дістатися до будь-якої точки обласного центру громадським транспортом, скільки це вартуватиме та скільки часу займе шлях. Також діє сайт trip.cv.ua на якому можна ознайомитися із екскурсіями що пропонуються по місту та області, або ж завантажити гід по Чернівцях у PDF-форматі та самостійно провести екскурсію містом. Крім української, сайт має лише російську версію, а заявлена німецькомовна – не працює.

«Ми намагаємося наздогнати міста, які випередили Чернівці у цих питаннях: Львів, Одеса, Івано-Франківськ… Інколи зіштовхуємося з дивними проблемами. До прикладу, зараз встановлюємо інформаційні стели з навігацією для туристів. Це поки що такий експеримент. Їх остаточний вигляд ще буде змінюватися. Виявилося, що у нас нема гарно намальованої, зручної, простої мапи Чернівців. Нам не вистачає ще зручного громадського транспорту, його чіткого руху, нормальних зупинок, зрештою й доріг, але найбільше бракує адекватного ставлення до туристів й розуміння важливості та прибутковості цієї галузі для Чернівців й області.

До прикладу, до нас приїздить багато туристів аби побачити Резиденцію буковинських митрополитів, але треба докласти ще масу зусиль щоб туди потрапити. Не всі знають, що просто так до Резиденції не зайдеш. Уявіть собі ситуацію, коли сторож, який не володіє іноземною мовою починає сіпати за наплічник туриста, виганяючи його з території», - каже Андрій Брязкало.

Також, на думку готельєра, Буковині не завадила б більша кількість різноманітних атракцій, оскільки чимало туристів відвідують область, бажаючи взяти участь чи побачити якусь подію.

Чернівецька область відома не одними Чернівцями. Проте чим далі від обласного центру, тим більше проблем та незручностей для туристів. Перше, що впадає в око іноземцеві, - дороги. У Чернівецькій області вони погані. Навіть звиклий до всього українець ризикує зіпсувати собі відпочинок, автомобіль, настрій, нерви, вирішивши помандрувати буковинськими Карпатами. Дорога, яка веде Путильським районом до неймовірних водоспадів поблизу села Розтоки, фантастично гарної скелі Соколине око, знищена двома повенями 2008 та 2010 років. Зараз вона нагадує утрамбовані гравійні насипи. Єдине що втішить сміливого туриста – це карпатські краєвиди, гірські річки, чисте повітря та гуцульська гостинність господарів приватних садиб, які можна винаймати подобово. Цей бізнес став популярним для горян й приносить непогані прибутки.

Північну межу Чернівецької області окреслює річка Дністер. Саме на території області знаходиться Дністровський каньйон, який входить до переліку «Семи природних чудес України». На жаль, жодного готелю на березі Дністра в межах області турист не знайде. У наявності лише приватні садиби, які підприємливі місцеві мешканці здають приїжджим. Їх кількість обмежена, тому місця варто бронювати щонайменше за пів-року наперед.

Прикра ситуація і у місті Хотин, де знаходиться ДІАЗ «Хотинська фортеця». Районний центр з населенням близько десяти тисяч мешканців не може запропонувати туристам жодного готелю, у якому б можна було б без остраху провести ніч та жодного закладу громадського харчування, куди б хотілося повернутися ще раз. Тому туристи, які відвідують фортецю змушені шукати ночівлю та пристойний харч або в Чернівцях за 60 кілометрів, або їдуть до Хмельницької області у місто Кам’янець-Подільський за 20 кілометрів.

Як розповіла директорка ДІАЗ «Хотинська фортеця» Єлизавета Буйновська, на базі заповідника для місцевих підприємців проводили кілька тренінгів щодо ведення готельно-ресторанного бізнесу, проте жоден з бізнесменів не виявив бажання започатковувати справу, яка б забезпечувала потреби туристів.

«У нашому місті нема інфраструктури, це наш величезний мінус. Крім заповідника, ми нічого не можемо дати туристові. Хоча у нас було дуже багато пропозицій до місцевої влади. Я не розумію й чому наші підприємці такі пасивні», - розповіла Єлизавета Буйновська.

 

 

Специфічне ставлення до туристичної галузі в Чернівецькій області з боку влади, зумовлює й низькі надходження до бюджету. Зокрема, як повідомили у Державній податковій інспекції у місті Чернівці, з січня по серпень 2015 року туристичний збір поповнив місцевий бюджет обласного центру лише трохи більше ніж на 71 тис грн. А в Департаменті екології та туризму Чернівецької облдержадміністрації на наш запит не спромоглися надати навіть статистичну інформацію щодо кількості туристів, які відвідують область та стану справ у галузі.

Володимир ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ,